Стрімкий розвиток аквакультури, зокрема рибництва, у світі сприяв тому, що даний напрям розвитку товарної рибної продукції є одним з помітних джерел забезпечення населення продовольством. Штучно вирощена риба стає звичним кулінарним продуктом не тільки у промислово розвинених, але і у країнах, що розвиваються. До джерел надходження продукції прісноводної аквакультури, відносяться ставове, індустріальне та випасне рибництво, на базі яких культивують традиційних коропових, а також цінні, делікатесні види осетрових та лососевих риб.
Підготовка спеціалістів ОС «Бакалавр» та «Магістр» в Національному університеті біоресурсів і природокористування України проводиться на кафедрі аквакультури факультету тваринництва та водних біоресурсів. Для кваліфікаційної підготовки майбутніх фахівців в цій галузі слід висвітлити основні напрями науково-практичних робіт, пов’язаних з підвищенням біо- та рибопродуктивності внутрішніх водойм України, які розробляються та удосконалюються науковими працівниками кафедри та профільними науковими установами.
На даний час в умовах ведення всіх форм аквакультури особлива увага в світі приділяється питанням запровадження інтенсивних, ресурсоощадних технологій та забезпечення біологічної рівноваги в екосистемах водойм різного типу. Це стосується, в першу чергу, таких цінних видів риб, як осетрові та лососеві, що вимагає проведення комплексу технологічних робіт, пов’язаних, як з відновленням чисельності їхніх популяцій за рахунок проведення реакліматизаційних заходів, так і організації товарного виробництва та раціонального ведення рибальства.
Підвищення рибопродуктивності ставів, малих водосховищ, водойм-охолоджувачів, садкових і басейнових рибних господарств, систем із зворотним водопостачанням, може мати реальну основу лише за умови виконання комплексу заходів, зокрема:
Значна увага має приділятись питанням удосконалення технологічних процесів у контрольованих умовах, спрямованих на їхню керованість, оптимізацію умов середовища та утримання культивованих об’єктів. При цьому за існуючої астатичності низки екологічних і технологічних параметрів вирощування, вирішального значення набувають адаптаційні можливості культивованих гідробіонтів упродовж усього процесу онтогенезу. Забезпечення наведених умов вимагає, перш за все, наявності кваліфікованих фахівців.
В сучасній аквакультурі проводяться роботи, спрямовані на застосування молекулярно-генетичних методів ідентифікації та сертифікації об’єктів культивування, створення кріобанку генофонду риб, що дозволяє формувати гетерогенні стада об’єктів аквакультури. Такі технології дають змогу ідентифікувати належність виду до конкретної популяції, диференціювати чисті види та гібриди, розрізняти продукцію аквакультури та природного походження.
Важливою і нагальною є проблема створення колекційних маточних стад осетрових риб, забезпечення багаторазового використання плідників для відтворення. Такі генетичні колекції уже формуються у США, країнах Центральної Європи, Росії, Україні, Китаї, Ірані, Канаді. Досвід утримання таких колекцій осетрових риб у контрольованих умовах дозволяє визначити основні напрями їхнього практичного використання, а саме – для відновлення популяцій зникаючих видів, штучного відтворення та поповнення запасів, широкого запровадження товарного осетрівництва.
Найвідповідальнішою ланкою у виробництві продукції аквакультури є штучне відтворення об’єктів культивування. Більшість проблем виникає за стимулювання дозрівання статевих продуктів риб в штучних умовах та отримання якісних дозрілих статевих продуктів. Актуальність наукових досліджень з удосконалення технології штучного відтворення риб полягає не лише у потребі підвищення ефективності виробництва продукції рибництва, але і зростанні конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників і галузевої науки на світовому ринку аквакультури. Наукові дослідження щодо впливу різних стимуляторів нерестового стану риб на їх фізіологічний стан і репродуктивні показники, відпрацювання доз та техніки використання є провідними у сучасній аквакультурі.
Одним із шляхів подолання проблем, що виникають при користуванні препаратами гіпофізів риб є перехід на їх синтетичні замінники (типу «Нерестин», виробництва РФ), «Овопель» (виробництва Угорщини), «Vadilen-1» (виробництва України, автор розробки – доцент кафедри аквакультури НУБіП України Коваленко В.О. ), стимулююча дія яких досягається м’яким впливом на аденогіпофіз плідників риб з подальшими синтезом і секрецією власних гонадотропінів.
Перспективним напрямом розвитку рибництва є впровадження нових засобів підвищення продуктивності ставів з урахуванням економічної доцільності та збереження екологічного балансу водойм із подальшим отриманням рибної продукції підвищеної якості. В Україні налагоджено виробництво екологічно безпечних бактеріальних препаратів, виготовлених на основі азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій. Використання їх не призводить до накопичення мінеральних сполук у продукції, що є необхідною умовою її органічного виробництва. В Інституті сільськогосподарської мікробіології НААН України створено бактеріальний препарат поліміксобактерин на основі бактерій P. polymyxa КВ, механізм дії яких пов’язаний з властивістю продукувати органічні кислоти та ферменти, що сприяють розчиненню важкодоступних мінеральних та органічних фосфорних сполук.
Дослідженнями науковців кафедри встановлено, що внесення поліміксобактерину у рибницькі стави сприяло збільшенню вмісту у воді мінерального фосфору, за рахунок мобілізації бактеріями P. polymyxa КВ важкорозчинних фосфорних сполук. Встановлено позитивний вплив вказаного бактеріального добрива на вегетацію планктонних водоростей та розвиток зоопланктону. Щодо економічних показників, то технологічний процес вирощування риби з використанням фосформобілізуючого бактеріального препарату поліміксобактерину є більш доцільним, у порівнянні з фосфорним мінеральним добривом, що дає можливість переорієнтації ряду рибницьких господарств на вищу рентабельність виробництва органічної продукції.
Наведені сучасні методи та технології, в комплексі з класичними, застосовуються у навчальному процесі студентів факультету, що дозволяє їм, як майбутнім фахівцям широкого профілю, спрямувати зусилля на відновлення природних біологічних водних живих ресурсів, їхнього збереження та підвищення продуктивних показників внутрішніх водойм України.
Особлива увага в навчальному процесі приділяється практичній підготовці майбутніх фахівців рибної галузі. Адже випускник, що оволодів теоретичними знаннями, але не має практичних навичок і вмінь роботи, залишається, як правило, поза межами ринку праці. В цьому зв‘язку важливим завданням підготовки кадрів для галузі рибництва є випуск фахівців, які засвоїли теоретичні основи рибогосподарської діяльності та володіють сучасними практичними прийомами і методами роботи за фахом.
В НУБіП України практичній підготовці студентів приділяють значну увагу, факультет тваринництва та водних біоресурсів підтримує тісні зв’язки з виробничими підприємствами галузі. На базі університету створено функціонуючу Раду роботодавців рибної галузі, в склад якої входять керівники кращих вітчизняних підприємства рибництва, галузевих НДІ та керівники управлінь центрального апарату Держрибагенства України. Підготовка кваліфікованих фахівців в галузі аквакультури можлива саме за умови тісної співпраці між ВНЗ і підприємствами-роботодавцями, проходження студентських навчальних та виробничих практик на кращих виробничих підприємствах рибної галузі України і зарубіжжя, в науково-дослідних лабораторіях профільних інститутів (ІРГ НААН України, Інститут Азовського моря), державних органах управління галуззю, а також на передових підприємствах світової аквакультури.
Крім того, вже більше десяти років університет формує власну матеріально-технічну базу для практичного навчання майбутніх фахівців з аквакультури. У 2006 р. у с.м.т. Немішаєве Бородянського району Київської області було створено навчально-науково-виробничу лабораторію (ННВЛ) рибництва кафедри аквакультури, у підпорядкуванні якої перебувають ставова рибдільниця, інкубаційний цех та рибницька установка замкненого водопостачання (для експериментальних досліджень). На базі цієї лабораторії відпрацьовуються окремі ланки технологічного процесу відтворення осетрових і інших видів риб у контрольованих умовах, а також проводять наукові дослідження магістри та аспіранти кафедри, а студенти у практичних умовах освоюють технологічні процеси у ставовій та індустріальній аквакультурі.
Такий комплексний теоретико-практичний підхід до підготовки студентів аквакультурного спрямування дає можливість колективу кафедри аквакультури здійснювати підготовку висококваліфікованих спеціалістів, готувати молодий потенціал для продуктивної діяльності, забезпечувати рибну галузь фахівцями, здатними поєднувати в комплексі якості дослідника та практика.