Одним із головних напрямів діяльності в 2018 році Інститут зрошуваного землеробства НААН виділив для себе підвищення ефективності використання зрошуваних земель за рахунок оптимізації основних складових систем землеробства. Про це та інші плани установи на майбутній рік в коментарі виданню «АгроЮг» розповіла її директор Раїса Вожегова.
За її словами, це стане можливим за рахунок багатьох факторів та проведених робіт. Таким чином, протягом року робітниками інституту будуть проведенні дослідження процесів водного обміну рослин та особливостей формування продуктивності сільськогосподарських культур в умовах регульованого водного режиму; оптимізація параметрів побудови сівозмін; застосування енергозберігаючої ґрунтозахисної системи обробітку ґрунту; застосування науково обґрунтованих систем удобрення; визначення впливу способів поливу та якості поливної води на продуктивність сільськогосподарських культур та меліоративний стан земель; розробка ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур за різного антропогенного навантаження на ґрунту, а також розробка сортових технологій вирощування нових сортів і гібридів основних сільськогосподарських культур, адаптованих до умов зрошення.
– Проведені дослідження дозволять науково обґрунтувати і розробити оптимальні параметри комплексного застосування всіх складових системи зрошуваного землеробства. Таку систему можна застосовувати на всій площі господарств, які займаються веденням землеробства на зрошуваних землях. Це дозволить підвищити продуктивність зрошуваних земель на 8-10% та збільшити прибуток на 450-1200 грн/га. Площа застосування розроблених систем землеробства може становити 450-600 тисяч га зрошуваних земель, – розповідає Вожегова.
Також, у планах наукової установи є розробка параметрів енергообміну в системі «ґрунт – рослина – атмосфера» залежно від впливу факторів природного середовища та практики ведення зрошуваного землеробства. В результаті цього, відповідні фахівці мають будуть розробити моделі систем обробітку ґрунту, удобрення та режиму зрошення в агроценозах на зрошуваних землях.
– Одним із головних напрямів роботи інституту є продовження процесу створення нових сортів і гібридів зі специфічною адаптацією агроекологічних градієнтів і, перш за все – з високою адаптивністю до водозберігаючих, ґрунтозахисних, оптимальних режимів зрошення за різних способів поливу, – відмічає директор інституту.
Також, значні плани ставимо по виробництву насіння сортів нашої селекції та забезпечення ними господарств України та впровадженню у виробництво наших наукових розробок.