Для того, щоб відправити продукцію на експорт в замороженому або свіжому вигляді, вона має відповідати певним стандартам. Та переробні підприємства стикаються з тим, що фермери не знають даних вимог. А контрактація будь-якої овочевої продукції в Україні несе свої ризики. Про це зауважила Тамара Семеренко, представник ТОВ ТД «Олександрівський», під час конференції «Переробка плодоовочевої та ягідної продукції. Сучасні тренди».
Торговий дім «Олександрійський» займається переробкою овочів, ягід та фруктів. Компанія закуповує сировину майже по всій Україні. Більшість овочів надходять з Півдня України.
«Із овочів ми закупаємо на заморозку цибулю, моркву, перець, кольорову капусту, капусту броколі. У південних областях найперспективніший напрямок – це перець. При чому, виходячи з кінцевого продукту на заморозку ми беремо відповідні сорти перцю. Для нас пріоритетний – це червоний кубовидний», – зауважила Семеренко.
Свою продукцію компанія збуває як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Переважну більшість складає експорт – це полуниця, малина, перець, цибуля, томати, морква, гарбуз.
«Якщо ми продаємо на експорт, то до вхідної сировини у нас є певні вимоги. І, як правило, сільгоспвиробники не завжди знають ці вимоги і виконують їх. Існує хибна думка, що для заморозки купують те, що не продали на свіжий ринок: продукцію другого або третього сорту. Та це не так. Для того, щоб отримати якісний продукт, який можна продати на експорт, відповідно, потрібно закупити якісну сировину. До неї існують певні вимоги і специфікації», – наголосила Семеренко.
Вона зазначила, що підприємство має труднощі з якістю та сертифікацією сировини. Це пов’язано з тим, що більшість фермерів не мають відповідних документів на свою продукцію, або ж не в змозі надати товар відповідної специфікації.
«Оскільки ми працюємо з експортом, у нас існують стандарти сировини. Виробництва, з якими ми працюємо сертифіковані за певними стандартами європейської якості. За цими стандартами повинен простежуватися повний ланцюг якості сировини. Починаючи від насіння, закінчуючи вирощуванням, застосуванням засобів захисту рослин, прибиранням, транспортування і т.д. І фермер повинен самостійно сертифікувати свою продукцію», – повідомила експерт.
Також компанія вже 4 роки поспіль контрактує продукцію.
«Ми перед сезоном домовляємося з фермером, що він нам буде вирощувати овочі, вносимо певну передоплату і гарантовано отримуємо свій продукт. Відповідно, до такого фермера ми пред’являємо спеціальні специфікації. Наприклад, якщо це червоний перець, то він повинен бути червоним, без зелених розводів, без печених боків, не битий і т.д. Якщо це кольорова капуста, то вона також повинна бути певного кольору, розміру, консистенції і т.д.», – розказала Семеренко.
Та доля контрактації у підприємства не висока, і складає близько 20%. Обумовлюється це тим, що в даному аспекті роботи є певні ризики як для фермера, так і для переробника.
«Для нас ризики в тому, що ми заморожуємо гроші. А також ризик того, що ми не потрапимо в ціну через зміну курсу валюти. Ризики фермера у тому, що він може не виконати контракт і також не потрапити в ціну. Тобто ціна на ринку може бути або вище, або нижче прописаної заздалегідь в контракті. Наприклад, як в минулому році: якби ми проконтрактували цибулю по 3 гривні, нам би її ніхто не віддав», – додає експерт.