Зміни законодавства ЄС щодо ЗЗР вимагають оперативного реагування – Інститут аграрної економіки

23 марта, 2020

За результатами проведеного опитування науковцями Інституту аграрної економіки, компанії-експортери українських зернових і олійних культур не будуть закуповувати продукцію рослинництва врожаю 2020 року, що містить залишки хлорпірифос та хлорпірифос-метил. Про це заявив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

Це пов’язано зі змінами законодавства Європейського Союзу, що стосуються заборони використання інсектицидів з діючими речовинами хлорпірифос та хлорпірифос-метил і набули чинності у лютому 2020 року, пояснив експерт.

За його словами, в Україні препарати з вмістом цих речовин активно використовуються як інсектициди для обробки посівів більшості культур та дезінфекційні засоби для зернових складів. Проте вони негативно впливають на здоров’я людини.

Згідно з новими європейськими нормами, забороняється ввезення до країн ЄС агропродукції – ячменю, кукурудзи, пшениці, інших зернових та олійних культур – яка містить залишки хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу, що перевищують 0,01 мг/кг.

«Щоб запобігти зменшенню обсягів поставок українського збіжжя до країн – членів ЄС, які займають значну частку в структурі експорту агропродукції України, вітчизняним сільгосптоваровиробникам слід враховувати нові вимоги європейського законодавства при плануванні обробки полів, а також місць зберігання сільгосппродукції», – підсумував Артем Педорченко.

Нагадаємо, спеціалісти продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO UN) розробили принципи біозахисту підприємств та господарств в умовах жорсткого карантину.

Новости по теме

| | |