На Херсонщині пасічники намагаються домовитись із фермерами і запобігти обробці полів хімікатами

17 марта, 2020

Пасічники Великолепетиського району намагаються достукатись до фермерів, аби ті не обробляли поля небезпечними для бджіл хімікатами. Для допомоги в комунікації залучають селищну раду, — інформує «Новий день».

Наближається період цвітіння рапсу. Голова спілки пасічників Великолепетиського району Євген Євтушенко називає цей час небезпечним, бо є ризик загибелі бджіл після обробки полів
інсектицидами.

«Це наша найбільша проблема – коли поля під час цвітіння рапсу, гороху тощо обробляють інсектицидами, а нас не попереджують. Буває, і бджолярі не повідомляють фермерів про встановлення пасіки на їх території, – розповідає він. – Просимо фермерів брати для обробки полів препарати, безпечні для бджіл та джмелів, вони у продажу є, але коштують дорожче. Хтось іде назустріч, хтось ні. Бджоли, опилюючи поля, підвищують врожайність. Ми отримуємо свій мед і більш нічого у фермерів не просимо, окрім того, щоб просто пам’ятали, що ми є, і не травили бджіл, а якщо вже проводять обробки, щоб робили це вранці чи ввечері, у похмуру погоду, або ж просто повідомляли нам, аби ми не випускали бджіл. Крупні фермери та агрофірми йдуть нам назустріч. Важко достукатись до одноосібників».

Аби заручитись допомогою органів місцевого самоврядування у комунікації з фермерами, Євген Євтушенко зустрівся з головою Великолепетиської селищної ради Миколою Сінькевичем.

«Будемо допомагати у всьому, що залежить від селищної ради», – запевняє селищний голова.

Останнім часом випадків масової загибелі бджіл у районі не було. А от 2-3 роки тому лежали гори мертвих бджіл, згадує Євген Євтушенко. Саме тоді пасічники району почали об’єднуватись, створили спілку.

«Один пасічник, що має до 100 бджолосімей, сам нічого з фермерами не зробить – вони його просто не бачать, – каже він. – А коли ми виступаємо гуртом, і у нас в цьому регіоні під тисячу сімей – то це будуть колосальні збитки, якщо їх фермер потравить, – він вже побоїться оброблять поле хімпрепаратами, небезпечними для бджіл. Зараз до спілки входить 25 пасічників, а загалом їх у районі нараховується більше сотні. Ведемо роз’яснювальну роботу щодо реєстрації пасік у Держпродспоживслужбі, а також у селищній раді (має бути спеціальний журнал реєстрації). Адже лише знаходячись у юридичній площині, пасічник, у разі чого, зможе захистити свої права».

Нагадаємо в Україні озвучили дотації бджолярам.

Новости по теме

| |