Гарантія української безпечної продукції – впровадження системи НАССР

10 марта, 2018

20 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зазначений закон передбачає впровадження в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP. Також, 21 грудня 2017 року ухвалено Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», відповідно до якого вимоги по впровадженню системи НАССР розповсюджуються на операторів ринку кормів, що здійснюють виробництво, обіг та використання кормів, що вступає в дію з січня 2020 року.

Hazard Analysis and Critical Control Point (HACCP) – це система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок є науково обґрунтованою. Вона дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції.

Традиційно перевірка виробничих умов і кінцевої продукції відбувалася вибірково і не дозволяла ефективно проводити запобіжні дії і виявляти невідповідну продукцію на ранніх етапах виробництва. Починаючи з 20 вересня 2018 року впровадження системи HACCP є обов’язковим для великих потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження. Основне призначення системи НАССР полягає в тому, щоб зменшити ризики, які можуть бути викликані різноманітними проблемами з безпекою харчової продукції. Ця система була розроблена та запропонована Академією наук США, девізом якої стала теза «from farm to fork», що в переводі означає «від ферми до столової вилки ». Запропоновані принципи системи НАССР були схвалені міжнародними організаціями ЄС та ООН. Об’єктами НАССР є: рослинництво та тваринництво, тобто первинне сільськогосподарське виробництво;  первинна переробка сировини та виробництво кормів для тварин; виготовлення продуктів; транспортування, доставка та зберігання продуктів; виробництво пакувальних матеріалів та виробництво хімічних та біологічних добавок; підприємства громадського харчування та роздрібна торгівля. Тобто контроль за безпечністю продукції дійсно відбувається на всіх етапах проходження продукції від виробника до споживача.

За рекомендацією спеціалістів впровадження системи НАССР на виробництві здійснюється за допомогою 12 кроків:

  1. Компанія повинна створити групу НАССР, тобто зібрати фахівців, які будуть володіти спеціальними знаннями по виробленому харчовому продукту та технології його виробництва. Першою дією групи HACCP є визначення обсягу дослідження, тому до складу повинні входити люди широкого кола спеціалізації.
  2. Для проведення аналізу небезпек потрібно підготувати повний опис кінцевого продукту і всіх його інгредієнтів з врахуванням специфіки замовника. До опису включають не тільки інформацію про склад та фізико – хімічні властивості сировини та кінцевого продукту, а й враховують інформацію про те, як продукт повинен бути упакований, терміни зберігання та особливості транспортування. Вказується інформація про маркування та приклад ярлика виробника.
  3. Визначення можливого використання продукту. Тобто аналіз небезпеки буде визначатися за інформацією про те, чи буде продукт оброблятися, вживатися безпосередньо або буде приготований. Також враховується цільова група споживачів.
  4. Групою НАССР розробляється та складається детальна блок – схема технологічного процесу всіх етапів виготовлення харчової продукції. Така схема допомагає виявити потенційні джерела небезпеки та розробити методи усунення ризиків.
  5. Члени групи повинні відвідати виробничий об’єкт , який аналізується та порівняти інформацію блок – схеми з практичною інформацією. Це допоможе уникнути розбіжностей між припущенням та дійсністю.
  6. Відбувається аналіз потенційних небезпек, який НАССР поділяє на три типи небезпек. Біологічні – бактеріальні патогени, віруси, паразити і гриби. Хімічні речовини – природні токсини, токсини, які продукують мікроорганізми та ті , які додані до товару людиною (фунгіциди, інсектициди). Фізичні речовини – забруднюючи речовини. Після того, як небезпека ідентифікована, проводять аналіз ризику. Ризик набуває значення від нуля до одиниці. Тільки ті небезпеки, які, на думку групи HACCP, представляють неприйнятний ризик присутності, переносяться на наступний етап.
  7. Визначення критичних контрольних точок. Це ті етапи де можна застосувати управління для усунення або зменшення до допустимого рівня потенційних ризиків. Основне завдання – це звести критичні контрольні точки до мінімуму.
  8. Далі встановлюються критичні межі для кожної критичної контрольної точки. Критична межа – це максимальний або мінімальний параметр в межах якого можуть контролюватися всі досліджувані параметри в кожній критичній контрольні точці. Критичні межі встановлюють згідно з нормативно – правовими актами, стандартами галузі та науковими даними.
  9. Розробляється система моніторингу для кожної критичної контрольної точки. Тобто це механізм підтвердження не виходу за встановлені критичні межі критичної контрольної точки. Такий моніторинг може проводитися шляхом вимірювання або спостереження на зразках, взятих відповідно до статистичного плану вибірки.
  10. Розробка плану корегувальних дій, якщо критична контрольна точка вийшла з під контролю. Такі дії повинні враховувати найгірший сценарій та ґрунтуватися на всебічній оцінці небезпеки і на кінцевому використанні продукту.
  11. Розроблений план НАССР та критичні контрольні точки повинні бути перевірені через регулярні проміжки часу. Таким чином визначається ефективність такого плану.
  12. Відбувається встановлення процедур ведення записів. Записи демонструють, що процедури виконувалися правильно з самого початку до кінця процесу. Така документація може використовуватися компанією в якості доказу належного виконання виробничого процесу. Записи включають документи з первинним обстеженням НАССР, але основна частина документації являє собою моніторинг критичних контрольних точок та вжитими корегуючими заходами.

Українська зернова асоціація (УЗА) за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розпочала серію безкоштовних навчальних семінарів для представників елеваторів щодо впровадження системи HACCP. Такі навчання відбудуться у 10-ти містах України: Києві, Вінниці, Полтаві, Кропивницькому, Тернополі. Дніпрі, Миколаєві, Харкові, Херсоні та Одесі. Перший практичний семінар відбувся 2 березня 2018 року, у Києві.

Новости по теме

| | | |