Якщо хоч раз хтось із вас прогулювався по степовій місцевості або поблизу полів, обов’язково зустрічав цю рослину. Свою назву вона отримала через те, що при дозріванні насіння суцвіття зонтик стає твердим і з нього можна робити зубочистки. А ось діти іноді називають її «кашкою», мабуть, тому, що маленькі квіточки суцвіття нагадують крупинки манної каші. В народі вона відома як кела або віснага, а наукова назва – Амі зубна (AmmivisnagaL.). Так що це за рослина та навіщо її вирощувати на Півдні України?
Первісною батьківщиною амі є Середземномор’я. Саме звідти ця трава почала своє поширення в різні куточки світу. Через деякий час культура добралася до Північної Африки, Близького Сходу, Кавказу та в Південно-Східну Європу. В стародавньому Єгипті амі застосовували для зняття спазмів та судом, а у Центральній Європі – як сечогінний засіб. Довгі роки цю рослину просто забули, аж поки у 1930 році єгипетськими вченими шляхом експериментів було доведено, що речовина, яка входить до складу амі, сприяє видаленню дрібних каменів з сечового міхура і нирок. Були виявлені й антисептичні властивості рослини. Пізніше у Німеччині вчені відкрили властивість компонентів амі знижувати кров’яний тиск. Також було клінічно встановлено цілющу дію амі при судомному кашлі та бронхіальній астмі. Навіть існує легенда: одного разу богиня Ісіда побачила свого сина Гора бездиханним. Хлопчику ставало гірше і мати скликала інших богів в очікуванні допомоги. Богиня постійно проливала сльози від відчаю. А там, де падали її сльози – виростали квіти амі. Зараз вже відомо, що поєднуючи амі зубну з порошком гісопу, можна отримати синергію, яка дозволяє боротися з нападами астми. В Україні на основі амі зубної випускають препарат «Авісан», що має спазмолітичний ефект та усуває біль при хворих нирках. До того ж в Харківському науково-дослідному фармацевтичному інституті з плодів амі зубної був отриманий цінний препарат «Келін», який застосовується при лікуванні коронарної недостатності, стенокардії, бронхіальній астмі, коклюшу, при спазмах шлунково-кишкового тракту і сечовивідних шляхів.
В сільськогосподарському секторі амі займає цілком гідне місце у використанні. Вона є чудовою кормовою культурою. Свіжозібрана полова рослини за складом дуже схожа з соломою та є справжніми ласощами для великої рогатої худоби. Амі дуже добре засвоюється організмом тварин, тому є цінним кормом. У зимовий період фермери висушену траву амі запарюють разом з макухою, висівками та іншими корисними компонентами для того, щоб не викликати засмічення шлунка у корів (амі зубна досить часто становить 15-20% від загальної маси).
Бджолярам амі знайома, як чудовий медонос. Амі, зацвітаючи, виділяє рясний нектар, особливо в жарку погоду. Цим вона приваблює бджіл під час медозбору. За медопродуктивністю рослина дає рекордні показники. З одного гектара можна зібрати близько 1700-1860 кг товарного меду, що в кілька разів перевищує рівень медоносності таких традиційних і популярних медоносних рослин як коріандр і гречка. Такими показниками діляться професійні пасічники з усього світу. Мед з амі легко розпізнати, бо він має дещо специфічний аромат та червонуватий відтінок. Він прозорий та густий. Окрім приємного смаку, амі-мед є лікувальним.
Як відомо, рослини є джерелом фітотоксичних з’єднань, які зараз досліджуються для створення ефективних та екологічно безпечних гербіцидів. До складу амі зубної входять такі два з’єднання, як віснагін та келін. Ці речовини мають високий потенціал для створення нових комерційних біогербіцидів.
З насіння амі отримують ефірну олію, яка є найсильнішим спазмолітиком, вона ефективно допомагає справитися з нападами астми. Основними виробниками є Єгипет та Індія. Ціна ефірної олії за 5 мл складає біля 300 грн. Амі зубну достатньо широко використовують й у косметичній промисловості. Частіше за все це продукти догляду за шкірою, гігієнічні засоби та парфумерія. Похідні рослини входять до складу антивікових кремів, шампунів проти випадіння волос, зубних паст, дезодорантів тощо.
Вирощувати амі зубну дуже просто, до того ж, вона є рослиною саме південних регіонів, бо встигає завершити повністю цикл свого розвитку. Це важливо, бо рослину вирощують саме для отримання насіння, на основі яких й виготовляють лікарські препарати. У культурі амі є однорічною, а у природних умовах – дворічною рослиною. Вона не пред’являє особливих вимог до родючості грунту і може культивуватися практично на всіх типах ґрунтів. Добре росте в солонцюватих степах та на сухих схилах, а також як бур’ян в посівах. Дуже важливо саме для Півдня України, що рослина посухостійка. Потребує зрошення тільки в початковий період, а надалі, починаючи з періоду цвітіння, зайва вологість буде навіть негативно позначатися на її врожайності. Фахівці рекомендують при вирощуванні амі додавати у ґрунт у необхідних пропорціях гній, суперфосфат та хлористий калій, тоді навіть при дуже посушливому періоді пишне цвітіння гарантоване. Перед тим, як посіяти насіння у грунт, обов’язково потрібна стратифікація, яку можна проводити як під снігом так й у приміщенні з температурою повітря -2ºС протягом 1,5 – 2 місяці. Враховуючи таки умови, у південних регіонах амі краще висівати перед зимовим сезоном. Дуже важливо пам’ятати, що при недостатньому освітленні стебла рослини почнуть посилено набирати висоту, але цвітіння буде мізерним, існує ризик відмови від плодоношення. Таке ж саме відбувається при підвищенні вологості повітря в період цвітіння. Через те, що амі – рослина з великою кількістю бокових відгалужень, для отримання доброго врожаю обов’язково потрібно притримуватися рекомендованій відстані між рослинами.
В останні роки спостерігається підвищений інтерес до лікарських рослин. Споживачі в розвинених країнах розчаровуються в сучасній охороні здоров’я і шукають альтернативи традиційним лікам. Тому в розвинених країнах зростає споживчий попит на рослинні лікарські засоби. У Миколаївській області станом на 2018 рік площі під лікарськими травами складали лише 23 га і не тільки тому, що фермери не мають вичерпної інформації про цей напрямок, але й тому, що постає проблема реалізації сировини. Для того, щоб частково розв’язати таке важливе питання, можливо потрібно підбирати для культивування ті рослини, які вкрай необхідні, наприклад, фармацевтичному виробництву. Або рослини, що можуть принести прибуток у якості гарних медоносів, сировини для корму тваринам, для отримання ефіроолійної продукції. Амі зубна одна з багатьох рослин, сировина яких може бути використана у багатьох напрямках. Саме тому аграріям південних регіонів варто звернути увагу на цю культуру.
Текст: Євгенія Ткачова