На ДП ДГ «Асканійське» корів доять під музику і вирощують мармурову яловичину

27 августа, 2019

Той факт, що слухаючи класичну музику, корова відчуває себе краще і здатна давати більше молока, відомий давно. Така практика вже встигла стати всесвітньо відомою. Поекспериментувати і застосувати цю технологію вирішили і фахівці ДП ДГ «Асканійське» в Херсонській області. Тут процес доїння корів супроводжується звучанням відомих класичних композицій Бетховена, Моцарта, Шопена…

Кореспондент «АгроЮг» побував на фермах господарства в рамках прес-туру, організованого в рамках Програми USAID DOBRE, і безпосередньо побачив, як музика впливає на тварин.

За словами ветлікаря підрозділу «Молоко-1» Олександра Грибинюка, тут музику під час доїння вмикають вже протягом 13 років.

— Це загальносвітова практика ставити музику саме класичного напрямку. Саме в нас на господарстві вона була введена в 2006 році, коли і відкрився перший доїльний зал. При цьому ми помітили, що тварини стали дещо спокійніші і молоковіддача покращилась. Чи підвищуються надої, це взагалі залежить від годівлі, але позитивний вплив класичної музики на кількість надоїв все ж таки спостерігається, – зазначає Олександр.

Ветлікарь підрозділу «Молоко-1» Олександр Грибинюк

Сама ідея запровадження будівництва доїльного залу належить нашому попередньому директору Найдьоновій Вірі Опанасівні. Вона завжди йшла в ногу з наукою і зрозуміла, що за доїльними залами майбутнє. Цей доїльний зал став першим в Херсонській області, – каже він.

Процес забору молока відбувається під музику

На даному підрозділі ферми утримується 300 голів. Це південний тип української чорно-рябої молочної породи. Ветлікар розповідає, що ця порода випробувана і виведена в цьому господарстві на базі двох порід: червоної степової, шляхом прилиття крові німецького голштину.

Загалом, «Асканійське» спеціалізується у рослинництві на вирощуванні елітного насіння, а у тваринництві має три племзаводи — по вівцях, по м’ясному напрямку ВРХ і молочному. Заступник директора з фінансових і економічних питань Сергій Хоменко відзначає, що у тваринництві на господарстві всі напрямки тваринництва збиткові, окрім молочного.

— Буквально років 6-7 тому тваринництво ще було популярним. Молодняк закуповували, його вирощували, розмножували. А ось вже років як 6-7 попит на племінних тварин з кожним роком падає, – коментує ситуацію експерт.

А от надої молока на господарстві зростають вже четвертий рік поспіль – показники йдуть на зріст десь по 150-200 літрів. Щодня тут виробляють приблизно 13-14 тонн коров’ячого молока екстра ґатунку і поставляють сировину на Баштанський сирзавод.

— Молоко рентабельне – 25-30% рентабельності в нього. І кожного року воно в принципі стабільне. Всі інші направлення тваринництва збиткові. Ми їх утримуємо, бо все це племінні заводи, і  по м’ясній породі наше господарство останнє, де зберігається унікальна порода, – підкреслює Сергій Хоменко.

Заступник директора з фінансових і економічних питань Сергій Хоменко

Окрім доїльного залу, журналісти відвідали тваринницьку ферму, де розташований племінний завод Південної м’ясної породи ВРХ, по-простому «зебу». Наразі тут утримується близько 1000 голів цієї породи. Вона пристосована до вирощування в умовах степової зони України. Хоменко зазначає, що зебу прекрасно переносить спеку, вітри, мороз. Також тварини невибагливі до кормової бази, пристосовані до випасання на пасовищах. При мінімальних умовах утримання зебу може давати хороші прирости ваги і показувати гарний економічний результат.

— Зебу ми використовуємо лише в одному напрямку: племінне розведення молодняку даної породи. В нас племінний завод цієї породи, ми розмножуємо, утримуємо і вирощуємо молодняк. І реалізовуємо його серед інших суб’єктів  господарювання для подальшого дорощування на м’ясо на забій. Ми цю породу утримуємо не задля прибутку. Це останній племінний завод даної породи в Україні. І ми його розширяємо виключно через те, що вона має племінну цінність для нашої держави, – каже Хоменко.

Зебу має унікальне м’ясо, воно дуже м’яке і ніжне як для яловичини. Його ще часто називають мармуровою яловичиною. Особливість полягає в тому, що ця порода напівдика і утримується вона в максимально наближених до диких умов.

— Телята після народження не відлучаються від матері, а знаходяться з нею на відгодівлі до 6-7 міс. Вже навіть в досить дорослому віці теля, за рахунок того, що споживає багато материнського молоко, виходить дуже ніжне і м’яке м’ясо, – розповідає заступник директора.

Корови породи «зебу»

Новости по теме

| | | | | | | |