В чому користь сала для організму: думка науковця

14 сентября, 2020

Незабаром наступить холодна пора року, коли віруси грипу та риновірусні інфекції почнуть атакувати організм людини. І саме у сезон сильних холодів лікарі рекомендують особливу увагу приділяти повноцінності раціону, а особливо його калорійності, тобто вживати продукти харчування, що можуть вплинути на опірність організму проти хвороб. Сало – є одним із таких продуктів…

Про сало є ряд легенд, де люди помилково вірять та обмежують чи, навіть, виключають споживання такого вкрай важливого та корисного продукту. Так ось, давайте розбиратися в усіх тонкощах користі сала для організму людини.

Шматочок сала з часничком та запашним українським житнім хлібом проходить через ротову порожнину, стравохід, шлунок й далі опускається до тонкого кишківника, зокрема у дванадцятипалу кишку, оскільки жири перетравлюються саме в ній. Сюди ж, до дванадцятипалої кишки із жовчного міхура надходить «коктейль» ліпаз (ферменти, що розщепляють жири), що має назву жовч й виробляється печінкою. І далі починається процес активного перетравлення сала.

Потім жовчний міхур стає порожнім й печінці треба синтезувати нову порцію жовчі! А з чого? З жовчних кислот, котрі, в свою чергу, виробляються печінкою з холестерину. Отже, шматочок сала зменшує рівень холестерину в крові, вгамовує відчуття голоду та стимулює імунітет. Чим більше людина вживає сала, тим більше витрачається холестерину. Але тут головне пам’ятати про міру! Так, добова норма сала залежно від рівня активності людини становить 20-80 грамів.

Варто відзначити, що сало містить величезну кількість незамінної арахідонової кислоти, яка є частиною клітинних мембран та основним ферментом серцевого м’язу, беручи участь у ліпідному (жировому) обміні. Кислоти, що містяться в салі, мають жовчогінний ефект та допомагають утворенню в печінці «корисного» холестерину і розщепленню –«шкідливого».

Також в салі міститься олеїнова монокислота, яка захищає клітинні стінки печінки та нирок від оксидів та запобігає розвитку атеросклерозу.

Для прикладу, у Німеччині сало входить до дієтичного харчування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Але є одне застереження: мова йде не про копчене чи варене сало, а тільки про солоне сало.

До речі, сало містить до 40% ненасичених жирних кислот, майже як червона риба! А поліненасичені жирні кислоти – це ясний розум.

У свою чергу, споживання сала з часником є додатковою профілактикою атеросклерозу, бо останній містить багато селену і кверцетину.

Ну а споживати чи не споживати сало, то, безумовно, вибір кожного. А якщо до вподоби, то їжте сало, люди добрі, на здоров’я, бережіть себе!

(За матеріалами В.І. Філімонова «Фізіологія людини», 2015 та В. Науменко «Фізіологія тварин», 2009)

Матеріал підготував доктор с.-г. наук, професор,

факультет тваринництва та водних біоресурсів,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Вадим  Лихач

Новости по теме

| |