Для підвищення родючості ґрунту і не тільки: на півдні України поширюється культивування буркуну

27 января, 2020

Одним з пріоритетних напрямків виробничих галузей Європейського союзу є сільське господарство. Тому Євросоюз підтримує аграріїв через Єдину сільськогосподарську політику (ЕСХП, Common Agricultural Policy). Фермери, наприклад, отримують погектарні субсидії та виплати на кожну голову великої рогатої худоби або мають можливість отримання кредитів під низькі відсотки. Але у відповідь на привілеї та допомогу, кожен з аграріїв повинен дотримуватися стандартів щодо належного сільськогосподарському та екологічному стану земель, які прописані Євросоюзом. Одним з таких стандартів є підтримка органічної речовини ґрунту і структури ґрунту. Для цього кожен фермер повинен обов’язково у сівозміну включати сидерати.

Сидерати частіше за все використовують на богарі. У посушливих умовах Південного степу України вони є необхідним елементом для підвищення родючості ґрунту. Існує культура, яка стане не тільки чудовим сидератом, але й може мати інші напрямки використання. Що це за рослина?

Мольна трава, солодка конюшина, дика гречка, заячий холодок – такі назви має Буркун жовтий, або лікарський (Melilotusofficinalis (L.) Desr.). Рослина з успіхом культивується у країнах Західної Європи. Також буркун поширений у Прибалтійських республіках, Білорусі, Україні та Казахстані. Великі площі рослини знаходяться у США та Канаді. Потужним поштовхом для подальшого просування буркуну в культуру послужило хижацьке використання земель у США в період заселення заходу та сильне виснаження ґрунту беззмінною культурою тютюну й пшениці. В наш час вчені зацікавлені та всебічно вивчають буркун, в результаті чого ними було виявлено цілий комплекс корисних біологічних й господарських ознак та властивостей.

Буркун лікарський має цілющі властивості та здатний полегшити стан в період хвороби. Його використовують при застудах, захворюваннях дихальної системи, як відхаркувальний, пом’якшувальний засіб. При фурункульозі та гнійних ранах використовують як антисептик. Якщо людина страждає отитом, болями у сечовому міхурі або у кішківнику, буркун використовують як болезаспокійливий засіб. Але все перераховане ще не межа можливостей корисних компонентів рослини. У сучасній медицині буркун лікарський використовують як протисудомний засіб. На основі буркуну готують пластир проти наривів. Фітотерапевти під жорстким контролем (буркун є отруйною травою, тому слід суворо дотримуватися дозування), використовують рослину як антикоагулянт при виявленні тромбофлебіту або при порушенні функції нирок. У народній же медицині існує безліч різних рецептів цілющих відварів, настоянок, компресів, мазей та чайних напоїв.

Як показали досліди вчених для багатоцільового використання в жорстких умовах Півдня України привабливою культурою є буркун білий (Melilotusalbus). Це відносно нова культура, яка була створена селекціонерами США штату Алабама. У цій країни рослина є головним медоносом. Буркуновий мед має ванільний запах. Через те, що такий продукт швидко кристалізується, в рідкому вигляді мед можна придбати тільки у пасічника. Після кристалізації він має білий або жовтуватий колір. При покупці головне не переплутати буркуновий мед з однотипним продуктом з ріпаку. Вони розрізняються за запахом та смаком. Буркуновий мед має нормальну солодкість, швидко розчиняється у воді. Ріпаковий мед є приторно солодким, тому його можливо вживати тільки в розведеному вигляді. Буркуновий мед є дуже корисним. Він використовується при застудах та при лікуванні шлунку, володіє заспокійливою властивістю. Найбільш медоносним є однорічний буркун – 1 га дає приблизно до 500 кг меду, а з 1 га дворічного буркуну отримують близько 200 кг меду.

Буркуновий мед

Але перш за все буркун є продуктивною високобілковою рослиною, яка за складом незамінних амінокислот відноситься до числа повноцінних. Тому багато фахівців рекомендують його, як високоякісний корм для худоби. І хоча завдяки присутності кумарину у рослині худоба спочатку не дуже його їсть, згодом звикає та споживає не гірше за інших бобових трав.

Завдяки найкращій азотфіксації, буркун білий добре підходить для короткоротаційних сівозмін півдня. Його можна культивувати як однорічну рослину (сходить, цвіте та плодоносить в рік посіву) і як дворічну – сходи рослини з’являються навесні або восени, зимують й формують насіння на другий рік. Дворічний буркун є більш продуктивним, а однорічний менше приблизно на 20%, бо після скошування у фазі бутонізації – цвітіння, рослини фактично не відростають повторно.

Ще однією цікавою та корисною особливістю буркуну є його ефективність у боротьбі з плужною підошвою ґрунту, яка пригнічує його аерацію та перешкоджає повноцінному росту та розвитку кореневої системи сільськогосподарських культур. Це відбувається завдяки кореневій системі буркуну, що має багату кількість розгалужень. Вони природно розпушують ґрунт на глибині біля 30 см. До того ж, якщо рослину заорюють як сидерат, це збагатить ґрунт близько 200 кг азоту.

У чистому вигляді буркун вирощують переважно у посушливих зонах, але не менш корисними будуть бінарні посіви. За дослідами вчених, бінарна суміш буркуну та люцерни, яка була висіяна слідом за посівами соняшника у рядки, сприяла оптимізації основних показників родючості ґрунту та підвищувало його біологічну активність. За рекомендаціями фахівців високу ефективність має посів озимої пшениці по пару буркуну та люцерни. Підвищується стійкість озимої пшениці до несприятливих ґрунтово-кліматичних умов середовища та збільшується врожайність.

Ще одним великим плюсом буркуну є його пластичність у порівнянні з іншими бобовими травами. Він добре росте на найрізноманітніших грунтах, навіть на солонцевих і засолених землях, що не впливає на якість і кількість його врожаю. Наприклад, для введення в культуру заслуговує уваги буркун зубчастий, або солончаковий, що має винятковий інтерес для районів з засоленими ґрунтами. Висока посухостійкість буркуну обумовлена насамперед сильно розвиненою кореневою системою та економним споживанням й витрачанням води рослиною протягом вегетації. Також буркун має високу зимостійкість. На глибині залягання кореневої шийки взимку переносить морози до -30…-40°С. Культура відрізняється стійкістю до хвороб і шкідників.

Використання буркуну як зеленого добрива полягає в тому, що рослинна маса, що вноситься у ґрунт, змінює його фізико-хімічні властивості в сторону їх поліпшення. Враховуючи екстремальні погодні умови, які притаманні південним регіонам, буркун може стати прекрасним союзником для аграріїв у боротьбі за високі та сталі врожаї.

Текст: Євгенія Ткачова

Новости по теме

| |