На Березанщині в Миколаївській області зерновий кліщ уразив 85% посівів озимих

4 ноября, 2020

У Березанському районі Миколаївської області зафіксоване осередкове поширення зимового зернового кліща. Шкідником заселено до 85% рослин за середньої чисельності 5 макс. до 10-12 екз. на рослину. Про це свідчать дані фотосанітарного моніторингу опубліковані Держпродспоживслужбою України.

— Інколи у спеціалістів виникають складності з діагностикою ушкоджень, часто їх плутають з проявом кореневих гнилей і невиправдано застосовують фунгіциди, що не вирішує проблему. При візуальному обстеженні на полях виділяються осередки, що відрізняються сріблястим забарвленням на загальному зеленому фоні. Вирішальне значення в боротьбі з зимовим зерновим кліщем мають агротехнічні заходи: раціональні сівозміни, обмеження площ колосових попередників озимої пшениці, своєчасне знищення сходів падалиці колосових культур в усіх полях сівозміни за допомогою системи обробітку ґрунту, сівба озимини в межах оптимальних строків, — повідомляє Держпродспоживслужба. 

Також озимим загрожують і інші шкідники, яких спеціалісти Держпродспоживслужби виявили у рослинах на полях в різних регіонах України.

У Лісостепу, Поліссі, осередково північних та східних областях Степу проходить розвиток та шкідливість сисних шкідників (злакові попелиці, цикадки) у посівах озимих зернових культур, які переважно сконцентровані у крайових смугах полів. На 50-100% обстежених площ цикадками заселено та слабко пошкоджено 3 макс. до 11% (Київська обл.) рослин, на 100 п.с. обліковується по краях посіву 9-24, по діагоналі поля – 2-5 екз. фітофагу. Злакова попелиця за щільності 2-16 екз. на рослину живиться на 1-6% рослин. Спостерігаються дорослі крилаті особини – самки-розселювачки, а також личинки. Літ злакових мух (шведської, гессенської, чорної пшеничної, опомізи), відбувався за слабкої інтенсивності за чисельності 0,4-6 екз. на кв.м, пошкоджено 0,5-2% рослин. У разі значної чисельності мух (30-40 екз./100 п.с.) рекомендується провести обробки крайових смуг полів інсектицидами – на початку масового льоту і в подальшому через 8-10 діб. Для захисту озимих застосовують також передпосівну обробку насіння інсектицидами.

Також, в озимині, розміщеній після стерньових попередників, продовжують живитися личинки (І-ІІІ віків) хлібної жужелиці, які за чисельності 0,5-2 макс. 3- 4 (Запорізька, Херсонська обл.) екз. на кв.м пошкодили 1-4% рослин. Осередки надпорогової чисельності фітофага локалізовані. Гусениці озимої совки, які перебувають здебільшого в ІV-VІ віках, за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м доживлюються та переміщуються в нижні шари ґрунту на зимівлю.

Окрім того, на ранніх розкущених посівах озимих пшениці за вищевказаних погодних умов відмічається наростання хвороб, а саме борошнистої роси, септоріозу, сітчастої плямистості, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, якими охоплено 1-5% рослин (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Миколаївська, Тернопільська, Херсонська, Чернігівська обл.) У посівах озимого ячменю сітчастим та звичайним гельмінтоспоріозом, осередково борошнистою росою, кореневими гнилями, темно бурою — плямистістю (Житомирська, Закарпатська, Одеська, Львівська Тернопільська, обл.) уражено 2-7% рослин. У Волинській, Чернігівській областях на озимому житі відбувається незначний розвиток бурої листкової іржі, кореневих гнилей на 1-3% рослин за розвитку захворювання 0,5-2%, хворіють ранні посіви.

В озимому ріпаку на 3-12% рослин шкодять несправжні гусениці ріпакового пильщика, хрестоцвіті блішки, капустяна попелиця. Осередково в посівах культури живляться гусениці різних віків совок, біланів, жуки ріпакового листкоїда. На 6-37% площ лісостепових та поліських, осередково степових областей 1-10% рослин ріпаку хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, циліндроспоріоз. У Київській області 1,5-2% рослин уражено чорною ніжкою. У фазі 4-5 справжніх листків за наявності інфекції та для стримування росту листя та підвищення стійкості до екстримальних погодних умов посіви обприскують рекомендованими фунгіцидами.

Новости по теме

| |