Капітальні інвестиції у сільське господарство у січні-грудні 2020 року можуть скласти близько 36 млрд грн – прогноз

15 декабря, 2020

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, несприятлива інвестиційна ситуація в агропродовольчих секторах економіки збережеться до кінця 2020 року. Про це інформує провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

Через це очікуваний річний обсяг капітальних інвестицій у сільське господарство, зазначив експерт, складе у січні-грудні цього року близько 36 млрд грн.

«Зменшення річного обсягу капітальних інвестицій у сільське господарство порівняно з 2019 роком на 14-15 млрд грн зумовлено додатковими негативними інвестиційними чинниками, що виникли цього року», пояснив Микола Кісіль.

На його думку, порівняно глибший інвестиційний спад в агропродовольчих секторах зумовлена цілою низкою чинників, пов’язаних, зокрема, з недостатньо виваженими змінами в секторальному управлінні, несприятливими за природно-кліматичними умовами теплими періодами року, пандемією на Covid-19, посиленням інших інвестиційних ризиків і ризиків збереження капіталу, відмовою агроінвесторів від реалізації своїх інвестиційних проектів у зв’язку з очікуваннями на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення, погіршенням фінансового стану держави, припиненням діяльності значної кількості суб’єктів малого бізнесу, уповільненням інвестиційної діяльності в секторах економіки, пов’язаних із сільським, лісовим, рибним  господарствами і переробленням, а також з іншими факторами.

Інвестиційний спад 2020 року вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на темпах розвитку економіки, продовольчій безпеці держави, а також на валютних та бюджетних надходженнях, застеріг науковець. Тому заходи щодо активізації інвестиційної діяльності у агропродовольчих секторах економіки доцільно здійснювати першочергово.

З цією метою слід з усунути специфічні секторальні чинники інвестиційної кризи, наголосив Микола Кісіль. Йдеться, перш за все, про:

  • формування сільськогосподарської політики та механізмів її реалізації за аналогією країн Організації економічного співробітництва і розвитку,
  • зменшення інвестиційних ризиків агровиробників,
  • протидію агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення,
  • створення умов для масштабного розвитку малого агробізнесу, його кооперативних й інтеграційних формувань, зокрема для надання підтримки реалізації їхніх інвестиційних проектів,
  • здійснення реальних замість декларативних заходів щодо забезпечення пріоритетності інвестиційного розвитку агропродуктових секторів економіки.

У свою чергу, розв’язання зазначених завдань неможливе без вирішення інвестиційних проблем загального характеру, розроблення і прийняття обґрунтованої стратегії розвитку держави та її агропродуктових секторів економіки, максимальної активізації у них діяльності національних інвесторів і залучення зовнішніх інвестицій під інноваційні проекти тощо, підсумував Микола Кісіль.

Новости по теме

| |