Україна має нарощувати частку експорту продукції ріпаку та сої з більшою доданою вартістю – думка

8 октября, 2020

Характер експорту насіння деяких олійних культур в Україні потребує його трансформації з метою збільшення частки експорту товарів з більшою доданою вартістю, зазначив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

За його словами, для насіння соняшнику ця задача в Україні успішно виконана. За рахунок введення експортного мита товар експорту було змінено з насіння на олію та шрот. В результаті відношення обсягів внутрішньої переробки до виробництва сягає майже 100%.

Водночас змінити сировинний характер вітчизняного експорту насіння ріпаку та соєвих бобів повною мірою поки що не вдається, зауважив експерт. Україна поставляє за кордон до 90% насіння ріпаку та до 70% соєвих бобів.

Як свідчать результати досліджень Інституту аграрної економіки, країни ЄС цю сировину майже не експортують. При цьому внутрішнє використання перевищує виробництво за рахунок імпорту таких позицій як насіння ріпаку, соєві боби, соєвий шрот, соняшникова олія та шрот.

«Україна має прагнути здійснити перехід від експорту насіння олійних культур до експорту продуктів їх переробки, на першому етапі – олії та шроту, надалі – продуктів більш глибокого ступеню переробки, продукції тваринництва, біопалива тощо», – зазначив Артем Педорченко.

Для соєвих бобів і насіння ріпаку, нагадав науковець, спроба трансформації структури експорту була зроблена з введенням так званих «соєвих правок». Вони діяли в Україні з вересня 2018 року до кінця 2019 року і стосувалися порядку відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів з України. Соєві правки скасовували відшкодування ПДВ при експорті сої для торгівельних компаній-експортерів. За цих умов рентабельність прямого експорту сої такими компаніями ставала від’ємною, а операції з експорту сої товаровиробниками і експорт продуктів переробки залишалися рентабельними.

У результаті протягом 2018/19 маркетингового року обсяги переробки сої в країні досягли 1,3 млн т, тоді як за попередній рік складали близько 1 млн тонн. Також суттєво збільшився обсяг експорту олії – з 183 тис. тонн до 311 тис. тонн і шроту – з 343 тис. тонн до 692 тис. тонн.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, при переробці на вітчизняних підприємствах і експорті продуктів переробки додана вартість, створювана в країні, майже у 5 разів більше, ніж при експорті бобів як сировини.

«Для трансформації сировинного характеру експорту олійних культур необхідно  створювати умови для нарощування експорту товарів з більшою доданою вартістю, адже це суттєво підвищить рівень зайнятості у переробній промисловості, забезпечить залучення інвестицій у цю галузь та збільшить надходження до бюджету», – підсумував Артем Педорченко.

Новости по теме

| | | | |