Експерти вважають проблему із масовим мором бджіл в Україні перебільшеною

10 июня, 2020

Бджолярам найлегше списати мор бджіл на сільгоспвиробників, які обробляють поля, замість того, щоб шукати причину в захворюванні або неправильному догляді. Таку думку висловив Михайло Філатов, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва, кандидат біологічних наук

«Я давно стежу за суперечками навколо неонікотиноїдів про те, що ці препарати вбивають бджіл. Але давайте подивимось на ситуацію зі сторони. У ЄС заборонили їх використання. А бджоли як гинули, так і гинуть. Поряд із цим у тій же Індії або Китаї на мільярди доларів закуповують і використовують неонікотиноїди. Вони в прямому сенсі поливають поля цими препаратами. А стан із бджолами такий же, як і в Європі. Тобто, справа не лише в пестицидах — хоча іноді таке трапляється», — коментує ситуацію науковець.

Директор Інституту тваринництва НААН, доктор ветеринарних наук Євген Руденко зазначає, що від неправильного формування бджолосімей в зиму, неякісного корму, порушення правил годівлі бджіл восени, неправильних дій щодо лікування варроозу бджіл взимку і навесні показники загибелі бджіл доходять до 10-15%. У деяких регіонах — до 30%. За його словами, загибель бджіл є результатом взаємодії факторів, а не певної причини.

«У топ-10 основних факторів входить поширення паразитів, хвороб і природних ворогів бджіл, зменшення природної кормової бази бджіл і несприятливий вплив зміни клімату», — Євген Руденко.

Однією з основних проблем, на його погляд, у бджільництві залишається варрооз. Це пов’язано як із безпосереднім негативним впливом кліща на життєдіяльність бджіл, який призводить до загибелі, так і з непрямим ефектом, коли кліщ знижує імунітет і загальну резистентність бджіл, що призводить до виникнення і розвитку заразних хвороб (вірусні, гнильці, мікози, ноземоз та ін.). У свою чергу, вони викликають загибель бджіл.

Читайте також: Разом легше: сім бджолярів з Миколаївщини об’єднались і розвивають «Медову Фабрику»

Це вже питання застосування якісних засобів захисту, дотримання правил внесення, повного уникнення контрафакту і, звичайно ж, комунікації між бджолярами та сільгоспвиробниками. Одним із стримуючих чинників налагодження цієї комунікації є те, що більшість бджолярів працює в тіні, не реєструючи свої пасіки.

«Неякісна, науково необґрунтована обробка деякими аграріями своїх угідь відбувається зазвичай у випадках, коли найближчий територіально бджоляр працює неофіційно. Адже на матеріальну компенсацію може розраховувати тільки той, хто зареєстрував свою пасіку. А таких у нас близько 2%», — розповідає завідуюча сектором вивчення хвороб бджіл ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини», кандидат ветеринарних наук Олена Сіренко.

Нагадаємо, нащодавно повідомлялось про те, що у Запорізькій області масово гинуть бджоли.

Новости по теме

| | |