Сировина для створення біопалива, ліків та біодобрив: в Україні можливе штучне культивування моху

2 декабря, 2019

Бріофіти – таку цікаву назву мають маленькі зелені рослини, що не мають коренів та судинної системи. Найбільш відомим з таких рослин є мох сфагнум. Для людства він приніс неоціненну користь як утворювач торфу. А яка користь від цієї рослини може бути для південних регіонів України?

Мохи з’явилися на планеті приблизно 400 млн років тому і в наш час налічується величезна кількість видів. Вони зустрічаються фактично на кожному кроці: у лісі, в садах та парках, на деревах та на стінах будинків, майже повсюдно, навіть Антарктида не є винятком. Немає моху тільки у пустелях та напівпустелях, бо для нормального існування йому потрібна волога. На відміну від жаркого клімату, ці рослини не бояться холодів. Англійські вчені взяли зразок моху, що замерз у льодах Антарктичного океану близько 1,5 тисячі років тому, розморозили його та помістили до інкубатора. Мох перебував під 30-метровою крижаною брилою на канадському острові Елсмір. Результат був приголомшливий – через кілька тижнів рослина почала відновлювати процеси життєдіяльності, а вже через місяць вчені отримали повністю здорову та нормальну рослину. Такий експеримент дозволив науковцям зробити обнадійливий для людства висновок: при настанні критичного глобального потепління саме Арктика може стати справжнім порятунком для флори. Є припущення, що при таненні льодовиків, які є дуже древніми, рослини, що існували в ті далекі часи, та які зараз не зустрінеш ні на одному з континентів, можуть почати відновлюватися. Фактично, це можливість відтворення флори планети.

Сфагнум є досить особливим мохом. Окрім застосування для створення грунтосумішей, він має багато корисних властивостей. З часів Першої Світової війни сфагнум використовували як перев’язувальний матеріал, бо до складу моху входить фенолоподібна речовина – сфагнол, завдяки якій він має бактерицидні властивості, може використовуватися навіть без стерилізації. До того ж антисептичні властивості дозволяють моху уникнути процесу гниття. Він має виражену протигрибкову дію, успішно використовується при лікуванні гнійних ран. Корисними властивостями моха для медицини також є гігроскопічність (властивість моху сфагнуму вбирати воду у величезних кількостях) та повітропроникність. Торф’яна вода, яка залишається після того як віджати мох, допомагає усувати стафілококові ураження ран. Ванни з мохом рекомендовані при шкірних захворюваннях і подразненнях, а також при псоріазі. На сьогодні основні досліди спрямовані на застосування сфагнуму хворими на онкологію після курсу хіміотерапії для загальної детоксикації організму.

Окрім використання у медицині, сфагнум використовують й у кулінарії. Наприклад, нещодавно вчені розробили обід швидкого приготування на основі сфагнуму. Експериментальні дослідження показали, що мох має високу протиалергійну активність, тобто при застосуванні спеціально виготовленого сфагнуму у хворих знижується кількість алергічних нападів та поліпшується дихання.

Можна використовувати сфагнум й у будівництві. Наприклад, при будівництві дерев’яних будинків та бань він стане найкращим утеплювачем. Гігроскопічні властивості цього моху дозволяють згладжувати перепади вологості та запобігають утворенню гнилі й грибків.

Зазвичай дикий сфагнум збирають у країнах з великими природними торфовищами. Наприклад, Фінляндія кожен рік отримує близько 530 млн євро економічної вигоди від торф’яної галузі. Тобто, окрім тепла торф приносить прибуток, тому зараз є важливою складовою біоенергетики країни. Але останнім часом держави багатьох країн запобігають використанню природних торфовищ, бо болота поглинають велику кількість СО2 з повітря. Таким чином торфовища уповільнюють глобальне потепління. Наприклад, у Німеччині через осушення великої кількості боліт, ті, які ще залишилися з рослинністю, строго охороняються законом. Тому культивування сфагнуму у виробничих умовах є основним завданням для збереження екологічної рівноваги.

До речі, Німеччина є саме тією країною, де експериментами з вирощування моху займаються вже достатньо давно. При цьому не є обов’язковим мати природні умови для створення торфовищ. Німецькі спеціалісти застосовують штучні плавучі платформи та спеціально підготовані поля для культивування сфагнуму. Такі виробництва мають назву Сфагнум-ферми. Перша така ферма культивувала Сфагнум папіл лозний (Sphagnum papillosum) – мох, який утворює щільні килими, зростає на газонах та рідко зустрічається на болотах. Частина моху, що була вирощена у теплицях, розміщували на полі та закривали зверху соломою, яка створює затінений вологий мікроклімат. На 1000 м² знадобилося біля 500 кг соломи та 10м³ моху. У середині полів встановлюють стовпи та труби для контролю рівня води, яка повинна постійна бути у необхідній кількості. Перепад рівня води може спричинити порушення росту сфагнума. Присутність вологи є обов’язковою умовою при вирощуванні моху, а великим плюсом є можливість його розмноження методом нарізання на частини та розташування на поверхні. Мох розмножується та росте достатньо швидко.

Інший метод вирощування сфагнуму є його культивування на плавучих платформах. Мох також розкладається на платформу та накривають шаром соломи. Таким чином отримують плавучі килимки. Але основною умовою такого вирощування є низький вміст солей у воді, бо сфагнум не переносить їх присутність у великій кількості та гине. Чудово почуває себе у кислій воді. Також мох погано реагує на удобрення, хоча деякі фахівці все ж рекомендують додавати з обережністю невеличку кількість фосфору та калію. Якщо зайнятися таким вирощуванням на Півдні України, обов’язково необхідно потурбуватися про легке притінення плантації. Для підтримання вологи можна застосовувати гідрогель.

Біомаса сфагнумів є дуже цінною для квітникарів та садівників. Тому серед любителів експериментувати знайшлися й ті, хто спробував вирощувати мох у звичайних лотках у домашніх умовах. Як з’ясувалося, сам процес не є дуже складним. Достатньо мати звичайний керамзит або гальку, що стануть ґрунтом для моху. Деякі фахівці рекомендують насипати шар активованого вугілля та додавати кефір для підкислення середовища. Другою й обов’язковою умовою є знову ж таки достатня кількість вологи.

Звісно, потрібно ще багато досліджень, які повною мірою відкриють усі скриті ресурси цієї рослини та можливості її штучного культивування. Але це того варте, бо основним пріоритетом є отримання якісної сировини для створення біопалива, ліків та біодобрив не зашкоджуючи природним ресурсам та не порушуючи екологічну безпеку. Для Півдня України культивування сфангуму потребує своїх адаптованих до кліматичних умов регіону технологій у зв’язку з посушливим кліматом. Але можливість вирощувати мох різними способами дає надію, що таку корисну рослину можуть вирощувати й місцеві виробники.

Текст: Євгенія Ткачова

Новости по теме

| |