Панацея від усіх хвороб: яку користь має північний женьшень?

15 ноября, 2019

В далекі часи, коли ще не існувало сучасної медицини, люди для лікування різних хвороб використовували рослини. Час минав і на зміну «натуральним лікарям» прийшли синтетичні препарати, створені людиною. Знання про цілющі властивості рослин поступово втрачалися й даремно, бо, як показав час, не всі хвороби можна вилікувати сучасними препаратами без шкоди для здоров’я. Іноді потрібні природні речовини, які можуть бути у деяких випадках навіть ефективніше у боротьбі з недугами. Тому вчені почали активно досліджувати всілякі рослини на придатність для лікування різних хвороб й визначили групу лікарських рослин, список яких поповнюється з кожним роком.

Перелік лікувальних рослин достатньо великий, але є серед них ті, що з самого початку оповиті таємницею. Одним з таких є Лофант, або, як його називають в народі – північний женьшень. Так що це за рослина та чи можна її культивувати на Півдні України?

Лофант – багаторічна трав’яниста рослина. Здавна її вважали панацеєю від усіх хвороб. Існують різні види лофанта: анісовий, барбери, гірський, мексиканський, зморшкуватий та тибетський. Кожен з видів має свої переваги та вирощується для визначених цілей. Наприклад, лофант мексиканський – лікувальний, але погано переносить низькі температури. Лофант барбери може зростати на будь-яких ґрунтах та у відкритому ґрунті весь рік, проте також не переносить сильні морози. А ось лофант анісовий та тібетський найвитриваліші сорти, тому й більш придатні для промислового культивування.

Лофант анісовий (Lophanthus anisatus Benth) – «багатофункціональна» рослина. Він надзвичайно декоративний та має приємний аромат. Варіантів використання цієї рослини просто не злічити. Про лікувальні властивості лофанта анісового добре знали корінні індійці в Північній Америці, де ця рослина зустрічалася досить часто. Місцеві знахарі застосовували цю багаторічну траву для лікування найрізноманітніших хвороб. А ось облагородили цю рослину українськи вчені0селекціонери. Популярним серед садівників лофант анісовий став завдяки українському біологу П.М. Устименко. Пізніше, після досліджень, з’ясувалося, що ця рослина є сильним медоносом. З 1 га можна отримати 150-200 кг меду. Величезною перевагою є те, що рослина здатна виробляти нектар за будь-яких погодних умов. В США у промислових масштабах лофант анісовий культивують для отримання меду зі специфічним смаком та запахом. Часто використовують для виробництва прянощів.

Було з’ясовано, що діапазон використання лофанту анісового вкрай різноманітний. У медицині з нього виготовляють препарати для зміцнення імунної системи, лікування бронхів, респіраторно-вірусних захворювань, грибкових інфекцій. Лофант анісовий успішно застосовують в лікуванні атеросклерозу, стенокардії, він знижує артеріальний тиск при гіпертонії. Відварами лофанта лікують головні болі, серцеві недуги, хвороби нервової системи, безсоння. Листки лофанту у свіжому й висушеному вигляді використовують для інгаляцій, лікувально-оздоровчих ванн. На сьогодні ця рослина визнана високоперспективним матеріалом для створення лікарських препаратів з бактерицидною, антиоксидантною, імуностимулюючою та фунгіцидною діями.

Лофант анісовий – неймовірно запашна пряність, яку господині часто застосовують в свіжому або сушеному вигляді. Листки надають приємний лимонний, м’ятний, анісовий присмак овочевим й фруктовим салатам, а також стравам з м’яса або риби. Лофант також використовують при консервуванні варення, компотів, джемів. Зелень лофанту – важлива частина правильного харчування. Ця рослина здавна використовується для приготування різних вишуканих та екзотичних страв. Насіння лофанту додають при консервації і засолюванні овочів. А його листки і суцвіття є чудовим доповненням до суміші чаю.

Також лофант корисний в сільському господарстві. Його можна вирощувати не тільки як декоративну рослину, але й як кормову.

Лофант анісовий використовується також як декоративна рослина. Навіть після нетривалого перебування поряд с культурою відчувається збільшення життєвих сил. Тому в Європі заведено висаджувати цю рослину біля лавок або альтанок. Лофант анісовий багатий на ефірну олію, надаючи рослині стійкий м’ятно-анісовий аромат з трохи фруктовими тонами. Зелена частина рослини містить вітаміни, мінеральні солі, цукри та органічні кислоти. Рослина є стійкою до хвороб та шкідників, а на одному місці може культивуватися 5-6-років. Найбільш відомим сортом лофанту в Україні є «Пам’ять Капелева».

Лофант тибетський дещо відрізняється від анісового. Різниця між двома видами в регіоні походження та ароматі рослини. Батьківщина анісового – Північна Америка, тибетського – Азія. Анісовий лофант має більш специфічний аромат. Нерідко склад лофанта тибетського списаний з більш вивченого анісового. Лофант анісовий зростає вище, ніж тибетський, але діапазон зростання у цих трав збігається і не можна з упевненістю стверджувати, який саме це лофант. Найяскравіша відмінність між рослинами – колір суцвіття. У анісового – квіти пурпурного або бузкового кольору, а у тибетського квіти білі.

З вирощуванням лофанту труднощів немає – рослина невибаглива. Лофант зростає на родючих, легких та добре аерованих ґрунтах. 1 кг цієї чудодійної трави в Україні коштує від 640 грн. На жаль, увага до цієї рослини не така велика, як хотілося б. Якщо в західних країнах фермери зацікавлені в плантації лікарських рослин, то в нашій країні не таке велике виробництво. Рослина, в основному, вирощується на домашніх ділянках або на підвіконні.

Для південних регіонів лофант може стати в нагоді пасічникам, фермерам, що займаються тваринництвом, флористам та ландшафтним дизайнерам. На жаль, рослина не використовується у офіційній медицині, тому потребує додаткових досліджень, а для вчених це можливість більш ретельного дослідження цієї культури на предмет лікувальної здатності, що, можливо, допоможе ввести лофант в офіційну фармакопею. Проте у народній медицині та виробництві косметологічної продукції ефірна олія з лофанту достатньо затребувана.

Текст: Євгенія Ткачова

Новости по теме

| | |