Джерела виробництва яловичини в Україні

25 декабря, 2020

Прийдешній 2021 рік за східним календарем – Білого Металевого Бика, на який ми після важкого і непередбачуваного 2020 року дивимося з надією, великими очікуваннями та оптимізмом.

Найпоширенішим видом сільськогосподарських тварин у світі є велика рогата худоба, від якої отримуємо молоко, яловичину, шкіряну сировину тощо. Найбільш складною проблемою розвитку агропромислового комплексу України є виробництво яловичини. За річної потреби населення країни в 1,7 млн. т. цього виду м’яса виробляють 0,4 млн. т. Норма споживання усіх видів м’яса, прийнята в нашій країні, складає 82 кг на душу населення (табл. ). Частка яловичини в загальному річному споживанні м’яса становить 7,7 кг, або 9,4%  до медично-обґрунтованих норм живлення.

Є два джерела виробництва яловичини: це молочне скотарство, а також відносно нове для багатьох районів України – спеціалізоване м’ясне, яке займається розведенням і використанням худоби м’ясного напрямку продуктивності і характеризується сезонністю отелення самок, вирощуванням телят до 6-8-місячного віку на підсисі та переважно пасовищним методом утримання. У даний час жодне із джерел виробництва яловичини в Україні по справжньому не діє. Відновити молочне скотарство і знову довести поголів’я цієї худоби до колишнього рівня (1990 р. – 8,5 млн. корів) – справа нереальна і надзвичайно витратна. В той же час Україна має умови для розвитку м’ясного скотарства. Зараз є менше 100 тисяч голів м’ясної худоби. У перспективі сільське господарство країни для виробництва біля 1,7 млн. тонн яловичини повинне мати біля 9,0 млн. голів м’ясної худоби, у т.ч. 3,2 млн. корів.

 

Від м’ясної худоби отримують туші з нижчим вмістом кісток і сухожилок, вищим виходом цінних відрубів та яловичину із кращим співвідношенням білка і жиру та особливим їх розподілом у туші. Вміст незамінних амінокислот, жирних кислот в яловичині від м’ясної худоби від 8 до 10 % вищий, ніж у м’ясі молочної худоби та інших видів домашніх і диких тварин і птахів. Яловичина від м’ясної худоби відрізняється високими смаковими і кулінарними властивостями, (особливо, якщо вона трішки недосмажена або недоварена), поживністю, «мармуровістю» – розподілом жиру у вигляді тонких жирових прошарків у м’язовій тканині. Тому «мармурове» м’ясо відрізняється особливою соковитістю, ніжністю і ароматом кормів і трав із пасовищ. Тільки із нього можливо приготувати якісні стейки, які користуються високою популярністю в усіх країнах світу. Через це яловичина від м’ясної худоби високо цінується і виробником і споживачем, який платить за неї від 30 до 40 % дорожче, ніж за м’ясо молочної худоби. Це стимулює виробників нарощувати постачання на ринок саме цього м’яса і розширювати м’ясне скотарство.

М’ясна худоба має високу адаптаційну здатність і непримхлива не лише до кормів, але і до умов утримання. Істотна перевага м’ясного скотарства полягає в застосуванні маловитратної ресурсоощадної технології, використання якої в поєднанні з умілим управлінням стадами дозволяє виробляти економічно ефективну яловичину.

Знання недоліків м’ясного скотарства нейтралізовує негативні наслідки і перетворює виробництво яловичини від м’ясної худоби у високоефективний бізнес. Головний недолік м’ясної худоби — обмежена продуктивність корови. У кращому випадку вона, вирощує одне теля в рік. За невмілого господарювання продуктивність і економіка м’ясного скотарства є в два, іноді в три рази нижчі, ніж у молочному скотарстві. На отримання приросту в м’ясному скотарстві витрачають кормових одиниць у 2-3 рази більше ніж у стадах молочних. Пояснюється це тим, що усі корми, використані на худобу відносять на єдиний продукт – прирости. Цей недолік компенсують умілим використанням пасовищ де тварини отримують найбільш дешевий корм.

За прийнятої в Україні системи м’ясного скотарства із закінченим обігом стада, коли отриманий молодняк вирощують на цій же фермі до продажу на забій методом відгодівлі, що виражається у відносно низьких приростах, у стадах частка корів складає 45,6 %, що менше, ніж у молочному. Тому аналогічні за чисельністю м’ясні стада мають менше корів і виробляють меншу кількість телят і м’яса на структурну голову. Це також суттєвий недолік м’ясного скотарства. До негативних особливостей м’ясного скотарства слід віднести невисоку молочну продуктивність корів, яка негативно впливає на ріст телят у підсисний період, надмірно збудливу нервову систему тварин, важкі отелення самиць у деяких порід. Усі ці особливості слід добре вивчити, перш ніж приступати до створення м’ясних ферм.

М’ясне скотарство країни представлено переважно чистопородною худобою і більшу її половину утримують у племінних господарствах. На ринку яловичини майже не фігурує товарне м’ясне скотарство, що призводить до неефективного виробництва м’яса і гальмує розвиток його племінної частини. У зв’язку з цим, розвиток спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні гальмують: необґрунтовані закупівельні ціни на яловичину від м’ясної худоби, наявність непостійної і економічно необґрунтованої для товаровиробників бюджетної дотації, спрямованої на неефективне ведення м’ясного скотарства; відсутність інтегрування виробництва, переробки і реалізації м’ясної продукції, з урахуванням її якісних показників; низька платоспроможність населення; нестача спеціалізованих підприємств із вирощування та інтенсивної відгодівлі великої рогатої худоби; створення м’ясного скотарства імпортом поголів’я і виведенням власних м’ясних порід, а не за рахунок товарних стад із кросбредною худобою; ведення м’ясного скотарства на інтенсивній основі з великими витратами коштів на складне технологічне обладнання і капітальне будівництво, використання на фермах з утримання маточного поголів’я з телятами технологій, і засобів виробництва, не властивих для спеціалізованого м’ясного скотарства, що зумовлює високу його енергоємність; нестача знань щодо управління стадом м’ясної худоби; отримання більшості надремонтних теличок молочного і комбінованого напрямку продуктивності в господарствах населення, що ускладнює їх використання для створення товарних стад м’ясної худоби у сільськогосподарських підприємствах; неврахування біологічних особливостей м’ясної худоби – обмеженої молочної продуктивності і відтворювальної здатності маток, підвищених витрат корму на виробництво яловичини; відсутність підготовки висококваліфікованих менеджерів для спеціалізованого м’ясного скотарства у закладах освіти І-ІV рівнів акредитації.

Для вирішення цього питання на кафедрі технологій виробництва молока та м’яса факультету тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України ведеться підготовка спеціалістів за магістерською програмою «Спеціалізоване м’ясне скотарство». Освоєння її забезпечує формування у слухачів сучасних глибоких знань щодо проблем м’ясного скотарства за сучасних ринкових умов.

Для вступу на перший курс за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців освітнього ступеня «Бакалавр» спеціальності 204 «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» необхідно пройти зовнішнє незалежне оцінювання з наступних дисциплін:

  1. Українська мова та література.
  2. Біологія (профільний предмет).
  3. Хімія або математика.

В університеті для випускників шкіл діють підготовчі курси до зовнішнього незалежного оцінювання знань з біології, математики, української мови і літератури, хімії, історії України, іноземної мови, географії та фізики. Випускники цих курсів за умови вступу на факультет тваринництва та водних біоресурсів отримують до 10 додаткових балів.

Завідувач кафедри технологій виробництва молока та м’яса – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АНВО України – Анатолій Угнівенко.

Адреса: 03041, м. Київ, вул. Генерала Родимцева,19, Навчальний корпус № 7а.Тел.: 097-2552246. Електронна пошта: [email protected]. Більш детальнішу інформацію про кафедру технологій виробництва молока та м’яса можна знайти за посиланням: https://nubip.edu.ua/node/2828.

Сайт університету: nubip.edu.ua.

Телефони приймальної комісії НУБіП України: (044) 258-42-63, (044) 527-83-08, (098) 660-08-48, (066) 516-43-52, (063) 804-49-93.

Матеріал підготувала:
доцент, кандидат с.-г. наук Т.А. Антонюк
кафедра технологій виробництва молока та м’яса
факультету тваринництва та водних біоресурсів
Національного університету біоресурсів і природокористування України

Новости по теме

| | |