Культивування лопуха у промислових масштабах можливе на півдні України

3 октября, 2019

Одного разу швейцарський інженер Жорж де Местраль розглядав бур’ян, що пристав до шерсті його собаки після прогулянки, і принцип будови чіпких реп’яхових «липучок» підштовхнув його до винаходу. Саме завдяки лопуху була зроблена перша застібка – липучка, яка є популярною в наш час. У світовій літературі одним з найвідоміших творів, де зарості лопуха виступають справжнім героєм оповіді, є казка Г. К. Андерсена «Щаслива родина». У ній письменник сказав про реп’ях наступне: «Найбільший лист в нашому краю, звичайно, лист лопуха. Одягнеш його на животик – ось тобі і фартух, покладеш в дощик на голову – парасолька!». А в яких ще галузях можна використовуватися цей бур’ян та чи існує необхідність вирощувати лопух у промислових масштабах на Півдні України?

Лопух, реп’ях (Arctium L.) – широко поширена бур‘янова рослина та зростає у нашій країні повсюдно: на пустирях, уздовж доріг, в городах, над річковими берегами, в полях, поблизу житлових поселень, в засмічених місцях, в місцях з підвищеною вологістю (в заплавах річок, по днищах балок), біля огорож. Він поширений як бур’ян по всій Європі та Азії. Нерідко його можна побачити у дикому вигляді на території Китаю, Америки, Африки та Австрії, помірному кліматі старого світу від Скандинавії до Середземномор’я і від Британських островів через Росію і Близький Схід до Китаю і Японії, включаючи Індію.

В Японії лопух великий (Arctium lappa) культивують, як звичайний овоч та масово вирощують на городах. У цій країні він відомий під назвою «гобо». За коментарями японських фахівців, основна складність у вирощуванні лопуха є у тому, що його коріння дуже довге, тому потрібно правильно підібрати щільність та склад грунту. Якщо грунт дуже щільний, японці пропонують доволі цікавий спосіб вирощування у звичайних шлакоблоках, з яких будують невеличкі міні-вежі. У отвори шлакоблоку насипають суміш піску (25%) та звичайного грунту.В таких умовах коріння виростає рівне та максимально видовжене. Японські фермери отримують сировину лопуха у вигляді довгих (80 см) тонких (2,5 см) коренів вагою 350-450 г, які часто обробляють до коротких тонких пасок або «шнурків» розміром приблизно 3 ммх50 мм. Вживають корені, коли вони ще молоді та соковиті.

На початку 19-го століття Вільям Хупер подорожував по світу, щоб знайти інноваційні ідеї, які він міг би донести до британських любителів алкогольних напоїв. Він був натхненний на створення нового асортименту. Пізніше він заснував компанію «Hoopers». У сортименті цієї компанії є газований алкогольний напій «Dandelion&Burdock Brew» з ароматом кульбаби та лопуха. Рецепту такого напою майже 200 років, але й по сей день він користується шаленою популярністю.

Лопух має широке застосування й в медицині. У своїй роботі «Materia medica» його згадує Діоскорид (давньогрецький військовий лікар). Лопух містить хімічні речовини, які можуть пригнічувати бактерії та запалення. З лікувальною метою використовують коріння, листки та насіння лопуха. В гомеопатії використовують корінь у свіжому вигляді і в формі рідкого екстракту. У лікувальних рецептах часто можна зустріти порошок з кореня лопуха. Настояний на оливковій або мигдалевій олії, корінь рослини є основним компонентом «реп’яхової олії». До того ж корінь входить до складу мазей і настоянок, лікувального чаю. Препарати з кореня лопуха мають сечогінні, жовчогінні, потогінні і дезінфікуючі властивості, прискорюють формування інсуліну у підшлунковій залозі, цілюще позначаються на обміні речовин тощо. Листки лопуха застосовують в компресах, примочках, для приготування відвару. Свіжий сік лопуха застосовують при різних захворюваннях шкіри. У китайській медицині коріння, насіння, стебло і листки застосовуються при набряках, крововиливах, для лікування сифілісу, при інтоксикації від укусів отруйних змій і комах. Препарати з додаванням лопуха ефективні й при зовнішньому застосуванні при лікуванні себореї, вугрів, екземи, при свербінні та фурункульозі. Важливу роль препаратів лопуха передбачають учені в майбутньому в терапії онкологічних захворювань. Протипухлинний ефект біологічно активних речовин, що містяться в коренях лопуха зараз вже описаний в багатьох дисертаціях науковців.

Для сільського господарства лопух також може стати в пригоді. Щоб позбутися мишей, користуються реп‘яхами. Їх розкидають біля передбачуваних мишачих нір. Реп’ях чіпляється до шкури гризуна, викликає свербіж, подразнення і відваджує від місця проживання. Масло реп’яха знайшло застосування в промисловості: у миловарінні, виготовленні оліфи та обгорткового паперу, в експлуатації гіроскопічних приладів. У боротьбі зі шкідниками сільськогосподарських культур (гусениці капустяної білявки, совка, моль) можна використовувати народний рецепт настою: піввідра нарізаних листків лопуха залити доверху водою. Настоювати не менше 3-х діб. Потім процідити й обприскувати садові та городні культури. При шкіряних захворюваннях у домашніх тварин та у великої рогатої худоби, застосовують відвар (одну частину коренів лопуха на десяту частину води), яким миють тварин. Деякі садівники використовують великі листи лопухів, щоб укрити ними від яскравого сонця тільки що висаджену у відкритий ґрунт розсаду кабачків, патисонів та інших рослин.

Досліди, проведені науковцями у 1990-1994 роках показали, що лопух великий може успішно вирощуватися на промислових плантаціях в умовах повної механізації процесів посіву, догляду за рослинами і викопування кореня на сировину. Лопух може давати високі врожаї на глибоких вільних дренажних текстурованих грунтах. Наприклад, в Японії виробництво оцінюється у 180 тисяч т/рік з 14 тисяч га, і з цього: 140 тисяч тонн споживається, 10 тисяч га використовуються для торгівлі охолодженими, нарізаними коренями лопуха, 500 тонн висушується, 200 тонн заморожується, а частина, що залишилася, використовується як вихідна сировина.

Вирощування лопуха в південних регіонах не є популярним напрямком – в промислових масштабах його не вирощують. Але це саме та ніша, яка може приносити відчутний прибуток, адже конкуренція на цьому ринку практично непомітна. Сировина лопуха має попит й у фармацевтичному та косметичному виробництві. До того ж культивування лопуха може стати базою для розширення різноманітності одержуваної харчової продукції, бо інтерес до нових, смачних та ще й лікувальних продуктів швидко зростає. В Японії лопух вже давно вважають дієтичним овочем. Недарма американський натураліст і селекціонер Лютер Бербанк писав: «Не треба забувати, що наші сучасні овочеві рослини були свого часу дикими й що в диких рослинах ми повинні бачити незліченні овочі майбутнього».

Текст: Євгенія Ткачова

Новости по теме

| |