ДНК-технології у тваринництві – сучасний стан та перспективи використання

23 ноября, 2020

На сучасному етапі розвитку науки неможливо уявити тваринництво без використання ДНК-технологій. Саме застосування молекулярно-генетичних методів досліджень (ДНК-технологій) й дало змогу розвинутим країнам досягнути колосальних успіхів з розведення тварин, створення стад з новими властивостями, у тому числі з високою продуктивністю та життєздатністю. Будучі своєрідною екзотикою донедавна, молекулярно-генетичні методи досліджень стрімко стають звичайним інструментом лабораторної роботи провідних селекційних компаній світу.

В основі використання ДНК-технології закладено принцип безпосереднього аналізу спадкового матеріалу – ДНК. Як правило, в основу переважної більшості різних методичних підходів покладено метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), що був розроблений ще в середині 1980-х років. Використання цього методу дає змогу отримувати мільйони копій фрагменту геному для подальшого використання. На відміну від будь-яких інших методичних підходів, можливість роботи з матеріальною основою спадковості дозволяє напряму аналізувати генотип біологічного об’єкту, виявляти його складові компоненти, відбирати особин, що характеризуються оптимальним співвідношенням різних алельних варіантів генів, функціонування яких безпосередньо пов’язане з продуктивністю тварин. Отже, ДНК-технології є основою нових та найбільш актуальнихспрямувань – маркер-асоційованної (MAS) та геномної селекції у тваринництві. За використання методів геномної селекції можливо визначати потенціал тварин за продуктивністю, створювати нові породи, лінії та кроси.

З багатьох завдань, які вирішують у тваринництві за використання ДНК-технологій, варто зазначити наступні:

  1. Підвищення ефективності добору кращих генотипів за сукупністю локусів кількісних ознак при селекції тварин на підвищення продуктивності;
  2. Генетична паспортизація окремих особин чи популяцій будь якого виду тварин, їх ідентифікація за походженням та іншими характеристиками;
  3. Моніторинг виникнення та поширення генетичних мутаційдля елімінації їх носіїв, або створення окремих груп чи стад таких тварин для визначення продуктивності та можливих наслідків господарського використання;
  4. Визначення племінної цінності наявних ресурсів тварин;
  5. Розробка методів молекулярної діагностики захворювань тварин різної етіології;
  6. Виявлення генетично модифікованих організмів (ГМО) у будь якому біологічному матеріалі, у тому числі в кормах та кормових добавках, продуктах харчування при проведенні експортно-імпортних операцій.

Отже, ДНК-технології суттєво перевершують інші відомі експериментальні методи за рівнем чутливості, а тому є найбільш ефективним інструментом з діагностики захворювань. За використання в селекції тварин забезпечують дослідника інформацією про їх генетичний профіль за певними маркерами, що дає змогу уникнути безліч проблем, які звичайно виникають за класичнихінтуїтивних методів відбору за фенотипом. У найближчій перспективі використання ДНК-технологій забезпечить конструювання тварин з новими властивостями. Інтенсивні дослідження за цим спрямуванням на даний час тривають у Великобританії, країнах Європейського союзу, США та Китаї.

Матеріал:
Кулібаба Р.О. доктор с.-г. наук, старший науковий співробітник,
професор кафедри біології тварин, факультет тваринництва та водних біоресурсів
Національного університету біоресурсів і природокористування

Новости по теме

| |