Через 5 років лісистість Миколаївщини може знизитись до 0,3% від науково-обґрунтованих 7,9%

25 апреля, 2018

В 2017 році на території управління лісового господарства області в лісових масивах виникло 136 випадків загорянь, що у 5 разів більше аніж у 2016 році. Вже з початку 2018 року у Миколаївськії області на відкритих територіях зафіксовано більше 200 пожеж, загальна площа яких складає більше 58 га. Так, протягом квітня місяця зафіксовано більше 170 пожеж. Ріст пожеж складає вже більше 164% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомили на брифінгу в Головному управлінні ДСНС України у Миколаївській області.

За інформацією начальника Головного управління ДСНС Максима Грицаєнка у Миколаївської області в лісових масивах на сьогоднішній день зафіксовано 7 пожеж. Найбільше несприятлива обстановка з пожежами на відкритій території спостерігається, в першу чергу, у Вітовському районі Миколаївської обл., Центральному та Корабельному районах м.Миколаєва.

«Пожежі на відкритих територіях, особливо пожежі сухостою, очерету, пожежі у лісах, носять фактор швидкого розповсюдження та довготривалого гасіння в зв’язку з набиранням великої площі. На території Миколаївської області для гасіння великих лісових пожеж створено 2 зведених загони, які базуються в м. Миколаїв та в м. Первомайск, і начисляють біля 46 одиниць техніки в кожному та 137 чоловік особового складу. Незважаючи на це, практично кожна пожежа носить резонансний характер. Не тільки тим, що набувають великої площі, але і тим, що надають дуже велику шкоду довкіллю», – говорить Грицаєнко.

Основна причина пожеж  – це людський фактор, тобто проста недбалість та необережність при використанні відкритого вогню. Але зафіксовані і навмисні протиправні дії.

«Сьогодні вже більше 3 років наші сільськогосподарські підприємства залишаються без засобів підтримки, без державного фінансування. Сумісно з Департаментом екології розроблено спільну програму охорони довкілля для запобігання пожежних в екосистемах, на яку у 2018 році виділено 630 тис грн. Адже, якщо не ми, то хто збереже той острівок природи Миколаївщини, який є найменш залісненою областю України, та становить всього 3,1% від науково-обґрунтованого 7,9%», – розказує начальник Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Мароха.

За словами виконуючого обов’язків директора регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Олега Деркача, усі пожежі ведуть не лише до зниження рослинного покриву, це також призводить до значного збіднення флори, фауни, зменшення продуктивності угідь, до провокування водної і вітрової ерозії і, звичайно, до запустелення регіону Миколаївщини.

«Під час пожеж ми постійно виявляємо згорілі гнізда, згорілих ящірок, змій, їжаків. Горять людські будівлі, лісосмуги, іноді разом із пасіками. Завдається значна економічна шкода господарським об’єктам. Особливо в цей весняний період, період тиші, коли природа відтворюється. Я вже не кажу про естетичний вигляд природних угідь, що після пожеж ми замість лісових масивів, чи степових ділянок маємо жахливий марсіанський ландшафт», – зауважив Деркач.

Очільник ландшафтного парку повідомив, що головними причинами умисного підпалу очерету, пасовищ та степових ділянок є по-перше, прагнення людей позбавитись сухих залишків задля покращення умов для випасання, адже молоді пагони болотних рослин поїдаються худобою. По-друге, для забезпечення доступу до нерестових площ, адже очеретові зарості, заплави є прекрасною ділянкою для нересту риб.

«Насправді ці несистематичні, нерегульовані стихійні пали щорічні призводять до збіднення та спрощення рослинного покриву. Особливо страждають чагарники, чагарнички, дерева, які не поновлюються, як трав’янисті рослини за короткий період, а їм потрібний достатньо довгий період. Знищуються мільярди цінних комах. Особливо це небезпечно для запилюючих комах», – наголошує Олег Деркач.

З настанням літа починається спалювання післяжнивних залишків, стерні. На території Тилігульського лиману є популярним спалювання обрізків виноградної лози. Дані явища спостерігаються кожен рік, не дивлячись на те, що населення систематично інформують щодо причин, які провокують степові пожежі.

«В межах нашого заповідного об’єкту в минулому році виникло 6 пожеж. Вони були вчасно локалізовані та ліквідовані. Але кожна із 6 пожеж охопила від 3-5 га природних масивів. А, наприклад, насадженням в Новій Одесі близько 60-70 років, відповідно що скільки часу потрібно на їх відновлення», – зазначає Деркач.

В зв’язку з цим та напередодні травневих свят, що характеризуються масовими відпочинками людей на природі, Головним управлінням ДСНС області було розроблено ряд пам’яток. Це 5 основних заходів перебування громадян у лісі, правила, які вони повинні виконувати. А саме: не палити суху траву, не викидати непогашені недопалки, не залишати та не палити сміття, не залишати без нагляду багаття, не палити рослини та очерети на болотах та водоймищах.

В’ячеслав Мазур, начальник Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства

Михайло Гриб, заступник начальника Головного управління ДСНС України з реагування на надзвичайні ситуації

«Такими темпами, якими ми зараз ідемо, проводячи аналіз пожеж у лісах за останні 5 років, то можна зробити висновок, що у нас ці 3% відсотка перетворяться вже 0,3% лісистості. Що буде великою бідою як для екології, так і для всіх мешканців Миколаївської області», – підводить підсумки Максим Грицаєнко.

Нагадаємо, що за три дні Великодніх свят на Миколаївщині було спровоковано 70 пожеж, загальною площею майже 45 га.

Новости по теме

| | | | | | | |