Вирощування гливи у промислових масштабах: що потрібно знати?

12 декабря, 2019

Історія цього гриба починається з часів Другої світової війни, коли німецькі вчені почали шукати найбільш дешевий та швидкий спосіб отримання їжі для солдатів. Їжа повинна була бути поживною та швидкою у приготуванні. Але масово культивувати гриб почали у 60-х роках і виявилося, що його вигідно вирощувати саме малому бізнесу, а ще частину прибутку можна отримати на розведенні та продажі посадкового матеріалу – міцелію. Гриб має наукову назву Плеврот черепичастий, або народну назву – Глива (рос. Вешенка). Чи є сенс вирощувати гливу в промислових масштабах на Півдні України і які нюанси культивування для цього необхідно знати?

Мешканці англомовних країн називають гливу устричним грибом, бо їх смак та зовнішній вигляд нагадують устрицю. Гриби ростуть на сухій деревині або ослаблених деревах, особливо на букових та осикових, зустрічаються у багатьох різних лісах помірного поясу по всьому світу. Гливи – одні з найбільш культивованих грибів у світі, надзвичайно універсальні щодо смаку, який поєднується у багатьох різних кухнях та кулінарних стравах. Сьогодні Китай є одним з найбільших експортерів цих грибів. Їх можна знайти на місцевих ринках та у спеціалізованих продуктових магазинах в Азії, Європі, Австралії та Північній Америці.

Цікаво те, що глива є хижим грибом, бо живиться бактеріями та нематодами для отримання азоту, що сприяє її зростанню. До того ж ці гриби здатні паралізувати та перетравлювати деяких первиннопорожнинних черв’яків завдяки вмісту в них нематоксину. Тому глива практично не буває червивою. Вона також дуже швидко росте при розкладанні деревини. Більш того, саме глива прискорює цю швидкість розкладання. Такий процес сприяє поверненню мінеральних елементів назад до екосистеми. Тому вчені зараз вивчають цей гриб, як альтернативний спосіб очищення навколишнього середовища від токсинів. Науковці сподіваються, що така здатність може стати безпечним та ефективним способом видалення небажаних токсинів із визначених ділянок невеликими масштабами.

На сьогодні профілактика й лікування захворювань природними компонентами застосовується не тільки у народній, але й в офіційній медицині. Одними з популярних джерел лікарських засобів є гриби, за допомогою яких є шанс перемогти смертельні хвороби. За останніми підтвердженими дослідженнями, глива природним чином виробляє сполуки, які мають назву статини. Вони знижують рівень «поганого холестерину» та стимулюють роботу печінки для очищення організму. Подальші дослідження повинні визначити необхідну кількість спожитих грибів для отримання такого ефекту очищення. Інші дослідження показують можливий протипухлинний ефект за допомогою деяких полісахаридів. Передбачається, що певні полісахариди, відомі як бета-D-глюкан, стимулюють імунну систему для боротьби з раком, впливають на роботу імунної системи людського організму. Зокрема, їх вивчали фахівці празького Інституту хімічної технології, які підтвердили зв’язок між вживанням в їжу гливи та довголіттям. Бета-D-глюкан, виділений з гливи, називається плейран. Дослідження ефектів плейрана для лікування раку тривають. Гриби також мають антибіотичні властивості. До їх складу входить велика кількість поживних речовин і вітамінів (D, B3 тощо), що робить гриби одним з основних продуктів для здорового харчування. Вони не містить жирів, холестерину, глютену, з низьким вмістом калорій і натрію. Вміст заліза в гливах вище, ніж у м’ясі.

Основоположником використання грибів в косметиці вважається доктор Ендрю Уейл – відомий фахівець в області інтегральної медицини. Саме він створив лінію косметичних продуктів з назвою «Origins», основу якої склали гриби. Спеціалісти, які досліджували гливи, прийшли до висновку, що вітамін B3, який знаходиться у формі ніацинаміда, допомагає очистити шкіру при місцевому нанесенні. Він сприяє зменшенню запалень, почервонінь й подразнень шкіри. На основі полісахаридів створені й продовжують розроблятися різні креми та відновлюючи маски, лосьйони для поліпшення якості волосся і багато інших продуктів.

У багатьох країнах гливи вирощують у промислових масштабах. Для цього потрібно придбати обладнання для спеціальної плантації та зробити для вирощування умови, які будуть повністю відповідати природному середовищу існування рослини. Одним з важливих моментів є склад та якість субстрату на якому й будуть рости гливи. Основним джерелом для субстратів є деревина та трав’янисті рослини. До них відносяться малоцінні відходи сільського, лісового господарства, а також переробної промисловості. Це може бути солома, стебла, зернові культури, лушпиння насіння. Основою субстрату повинні виступати листки та стебла рослин. У якості живильної білкової або білково-жирової добавки, без якої гриб не буде зростати, повинні бути переважно лушпиння насіння, насіння, висівки. Перед тим, як використовувати субстрат, він обов’язково повинен перевірятися на присутність шкідливих речовин (тяжких металів, радіонуклідів) та на присутність азоту, який повинен бути оптимальним. Для розвитку міцелію гливи як аеробного організму обов’язково наявність в субстратному повітрі певної кількості кисню. Наявність достатньої кількості рідини в субстраті необхідно для забезпечення водою міцелію і плодових тіл грибів, що складаються на 90% з води. При вологості субстрату менш ніж 40%, швидкість біологічних процесів різко падає, але перезволоження знижує продуктивність культури. Також важлива й щільність субстрату, бо при переущільненні глива не зможе повноцінно розвиватися. З метою підвищення поживності застосовуються живильні добавки, які містять легкодоступні сполуки вуглецю та азоту (сіно люцерни, стебла бобових тощо). Далі готовий субстрат проходить термічну обробку для знищення мікроорганізмів, що знаходяться в середині сухих стебел. Така обробка повинна відбуватися на спеціальних машинах при температурі +115-120°С. Після цього робиться інокуляція грибниці, тобто її висаджування. Важливо витримати оптимальну температуру та вологість субстрату.

Для Півдня України глива – знайомий та вже давно улюблений гриб. Його культивують маленькі господарства та навіть прості любителі у домашніх умовах. Але інші варіанти використання гриба не розвинуті. Тому вирощування гливи у промислових масштабах може стати тим поштовхом, який відкриє споживачу цей гриб з іншої, не менш цікавої сторони.

Текст: Євгенія Ткачова

Новости по теме

| |