Новий рік – це свято, на яке ми всі чекаємо з нетерпінням. Запах свіжої випічки і мандаринів, подарунки, сміх, веселощі та, звичайно ж, зелена красуня – ялинка. Вже в середині грудня починають працювати ялинкові базари й, навіть, якщо ви замість живої ялинки давно прикрашаєте до свята штучну красуню, все одно сповільнюєте крок та вдихаєте знайомий з дитинства новорічний аромат. А як ще використовують ялинку та яку користь ця красуня може принести півдню України?
За даними прес-служби Держлісагентства, станом на 13 грудня 2018 року державними лісогосподарськими підприємствами, підпорядкованими Державному агентству лісових ресурсів України, реалізовано 110 876 новорічних ялинок. Щоб не нашкодити лісу, ялинки зазвичай вирощують на спеціально відведених плантаціях. Наприклад, «Одеське лісове господарство» вирощує ялини та сосни у Великодолинському лісі Овідіопольського району (всього в області 11 лісових господарств). Вік ялини, яка підійде для продажу, складає від 5 років. Така красуня повинна досягти хоча б одного метра у висоту. Вирощування такої ялинки – це марудна та трудомістка робота, яка вимагає неабияких зусиль. Та як потім прикро бачити результати цієї роботи після свят на звалищі. Гори ялин і сосен просто гниють або горять на смітнику. Але ж їм можна дати друге життя.
Ялина та сосна виробляють захисні і поживні речовини для здоров’я людини. Наприклад, фінська компанія «Repolar Pharmaceuticals Ltd» розробляє і виробляє продукти на основі смоли ялини. У дослідженнях invitrо (Invitro (з лат. – «в склі») – це технологія виконання експериментів, коли досліди проводяться «в пробірці» – поза живим організмом) смола звичайної ялини довела свою високу протимікробну, протизапальну активність. Сьогодні компанія пропонує сім продуктів й абсолютно нову технологію, яка дозволяє використовувати компоненти смоли для лікування складних ран, які важко піддаються загоєнню, опіків та грибкових захворювань. Фінською ялиновою смолою лікуються по всьому світі. Смоляні мазі, лаки та миючі засоби знайшли застосування в домашніх умовах і для професійного використання. Продукти з фінської смоли були визнані Національною службою охорони здоров’я Великобританії (NHS).
Недавні дослідження японських вчених довели, що використання кори сосни в косметичній продукції не тільки мають омолоджувальний ефект, але й покращують загальний стан здоров’я людини. Користуючись такою косметикою можна позбутися зайвої ваги, надмірної чутливості до холоду. Косметичні продукти на основі кори сосни допоможуть позбутися від дратівливості, підвищеного тиску, песимізму і провалів в пам’яті. До того ж, з кори хвойних дерев в Японії виготовляють декоративні огорожі.
Корінні американці зазвичай користуються мазями та лосьйонами з олії ялини, меду та галунів для лікування захворювань шкіри. Вони також використовують смолу цього дерева як жувальну гумку та як засіб для домашніх тварин від блішок та кліщів.
Кора соснових дерев може бути використана в сільському і лісовому господарстві. Плюс такого використання в тому, що кора не потребує попереднього компостування. Завдяки природній пористості, добрим теплофізичним властивостям та високій вологоємності вона використовується для мульчування ґрунту. Шар тонко подрібненої кори-мульчі товщиною в кілька сантиметрів перешкоджає росту бур’янів, послаблює випаровування вологи, перешкоджає утворенню ґрунтової кірки та зменшує добові коливання температури ґрунту. Мульча з кори це сьогодні ноу–хау, а за кордоном роздрібна торгівля мульчою з кори поширена вже давно.
Як відомо, хвоя підвищує родючість ґрунту, плюс до цього живить рослини, що підсилює їх ріст й розвиток. Найбільш ефективні результати застосування хвої сосни і ялини відомі в боротьбі з шкідниками і хворобами плодово-ягідних культур: яблуневої плодожерки, вогнівки на смородині і аґрусі, довгоносика на малині. Як соснова, так і ялинова хвоя дають хороші результати в боротьбі із хрестоцвітою блішкою на салатах, цвітній капусті й коренеплідних культурах. З’явився також і позитивний досвід застосування хвої в боротьбі проти колорадського жука на картоплі. До того ж, в хвої міститься, перш за все, дуже багатий комплекс фізіологічно активних речовин; в ній також є й безліч хімічних елементів: кальцій, магній, марганець, мідь, кобальт, цинк тощо. За рекомендаціями досвідчених агрономів для того, щоб усунути ймовірність підкислення ґрунту, яка виникає при використанні хвої, в її розчин необхідно додати зольну витяжку.
За кордоном практикуються програми захисту ґрунту від ерозії, використовуючи ялинові лапи для зміцнення ґрунту.
У Данії ялинові голки використовують як спеції. Хвоя висушується і перемелюється в порошок. Таким чином отримують спецію, яка дає легкий цитрусовий присмак та приємний аромат. Шеф-кухарі місцевих ресторанів використовують в якості вихідного матеріалу для виготовлення спеції, ялинового масла і ялинового оцту саме ті ялинки, що залишилися після новорічних свят.
Лондонський дизайнер Фабіан Капелло вирішив скористатися новорічними ялинками для створення унікальної колекції меблів. Це лавки, столи, табурети, шафи, тумби та багато інших унікальних предметів. На його думку, маючи таку величезну кількість безкоштовного матеріалу можна створити дуже прості предмети: зі стовбурів — верхні частини, з гілок – ніжки, а з голок – прикрасити поверхні.
Голки від новорічного дерева можна використовувати для саше або ароматних подушечок. Запах хвої заспокоює, допомагає з профілактикою простудних захворювань, полегшує головний біль. Все, що потрібно – відріз тканини для мішечків і шнурок (або стрічка). Є нечисленні відомості, що з соснових і кедрових голок робили повсть, яким захищали ноги в найлютіші морози. Для цього голки варили, шарпали і збивали на колодці калаталом до потрібного стану.
Крім того, соснові голки використовуються як набивка для подушок. Такі подушки не просто приємно пахнуть, соснові фітонциди очищають повітря і особливо корисні при захворюваннях органів дихання (алергікам потрібно спочатку з’ясувати, чи немає у них алергії на соснову хвою). Отримання «лісової вовни» – забута майстерність. У енциклопедії Ефрона і Брокгауза йдеться: «Лісова вовна або соснова вовна – готується з волокон, що міститься в хвої сосен. Застосування (обмежене). Лісова вовна використовується для виготовлення тканин, носіння яких нібито повинно мати цілюще значення».
Ще одне цікаве використання хвойних – це виготовлення барвників. Наприклад, сік хвої сосни є харчовим барвником. Для забарвлення вовни, ялина з галунами дає жовтий колір, а зелений колір дають молоді шишки та хвоя.
Для Півдня України ялинки можуть стати й помічниками для боротьби з ерозією, і чудовим добривом і просто прибутковим меблевим бізнесом. Як же приємно, наприклад, мати дитячий стілець зі своєї першої ялинки! Навіть якщо свято закінчилося, не обов’язково викидати ялинку на смітник. Трохи бажання і фантазії допоможуть придумати вам, можливо, новий напрямок в бізнесі і дати друге життя ялинці-красуні, яка так тішила вас в новорічні сімейні вечори.
Текст: Євгенія Ткачова