Соя є дуже вигідною культурою, бо вона багата на протеїн, тож є незамінною кормовою добавкою в птахівництві та свинарстві (соєвий шрот) та джерелом отримання соєвої олії. Ця культура користується попитом як на українському, так і на світовому ринку.
Лідерами за виробництвом сої є США та Бразилія. За даними Міністерства сільського господарства США у 2017 році фермерами цієї країни було засіяно соєю біля 36,5 млн. га. Згідно з даними Safras & Mercado, посівна площа під сою в Бразилії в 2017 році склала біля 35,3 млн. га. Що стосується Аргентини, яка теж була у списках лідерів, то посівні площі під сою у 2017/18 маркетинговому році були скорочені у результаті несприятливих погодних умов та склали лише 18,1 млн.га. На виробництво сої в країнах ЄС у 2017 році припадало біля 1,02 млн. га.
За даними Держкомстату України загальна посівна площа сої у 2017 році у нашій країні складала 1,99 млн.га. Що стосується півдня України станом на 2017 рік: в Миколаївській області — 17 тис. га, у Одеській області – 9,5 тис. га, у Херсонській області – 112,8 тис. га.
Початком нового періоду в сільському господарстві стало перше комерційне виробництво в 1996р. генетично модифікованої сої. Ген стійкості до гліфосату, діючої речовини гербіциду Раундап, був виділений з бактерії Аgrоbасtеrіum tumefaciens. Трансгенні сорти сої дозволили створити кращі умови обробітку, повніше знищити бур’яни, які є конкурентами сої за вологу та поживні речовини. Ці сорти дозволили зробити ривок в підвищенні врожайності цієї культури, тому вони користуються попитом на ринку. У 2017 році Економічна дослідницька служба Міністерства сільського господарства США (USDA ERS) проаналізувала використання генетично модифікованих культур в США та прийшли до висновку, що рівень поширення ГМО — сої , стійкої до гербіцидів, досяг 94% від загального обсягу в США. В Бразилії ця цифра сягає близько 95.6% від загальної площі під соєю.
Що стосується України, то Фахівці Служби сільського господарства зарубіжних країн Мінсільгоспу США проаналізували ситуацію в галузі в Україні та стверджують, що вирощування ГМ–культур збільшують доходи фермерів, а більш самостійні і незалежні дослідження ГМ- культур в Україні могли б підвищити рівень обізнаності та сприятливого ставлення населення до них. Виникає питання: а може нам навпаки потрібно проводити такі дослідження, щоб не сприятливо ставитися до вирощування таких культур, а більш обережно відноситися до тих негативних наслідків, які можуть бути у результаті впровадження ГМ–технологій у рослинництво?
Країни Європейського Союзу поступово відмовляються від посіву ГМО–культур, тому по всій території Європи їх площа вирощування знизилася на 4,3%. Аналізуючи статті, які кожного року публікуються у великих кількостях по всьому світі, маємо, що генетично модифіковані організми продовжують викликати пристрасні дебати. Як заявляє, наприклад, молекулярний генетик Майкл Антоніо на веб-сайті Natural News, було виявлено, що ГМ–соя змінює активність печінки у мишей та кроликів. За даними Антоніо, ці висновки свідчать про можливе пошкодження печінки та токсикозу, пов’язані з споживанням соєвих бобів. Згідно з веб-сайтом ProQuest, включення гена в рослину може ненавмисне створювати новий алерген, або викликати алергічну реакцію у людей, які мають високу чутливість. Наприклад, у деяких дітей важка алергія на арахіс. ProQuest повідомляє, що з цієї причини була відхилена пропозиція про перенесення гена з бразильських горіхів на соєві боби.
Згідно з результатами дослідження, проведеного в Російській академії наук та Національної асоціації генної безпеки, які були наведені на сайті Huffington Post, соєві боби ГМО можуть бути пов’язані з дитячою смертю та неможливістю зачаття. Під час дворічного дослідження хом’яків біолог Суров Олексій Васильович та його колеги виявили, що після трьох поколінь більшість сибірських хом’яків втратили здатність до розмноження. Також серед молодняку хом’яків був підвищений рівень дитячої смертності в групі з сиропом ГМО. Інша небезпека стійких до гербіцидів соєвих бобів, повідомляє Natural News, — самі гербіциди. Natural News цитує дослідження гліфосату на клітинах плаценти, нирок та пуповини, в яких здорові клітини загинули протягом 24 годин. Незважаючи на те, що вплив ГМО на здоров’я та харчування до кінця не встановлений, вплив на навколишнє середовище здається набагато більш певним — і шкідливим. За результатами досліджень, проведених доктором Робертом Кремером, який є ліцензованим дослідником ґрунту і професором мікробіології ґрунту в університеті Міссурі, з’ясувалося, що після застосування гербіциду Раундап (активний компонент – гліфосат) на протязі усього сезону вирощування, на кореневих системах ГМ-сої завжди спостерігається накопичення ґрунтового фузаріозу. В результаті у ґрунті створюються оптимальні умови, за яких хвороба швидко розповсюджується. А ось у сої, яка не модифікована, такого ефекту не спостерігається. Значна частина гліфосату, яким обробляється рослина, поширюється по такій рослині. Значна частина також переноситься до коріння і далі, до ґрунту. Коли гліфосат виділяється у ґрунт, він вступає в контакт з поживними речовинами, що містяться в ґрунтовому розчині та хелатно пов’язує або мобілізує їх. У результаті поживні речовини не засвоюються рослинами та корисними мікроорганізмами, які містяться в різосфері. А основне те, що мінеральні речовини модифікованих рослин пов’язані з гліфосатом, тому при вживанні в їжу такої рослини, ці мінеральні речовини будуть накопичуватися в організмі разом з гліфосатом.
В Україні офіційно заборонено вирощування та використання в харчовій промисловості ГМО рослин. За неофіційними даними загальна посівна площа в Україні, відведена під генетично модифіковану сою, складає 70%. Юрій Носенко, кандидат сільськогосподарських наук, у своїй статті «Трансгенна соя: зло чи благо?», стверджує, що масове нелегальне вирощування ГМ-сої особливо має місце в південних областях України. За неофіційними даними, ще в 2005 році такі посіви становили 200 тис. га (з 430 тис. га загальних посівів культури). Така соя приходить в Україну під виглядом дослідних або фуражних партій. Поставками займаються ті фірми, які пов’язані з поставками насіння з Америки. І вже зараз, особливо на півдні України, такі посіви превалюють. Зрозуміло, що це насіння не проходить насінницького контролю, тай взагалі всі вади та недоліки впровадження нелегального насіння на полях не є дослідженими та контрольованими.
Текст: Євгенія Ткачова