Експерт розповів про типові помилки українських виробників при експорті власної продукції

18 декабря, 2017

Українські виробники, які планують експорт власної продукції на зовнішній ринок, допускають декілька типових помилок в підготовчому процесі. Про це під час свого виступу на конференції «Фермерське Підприємництво. Бізнес-стратегії 2017» розповіла експерт проекту «АТУ Агроторгівля України» Анастасія Білич.

«Що таке ринок ЄС і яка може бути стратегія на цьому ринку не можу сказати однозначно. І вибрати якусь одну стратегію для цього ринку неможливо. Це 28 країн, 23 різні мови. ЄС нам в цьому випадку дуже допомагає, тому що створює гарні інструменти для того, щоб знати як виходити на цей ринок», – розпочала вона.

На сьогоднішній день йде активна робота по нарощуванню обсягів агропродовольчого експорту та імпорту між Україною і країнами ЄС. В результаті ЄС надав Україні певні умови торгівлі, які стосуються тарифних квот, в тому числі.

«Наприклад, по стану 2016 року у нас були абсолютно вичерпані квоти по меду, цукру, овсу, пшениці. Задача українського виробника зрозуміти, як з цим працювати, на які квоти є на певні групи товарів, які є преференційні режими для певних груп товарів. І ще зрозумійте, які є додаткові ніші, щоб виробляти свій продукт, і без миту чи з мінімальним митним пакетом поставляти його в ЄС», – звернулась Білич до представників українського агробізнесу.

Слайд из презентации Анастасии Билыч

Так, за її словами, є два види помилок українського виробника: організаційного характеру та «ринкові» прорахунки, кожен з яких вона привела та коротко прокоментувала.

Невміння презентувати компанію і її здобутки. «Презентована продукція – це і є обличчя компаній. Не лінуйтеся зробити презентацію»;

Відсутність експортного менеджера. «Зазвичай, ми не приділяємо увагу тій людині, яка володіла б знанням мови, вивчити вимоги до продукту, з якою можна було б поїхати на ті самі виставки»;

Відсутність терпіння. «Експорт – справа не одного дня, навіть не одного місяця, і буває, що і не півроку. Над цим треба працювати. Якщо ви обрали продукт і країну-імпортера, то доведіть цей продукт до того стану, коли він буде цікавим цьому ринку»;

Пасивне використання доступних інструментів. «Це і просування продукції, це і виставки, які проводяться в Україні, це форуми, зустрічі бізнесу зі споживачем і т.д.».

До «ринкових прорахунків» відносяться:

Відсутність бажання вивчати ринок. «Ми просто хочемо продати – щоб хтось прийшов, забрав нашу продукцію і ми зняли з себе ризики подальшого характеру (логістику, перевезення). Такого вже майже немає. Одна справа – виробити. Всі ми молодці, що вміємо виробляти, але треба це все продавати»;

Переоцінка власного експортного потенціалу. «Таке буває, коли не досягли тих обсягів, тієї якості, не виконали умови форвардного контракту»;

Очікування, що за вас все зробить імпортер. «Очікування, що він організує доставку, назве ціну, буде виконувати умови стандартів щодо упаковки продукції. Цього не треба очікувати. Треба самим власними силами намагатись виходити в цей океан безмежних можливостей експортного ринку, який є дуже цікавим в ЄС з тієї точки зору. Української продукції, яку можна постачати на той ринок – дуже багато».

Новости по теме

| | | |