Осіння посівна під загрозою: погода не на боці фермерів

18 сентября, 2019

Цього року в Україні склалася надзвичайно критична ситуація з посівною кампанією озимих культур. Так, станом на середину вересня в більшості областей України запаси продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту становлять від 1 до 7-8 мм, а окремі площі взагалі є практично сухими, зокрема це південні області, а також частина Полтавської і Кіровоградської областей. Про це розповів заступник директора Українського гідрометеорологічного центру Анатолій Прокопенко, пише AgroReview.

«У північних областях України вже почалися оптимальні терміни для сівби озимих культур, але зазвичай в останні роки вони переносяться на більш пізні терміни. Тому на сьогодні ще є ймовірність, що випадуть опади до кінця вересня або на початку жовтня, і ще можна буде вдало провести посівну компанію озимих культур», – зазначив Прокопенко.

Він також повідомив, що практично до 20 чисел вересня на більшій частині України істотних опадів не передбачають, невеликі опади будуть проходити в західних областях України. В зв’язку із цим є загроза, що стан озимих культур на кінець осені, або початок зими може бути на багатьох площах незадовільним і навіть може бути посіяно менше озимих культур, ніж планувалося.

Так, станом на 16 вересня українські аграрії вже провели сівбу озимих зернових культур на площі 840 тис. га або 12% до прогнозу в 7,3 млн га.

Анатолій Прокопенко додав, що цього року протягом тривалого літнього періоду зволоження ґрунту під пізніми сільгоспкультурами було досить нерівномірним. В багатьох областях України опади були обмежені, тому урожай ярих пізніх культур в ряді областей очікується нижчим ніж минулого року.

Цьогорічні врожаї зернових і зернобобових культур в Україні також не досягли рекордних показників через аномальну засуху.

Урожайність ріпаку, соняшнику та кукурудзи на півдні України нижча на 20% в порівнянні із прогнозованою. Зокрема, на Одещині через аномальну спеку та відсутність опадів гине соняшник. За словами очевидців стебла рослин почорніли та висохли, а їх висота не перевищує висоту коліна.  Прогнозується, що середня врожайність культури на півдні області цього року становитиме від 0,3 тонн/га до 2,1 тонн/га.

Також через засуху аграрії не можуть в повній мірі здійснювати оранку, підготовку ґрунту для посіву та всі необхідні агротехнологічні операції.

Багато фермерів відкладають посівну кампанію, а ті, хто ж все таки на свій страх і ризик уже посіяли озимі, побоюються, що будуть змушені пересівати.

«Що стосується озимих зернових, то часу ще достатньо. Настання оптимальних строків сівби озимих культур у північних і західних областей припадає на кінець першої декади вересня. У Вінницькій, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Черкаській, Чернівецькій, Полтавській, Івано-Франківській, Волинській, Житомирській областях оптимальні строки сівби озимих припадають на другу декаду вересня, в південних областях – на кінець другої-середини третьої декади вересня. Щодо умов – по всій території України, крім західних областей спостерігається посуха. Дощі, які очікуються, не переламають ситуацію, оскільки вони будуть невеликими і нерівномірними. Посуха в центральних областях – нетипове явище, яке разом з тим, проявляється все частіше», – додала Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру.

За її словами, цього року найбільше постраждали від посухи території Черкаської та Полтавської областей, а також, прилеглі до них райони сусідніх областей. Центр посухи — Черкаси, за літо там випало у 2-2,5 рази менше опадів, ніж в південних областях.

«У таких умовах залишитися на плаву фермерам допоможуть лише винахідливість, сучасні технології та фінансові інструменти. Погода, як ми бачимо в останні роки, вже  більше не на їхньому боці. І від головних її загроз, таких як посуха, град, заморозки, доведеться страхуватися. Адже, як свідчать глобальні світові дослідження, надалі клімат буде лише погіршуватися, тож фермерам варто звертати більше уваги на страхування», – зазначає директор з інновацій та розвитку «Аграрної Агенції АГРОС», експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Він підкреслив, що агрострахування є інструментом, з яким сільське господарство стане більш прогнозованим, адже спрямоване на принципове зниження фінансового збитку, який природні лиха завдають агровиробникам.

«На жаль, в Україні досі немає розвиненої культури агрострахування. Управління ризиками зазвичай зводиться до того, яке насіння чи препарати використовувати. Але ж є ще погодні ризики, насамперед зміни клімату. Досить подивитися на карту, яким чином змінюються посіви кукурудзи, яким чином вони мігрують більше на захід – у регіони, які раніше не були традиційними для вирощування цієї культури», – зауважує Юдін.

За його словами, агрострахування не просто компенсує втрати, зазнані через дію певного ризику, але дозволяє стабілізувати доходи у часі, повернути взяті в кредит кошти та полегшує доступ сільгоспвиробників до кредитних ресурсів.

«У випадку повної чи часткової втрати врожаю аграрії зможуть покрити свої збитки за рахунок страхових виплат. Це дає можливість стабілізувати свої доходи та продовжувати працювати без тривалих перерв у роботі чи проблем з фінансовою стійкістю. Агрострахування покликане запобігти різким коливанням доходів сільгосппідприємств.
Компенсація збитків завдяки страхуванню дозволяє своєчасно розрахуватися з переробниками, постачальниками матеріально-технічних ресурсів та іншими партнерами. Крім того, агрострахування спонукає до використання сучасних технічних та технологічних досягнень, зокрема, застосування надійних засобів захисту врожаю. Таким чином, воно сприяє підвищенню ефективності виробництва в аграрному секторі країни», – констатує експерт.

Він зазначив, що страхові компанії пропонують аграріям широке покриття від усіх ризиків. Сільгоспвиробники мають можливість застрахуватися від характерних для їхнього регіону погодних аномалій, або ж обрати варіант, що захищає їх від найбільш імовірних катастрофічних ризиків

Так,  «Аграрна Агенція АГРОС» пропонує сільгоспвиробникам широку лінійку продуктів по страхуванню сільськогосподарських ризиків, які відповідають потребам як великих вертикально-інтегрованих агрохолдингів, так і невеликих селянсько-фермерських господарств. Фахівці компанії підбирають страхові продукти, які є найбільш актуальними для кожного господарства з урахуванням особливостей території, де підприємство веде свій бізнес, і характеру діяльності.

«Щоб всі труди і грошові витрати тисяч аграріїв не виявилися марними, а підприємства не несли великі збитки, або взагалі не збанкрутіли, про агрострахування фермерам треба думати вже зараз. Для агровиробника – це спосіб захиститись від непогоди та низького врожаю, запорука фінансової стабільності в разі настання форс-мажорних обставин», – підкреслює Юдін.

Новости по теме

| | | | | | |