З початку нового тисячоліття аномально теплою була чи не кожна п’ята зима на Херсонщині — у 2007, 2012 і у 2017—2018 роках. Натомість поменшало лютневих «вікон», коли аграрії могли починати польові роботи. Тому важко визначити, коли найкраще виводити у поля сільськогосподарську техніку, зазначає головний науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства (Херсон), доктор сільськогосподарських наук Станіслав Голобородько.
– Тут і синоптики з їх прогнозами ради не дадуть, бо погода стала занадто примхливою. Якщо поспішити і потрапити у період безсніжжя із морозами, тендітні сходи ярих можуть загинути. Якщо почати запізно, у метровому шарі ґрунту для цих сходів не вистачить продуктивної вологи. Адже навіть нині у ньому цієї вологи на 30—40 відсотків менше від норми. А далі може прийти весняна посуха — вона до нас також «навідується» дедалі частіше, — розповідає він.
За його словами, єдине, що можуть із певністю порадити хліборобам науковці, так це не зволікати із створенням запасів усього необхідного до весняної посівної. А «ворушитися» вже зараз, щоб роботи за потреби можна було починати негайно.
– Бо хтозна з цими кліматичними аномаліями: чи не доведеться весняну посівну незабаром перейменувати у зимову. Кажуть, клімат у Таврії набуває ознак субтропічного: себто, на відкритому ґрунті банани й ананаси ще не ростуть, але під плівкою хороший врожай солодкої «екзотики» є всі шанси отримати, – підкреслює Голобородько.