Як аграрії Миколаївщини ставляться до змін у держпідтримці на 2020 рік?

23 октября, 2019

У Державному бюджеті на 2020 рік на розвиток аграрного сектору в Україні планують виділити близько 8,4 млрд грн держпідтримки. З них менше половини, всього 4 млрд гривень, хочуть направити на галузеві програми державної підтримки, в той час як в минулому році на ці цілі у Держбюджеті було закладено 6,9 млрд гривень.

Більшу ж частину у розмірі 4,4 млрд гривень пропонується направити на здешевлення кредитів для викупу земель. Таким чином, згідно пояснень у Міністерстві фінансів України, з метою запуску повноцінного ринку землі сільгосппризначення планується створити інструмент, який дозволить малим та середнім сільськогосподарським товаровиробникам отримати «дешеві» кредитні ресурси для купівлі земель сільськогосподарського призначення.

«АгроЮг» вирішив спитати безпосередньо у аграріїв, як вони ставляться до таких дій з боку влади? Чому б вони скоріше надали перевагу у сьогоднішніх реаліях: більшому рівню дотацій чи спрощенню процедури придбання сільгоспземель у разі відміни мораторію на її продаж?

Сергій Ясевін, керівник СТОВ «Промінь» (Очаківський р-н), у 2019 році скористався державною дотацією на утримання корів і вважає, що будь-які гроші у якості допомоги завжди будуть корисними.

Чому бути того не минути. Дотацію отримували, з документами та їх оформленням проблем не було. Головне, вміти управляти поголів’ям і все буде добре. Користь від дотації була однозначно, будь-які гроші є корисними. Вважаю, що відкриття ринку землі – це крок вперед, якщо він не торкнеться оренди. Землі, які знаходяться в оренді, повинні в ній залишатися до кінця строку договору, – висловив власну думку керівник тваринницького господарства.

А от директор ТОВ «Колос» (Очаківський р-н) Сергій Кришталь каже, що рівня державної підтримки для тваринників недостатньо, і краще було, якщо б їм скасували сплату ПДВ.

Те, що заявили, то пусті слова, лише думки. Мабуть, не було про що поговорити. Наприклад, в Брюсселі 50% всіх дотацій виділяють на утримання тварин. А що зараз у нас? 1800 грн на утримання однієї корови. Звісно, корисно, але малоефективно. Ми за минулий рік заплатили 3 млн грн ПДВ, а дотації отримали 1 млн грн. Краще б було скасування ПДВ. А ринок землі повинен бути, але він повинен бути цивілізований. Потрібно уникати того, щоб держава сама її викупляла, а потім давала на тендерній основі право оренди землі, – вважає Кришталь.

Отримавши компенсацію за саджанці, Олександр Смирнов, керівник ПАТ «Радсад» (Миколаївський р-н), розповів, що зміг здійснити посадку винограду навесні у 2019 році. Але, якщо на майбутній рік зазначену дотацію відмінять, він допускає можливість відмови від від весняної посадки у 2020-му.

— Я не бачу сенсу так нам рубати руки. Тільки ми починаємо розвиватися, тільки держава починає розглядати питання в цьому напрямку, піднімаємося тільки, і на цьому моменті взяти і зарубати все. Від нас не сильно багато що залежить. Це безглуздо не підтримувати тих людей, які сьогодні прагнуть щось робити. Адже дуже просто посадити саджанець, а ще скільки він догляду вимагає. Ще 3-4 роки він не дає ніяких плодів абсолютно. Я тільки «за», щоб зупинили скасування компенсації на саджанці. Ми отримали компенсацію за весняну посадку. Вона була ефективна для нас. Зараз у нас на підприємстві розглядається питання по посадці на весну 2020 року. Питання в тому, що я можу і відмовитися від весняної посадки, – нарікає Смирнов.

За допомогою цієї ж дотації Петро Холод, керівник ТОВ «Альтернатива» (Первомайський р-н), зміг висадити горіхову плантацію, і отримав суттєву компенсацію від держави.

В цьому році у мене були всі документи готові, я вступив до Української горіхової асоціації. Вони зі свого боку допомогли, і я замовив саджанці. Користувався держпрограмою компенсації по саджанцям горіхів. Левову частку за саджанці заплатили нормально. Ми заплатили 450 гривень за один саджанець, то компенсацію повернули 330 гривень. Що хорошого в тому, що хочуть скасувати програми підтримки аграріїв? Такі різкі кроки ні до чого доброго не призводять, – впевнений Петро Холод.

Керівник ФГ «Деметра-Д» (Вітовський р-н) Дмитро Духовий зазначив, що державні програми мають бути збалансованими.

Я, в принципі, не проти ринку землі, але, дивлячись в якій формі він буде. Все залежить від того Закону, який буде прийнятий. Важливо, щоб іноземці не купували, були якісь обмеження, а не по півобласті в одні руки. Якщо вони зроблять кредитну ставку у розмірі 0,5% як у іноземців, то, в принципі, я згоден з ідеєю відкриття земельного ринку. А якщо зроблять 17%, то це ні про що. Все повинно бути збалансовано. І повинні програми бути на техніку, для компенсації кредиту, для компенсації кредиту на покупку землі. Тобто, все збалансовано. А так, перевалюють все в крайнощі – це неправильно, – вважає аграрій.

Програмою відшкодування вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва керівник ФГ «Командор» (Снігурівський р-н) Олег Періжок скористався в минулому році. І, загалом, позитивно оцінює потенційне відкриття земринку, але, в такому разі, зазначає, що краще б його кошти були закумульовані на придбання земель, ніж на сільгосптехніку.

— Якщо влада при відкритті ринку землі обіцяє 3-5% кредитної ставки, то непогано. Але ми ж не знаємо, що воно буде. Якщо, звичайно, відкриють ринок землі, то навіщо ця техніка, погодьтеся. Ми ж не будемо знати, що з нею робити. І скільки ми можемо купити цієї землі. Ми ж нічого не знаємо: яка буде вартість 1 га, скільки ми зможемо купити цієї землі?. Поки нічого не зрозуміло, що ми можемо говорити. Ми ж не агрохолдинги, у нас не десятки і не сотні тисяч земель, а 500 га. Від нас нічого не залежить. Якщо ВРУ проголосує, то так і буде, – каже Періжок.

Голова фермерського господарства «Чокова Н.М.» (Вознесенський р-н) Наталія Чокова вважає існуючі державні програми з підтримки аграріїв дуже потрібними, як і програму по здешевленню кредитів для викупу земель.

— І те, і те потрібно. Я знаю дуже багато фермерів, які завдяки програмі компенсації відсотків на придбання техніки до 3 років істотно оновили свій парк техніки. Тобто, і земля треба, і техніка треба. Тут не можна сказати, що потрібно більше. Буде земля і не буде чим на ній працювати – це теж погано. Або працювати застарілою технікою на тій землі – це теж не ефективно. Я вважаю, що повинні зберегтися ці програми і додатися на компенсацію відсотків на покупку землі або якесь пільгове кредитування повинно бути, – резюмувала вона.

Нагадаємо, раніше у ВР повідомляли, що фермери зможуть отримати дешеві кредити у разі купівлі менше 500 га землі.

Новости по теме

| | | | | | | | | |