Чорне море по праву можна назвати одним з дивовижних морів світу, яке має дуже багато корисних для людства скарбів. Це, наприклад, велика кількість різноманітних смачних та корисних видів риб: бички, кефалеві, чорноморська хамса, камбала-глоса та камбала-калкан, білуга, пікша, чорноморський лосось, осетрові. Навіть така риба, як «султанка», або відома всім під назвою Барабулька, яку в минулому можна було смакувати тільки володарям (якщо це робив простий смертний, він був засуджений до страти), мешкає у Чорному морі.
Рослинний світ представлений 270 видами донних водоростей, а ітопланктон включає не менше 600 видів. Але найбільш цікавою є бура водорість — цистозіра, яка росте по всьому узбережжю Чорного моря, на дрібних скелястих місцях на глибині 2-8 метрів. Після аномальних кліматичних умов 2010 року на півдні України цистозіра стала спостерігатися у великій кількості й в екосистемі Тилігульського лиману. Що це за водорість та яку користь вона може принести південним регіонам, — розкажуть у спецпроєкті кореспонденти АгроЮг.
Нині водорості, як говорять, «вийшли з води та підкорили сушу». Вони знайшли своє застосування у фармацевтичній, косметологічній й, навіть, сільськогосподарській промисловості. Цього літа були повідомлення про їх велику кількість у прибережних водах, що заважало купатися відпочивальникам на узбережжі, бо рівень концентрації водоростей досягав пікових значень. Але тільки фахівець розуміє, що якщо розпорядитися цим «скарбом» з розумом, практично кожен вид водоростей може стати корисною сировиною для людини. Цистозіра не є виключенням, бо її практичне застосування має багато напрямків.
Цей «екологічний вартовий Чорного моря» є індикатором забруднення води. Якщо цистозіра присутня, це означає добрий екологічний стан водної екосистеми. Саме завдяки їй у Чорному морі багато кефалі. Сама водорість для цієї риби не надто їстівна (об’їдаються тільки верхівки), але на її гілочки налипає багато одноклітинних водоростей, що смакують 43 видам риб.
Ця «бура королева» має попит й у косметології. Багатогранні властивості бурої морської водорості цистозіри зумовлені набором мікроелементів, який стимулює активність клітин, мінеральні солі відновлюють баланс шкіри, амінокислоти — живлять шкіру і забезпечують її енергією. Але найефективніша бура водорість у боротьбі з целюлітом. Дослідження морських водоростей, як джерела біологічно активних речовин, що проводяться в багатьох країнах в останні десятиліття, показало, що водорості можуть бути новим джерелом лікувальних речовин і цінною сировиною для фармацевтичної промисловості.
Тому, у зв’язку з виникненням коронавірусу, вчені багатьох країн світу проводять дослідження на предмет боротьби з його наслідками. Нещодавно з’явилися новини, що саме бурі водорості вміщують набір фукоіданів (фукоідан містить безліч імуномодулювальних компонентів, іменованих полісахаридами), що допомагають справлятися з агресивними умовами навколишнього середовища, а також захищають від патогенних мікроорганізмів. У зв’язку з тим, що цистозіра вбирає в себе важкі метали та інші шкідливі елементи, як губка, вчені дійшли висновку, що цистозіра зможе в поєднанні з іншими компонентами увійти в лікувальні препарати та ефективно боротися з наслідками різних захворювань, включаючи COVID- 19. Фахівці вважають, що полісахариди з водорості мають широкий спектр фармакологічної активності.
Цистозіра знижує підвищений артеріальний тиск, ущільнює стінки кровоносних судин, блокує всмоктування радіоактивних елементів важких металів тощо. Були виділені речовини, які мають антикоагулянтні, протимікробні, протиревматичні властивості. Тому цистозіра може застосовуватися при створенні препаратів для відновлювальної терапії не тільки після коронавірусу, але й багатьох інших захворюваннях. Потрібно відзначити, що 1 грам (сухої речовини) цистозіри забезпечує добову потребу людини в йоді, марганці та селені. З водоростей виходить чудове добриво для сільськогосподарських культур. Їх питома цінність досить висока: мікроелементи, макроелементи, інерали, полісахариди. Всі ці складові потрібні для формування та розвитку урожайних культур.
Цікаво те, що, наприклад, такий елемент, як азот, у водоростях присутній у більшій кількості, ніж в гної. До того ж засвоюваність рослинами такого азоту значно вища. Цистозіра багата на йод – займає перше місце серед усіх інших. Тому вона може стати гарним добривом для винограду, полуниці, капусти тощо. Внаслідок органічного складу ця водорість «працює» як біостимулятор. Результати спостереження науковців показали збільшення врожаю зернобобових, огірків, помідорів при додаванні таких добрив. При цьому деформованих плодів було значно менше, а період настання їх м'якості затримувався. Досвід з виготовлення добрив з водоростей мають польські фахівці, які рекомендують використовувати екстракти з водоростей у низько обробленій формі. За технологією свіжі водорості повністю заморожуються, а потім гомогенізуються та окислюються фосфорною кислотою. В результаті
отримують природні гідроколоїди, які чудово засвоюються через зелені частини рослини і коріння. Покращуються й властивості грунту. Добриво можна виготовляти й не маючи спеціального обладнання.
Достатньо зібрати цей біологічно цінний матеріал після шторму на березі, ретельно промити, з метою видалення осадових солей. Далі потрібно залити водорості водою до повного занурення та настояти до відсутності аміачного запаху. Протягом місяця розчин зі значною концентрацією корисних речовин буде гарантований. Але, якщо екологічний стан прибережних вод залишає бажати кращого, бура водорість цистозіра переміщується далі в море, тому для отримання цінної сировини, виникає необхідність вирощувати її у штучних умовах. Для цього використовують штучні рифи. Біомаса водоростей на рифах залежить від часу знаходження їх в море, водообміну та освітленості. Остання визначається глибиною постановки рифа: зі збільшенням глибини біомаса зменшується. В країнах Південно-Східної Азії вже давно перейшли на вирощування водоростей на спеціальних фермах – вигідно та результат більш передбачуваний.
Для вирощування потрібен прозорий резервуар з водою для забезпечення водоростей теплом та світлом. Якщо водорості вирощувати у промислових масштабах знадобляться водяні колеса, що будуть забезпечувати рух води для окислення. Цікавий підхід у вирощуванні пропонують голландські фахівці, які замість басейнів використовують спеціальні трубки, в яких процес зростання прискорюється в 4 рази. Для Півдня України вирощування цистозіри є перспективним напрямком. Для цього не потрібні грунт, прісна вода або добрива. Таке сільське господарство не виробляє викидів метану або стоків азоту, і має потенціал для пом’якшення окислення океану внаслідок поглинання вуглекислого газу. Водорості можна вирощувати навіть в мілководних водоймах в пустелі, де ніякі інші культури не можуть вижити. А отримання біопалива з водоростей в біореакторах з використанням замкнутих циклів виробництва несе не тільки прибуток, але й не завдає шкоди екології, бо вуглекислий газ, що виділяється в ході фотосинтезу, переробляється в кисень. Тому саме водорості можуть допомогти отримати завжди актуальний бізнес та надихнути на інноваційні ідеї.