Негативні інвестиційні процеси в АПК загрожують спадом в економіці держави – експерт

2 марта, 2020

В агропромисловій сфері економіки України нині відбуваються переважно негативні інвестиційні процеси, що загрожує їх поширенню на всю економіку України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державним комітетом статистики України дані щодо обсягів капітальних інвестицій за січень − грудень 2019 року.

Якщо починаючи з 2016 року загальні обсяги капітальних інвестицій в агропродовольчі сектори економіки України збільшувалися, то, за даними Держстату, у 2019 року вони зменшилися на 2,2 %, висловив занепокоєння науковець.

Особливо значний інвестиційний спад відбувся в аграрних секторах вітчизняної економіки. Капітальні інвестиції у сільське, лісове та рибне господарство у січні-грудні 2019 року у фактичних цінах становили 55254,2 млн грн, тобто 83,8 % від обсягу відповідного показника минулого року. Темп зниження при цьому склав 18,8 %.

З них на сільське господарство припало 96,5 % загальної суми усього скорочення інвестицій по аграрному секторі економіки.

Ще більш значними були у 2019 році темпи спаду капітальних інвестицій у лісовому (-64,1 %) та рибному (-25,8 %) господарствах.

Водночас, обсяги капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, порівняно з попереднім роком, зросли торік на 37,7 % – до 23088,9 млн грн. Однак цей приріст був недостатнім для компенсації загального  зменшення інвестицій у виробництво аграрної продукції, зауважив Микола Кісіль.

За його словами, незважаючи на значний спад, у 2019 році сільське господарство зберегло інвестиційну пріоритетність порівняно з харчовою промисловістю: на 1 грн капітальних інвестицій у харчову промисловість припало 1,72 грн вкладень у сільське господарство. Хоча в динаміці ця пріоритетність, починаючи з 2017 року, послаблюється.

Хвилеподібний тренд зміни співвідношення інвестицій у сільське господарство і харчову промисловість в Україні повторює загальносвітову тенденцією, констатував науковець.

На його думку, спад інвестицій у виробництво продукції сільського господарства суттєво позначився на уповільненні темпів приросту її обсягів. Не випадково, індекс сільськогосподарської продукції у 2019 році порівняно з попереднім роком склав лише 1,1 % – переважно завдяки хорошому врожаю.

«Зростання інвестицій у виробництво харчових продуктів у 2019 році зумовило порівняно вищий (3,8 %), ніж у сільському господарстві, темп приросту обсягів виробництва. Непогані темпи нарощування приросту продукції мали місце в інвестиційно привабливих виробництвах олії та тваринних жирів (15,9 %), какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (13,7 %), безалкогольних напоїв; мінеральних та інших вод (7,9 %), а також м’яса та м’ясних продуктів (6,0 %)», – поінформував Микола Кісіль.

Однак незважаючи на деякі позитивні явища в окремих сегментах аграрної економіки України у 2019 році дія негативних чинників інвестиційної діяльності переважала.

«Найбільш вагомими причинами інвестиційного спаду в аграрних секторах економіки були несприятлива для агровиробників аграрна політика, скорочення бюджетної підтримки агровиробників, звуження можливостей залучення інвестицій і неприйнятні для потенційних вкладників капіталу ризики інвестування», – вважає експерт.

Задіяна у 2019 і попередніх роках сукупність механізмів і важелів підтримки та регулювання господарської діяльності сільськогосподарських виробників не забезпечила переважання їх доходів над витратами в оцінці за світовими цінами.

«Вихідні потоки економічних вартостей у сільському господарстві переважали вхідні, що одночасно з несприятливою для агровиробників дефляцією національної валюти зумовлювало зменшення грошових доходів та власних джерел фінансування інвестицій», – пояснює він.

Крім того, ряд потенційних інвесторів в очікуванні прийняття закону про обіг земель відклали реалізацію своїх проектів з метою подальшого спрямування запасів грошових коштів для купівлі земельних ділянок сільгосппризначення.

Значну частину доходів агровиробники втратили також внаслідок погіршення цінової ситуації на світових ринках сільськогосподарської сировини і продовольства.

Ризики недостатньо ефективного чи збиткового інвестування та втрати вкладеного капіталу у 2019 році найбільше визначалися військовими, політичними, і корупційними загрозами, проблемами з судовими інституціями, правоохоронною і безпековою системами.

Діяльність інвесторів у сільському господарстві також певною мірою стримували перезавантаження влади і зниження зацікавленості банківського сектору в кредитуванні реальних проектів виробників.

Високі ставки банківських кредитів, низький рівень довіри до більшості українських агрокомпаній на іноземних фондових ринках, нерозвиненість національного фондового ринку, лізингу і практична відсутність іноземних інвесторів також зумовлювали стагнацію процесів залучення інвестицій у сільське господарство.

Між інвестиціями у сільське господарство і валовим внутрішнім продуктом держави існує кореляційний зв’язок. Тому слід очікувати, що подальше поглиблення негативних процесів інвестування розвитку сільського господарства викликатиме загальний спад в національній економіці, спрогнозував науковець.

«Щоб упередити це, у 2020 році і в наступних роках слід здійснювати заходи, які забезпечили б поступове формування ефективної аграрної політики, стратегічні цілі, механізми та інструменти якої визначалися б з урахуванням досвіду світової практики. Ця політика має передбачати також створення сприятливого для агровиробників інвестиційного клімату, належних за складом і масштабами механізмів підтримки та регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві й інших агропродовольчих секторах економіки», – підсумував Микола Кісіль.

Новости по теме

| | |