Рентабельне землеробство можливе тільки на здоровому ґрунті

24 января, 2018

Родючість визначають, як здатність ґрунту забезпечувати врожай, але в результаті плутаються абсолютно різні властивості: родючість і продуктивність. Родючістю володіє тільки ґрунт, тобто родючість – це сила ґрунту і її природні процеси, які забезпечують життя рослин тільки за рахунок енергії Сонця.

Вважається, що ґрунтова родючість – це основа продуктивності, але в природі продуктивність фітоценозу не пов’язана з родючістю. Самі фітоценози створюють під себе ґрунт з урахуванням клімату. Прикладом можуть служити тропічні ліси, де рекордна продуктивність на дуже бідних ґрунтах. Ці ґрунти майже не містять гумусу. Так як у тропіках існує сезон злив, гумус через вимивання не накопичується. Дерева і ліани перехоплюють харчування з поверхні ґрунту, повітря і води, а органіку накопичують у власній біомасі. В результаті родючість розподіляється від поверхні ґрунту до середнього ярусу.

В сухому жаркому кліматі все зовсім навпаки. Продуктивність залежить від родючості ґрунту. Трав’яниста степова рослинність своїми коренями переплітає ґрунт та вкриває його густою травою. В результаті цього гумус накопичується і зберігається волога.

Але і в такому випадку родючість – це продукт усього біоценозу в цілому. Складові родючості – це видовий склад, ландшафт, клімат, мікроклімат, біомаса залишків. Доказом можуть служити лісо-степові ландшафтні дослідні станції закладені Василем Докучаєвим. Врожаї на цих станціях і донині значно вище, ніж на інших полях навколо.

Наші поля розташовані в основному в степовій зоні, тому основа продуктивності — це родючість ґрунту. А основа родючості – це повернена біомаса, покращений клімат і мікроклімат. Оптимальне співвідношення всіх цих факторів дасть оптимальний урожай, який буде дуже дешевий.

Добрива – це теж фактор продуктивності, але якщо немає родючості, то немає і ефективності добрив. Ґрунт – це жива частина Біосфери. У ґрунті містяться живі біоценози, які самі дають рослині все те, що йому необхідно, самі себе забезпечують енергією, мають свої цикли і кругообіги речовин. Живі біоценози самостійно регулюють, стабілізують, врівноважують свою хімію і біологію. Саме мікроорганізми, які в більшості своїй і складають біоценози, розчиняють та засвоюють, перетворюють та втягують у ґрунтовий обмін всі поживні елементи. Також вони будують ґрунтову структуру, рослини створюють мульчу і мікроклімат. Мікроби дають рослинам гормони, ферменти, стимулятори, продукують імунномодулятори, фітонциди, антибіотики. Все це і є родючість.

Термін «здоровий ґрунт» був прийнятий у всьому світі в 2000 році. Здоровий ґрунт об’єднує три конкретні якості:

  1. Збалансоване біорізноманіття, яке створює стійку самодостатню екосистему;
  2. Здатність самоочищатися від забруднюючих речовин, в тому числі і від пестицидів;
  3. Здатність ґрунтового мікробного співтовариства чинити опір патогенним організмам.

 Всі ці якості створює нормальна ґрунтова мікрофлора. Практикою доведено, що рентабельне землеробство можливе тільки на здоровомуґрунті і це здоров’я можна створити і відновити. Для родючості ґрунту необхідні:

  1. Свіжі органічні залишки для ґрунтового ценозу. До таких залишків належать: солома, листя, трава, гній, компост, гілкові ошурки і т.п.
  2. Правильна мікробна екосистема: активна, стійка, різноманітна. Відновлюється така екосистема за допомогою складних багатовидових біопрепаратів і настоянок.

 І як підсумок, необхідно, щоб все це посилювалося способом ґрунтообробки. Такий спосіб має створювати зверху покривну мульчу, не руйнувати структуру каналів і капілярність кореневмісного шару. Якщо всі умови дотримані, то в ґрунт потраплятиме волога повітря, буде збільшуватися кругообіг харчування і енергія. Внаслідок врожай зросте разом з рентабельністю і якістю.

Звичайно, мінеральні добрива посилюють ріст і підвищують фізичний урожай, але паралельно зростає захворюваність, ґрунти деградують, погіршується якість урожаю. Ефект добрив знижується, рентабельність падає. У тих же землеробів, які грамотно біологізують землеробство, чим швидше йде кругообіг біогенних елементів між ґрунтом, мікробами і рослиною, тим вище і дешевше врожайність. Тому на тлі економічних проблемнашого часу набагато вигідніше керувати урожаєм біологічно. Існують основні принципи, яких дотримуються успішні біоземлероби:

  1. Відновлення ґрунту – це відмова від оранки з обертом, створення мульчі та щілювання (чизелювання перші 2-3 роки).
  2. Відновлення і підтримання активного мікробного ценозу в ґрунті, біооздоровлення ґрунту.
  3. Біологічний захист рослин. До цього входить профілактика інфекцій при розкладанні органіки; інфікування насіння і самих рослин ризосферною і захисною мікрофлорою; профілактика хвороб – витіснення патогенів.
  4. Стимуляція та управління розвитком рослин за допомогою біоактивних речовин і точних позакореневих підживлень.

Якщо годувати ґрунт, а не рослини, тобто вносити повну дозу NPK, то мікроби, які знаходяться в ґрунті, почнуть відновлювати рівновагу – прибирати з ґрунту зайвий азот. Азотофіксатори, відповідно згортаються, так як не потрібні, а денітрифікатори – множаться. Коріння не буде виділяти багато продуктів, отже корисні мікроби почнуть зникати. Як результат, ґрунтова мікрофлора мертва, а інфекцій все більше, віддача добрив зменшується.

Тому необхідно давати живлення рослинам через листя, бо саме таке підживлення засвоюється на порядок вище кореневогота посилює поглинання живлення коренями.

При цьому дуже важливо знати, в який самепевний момент така підгодівля викличе в рослинах необхідний ефект, тобто коли харчування стимулює потрібний показник: кількість стебел, довжину колоса, масу зерна і т д. За даними НДІ фізіології і генетики України засвоєння ґрунтової мінералки в середньому 30 – 33%, при цьому вихід надбавки на виораних полях – 3-4 кг зерна на 1 кг добрив. Засвоєння через лист – до 90%, надбавка від позакореневих підживлень 15 – 20 кг зерна на 1 кг добрив. Тобто можна вносити 10 кг через лист або 100 кг в ґрунт, при цьому надбавка може бути однаковою. Так само відомо які елементи підсилюють один одного. Їх необхідно поєднувати в розчині. Якщо, наприклад, до азоту додати калій, магній і мікроелементи, це поліпшить засвоєння азоту майже в 2 рази і на 80% посилить засвоєння води.

Основне завдання агронома – підвищити не дозу, а ККД добрив. А для цього необхідна ґрунтова органіка, ґрунтова мікрофлора, позакореневе підживлення:визначений склад розчинів тавизначений момент їх внесення. Як результат ми отримаємо здоровийґрунт, якому взагалі не потрібні добрива.

Текст: Євгенія Ткачова

Новости по теме

| | | |