Вуглецеве землеробство стає актуальним для аграріїв південних областей

1 апреля, 2019

Після ряду досліджень виявилося, що космічний пил в основному складається з частинок вуглецю. Таким чином, вуглець може служити носієм життя в будь-якій ділянці Всесвіту. Він зустрічається у природі у різних формах та видах, входить до складу органічних речовин, знаходиться у воді та повітрі у вигляді вуглекислого газу, знаходиться у ґрунті, в рослинах та тваринах. Цікаво, що відомі мільйони сполук вуглецю і тільки близько ста тисяч з’єднань всіх інших елементів, тому саме вуглець є основою життя на Землі. Практично будь-яка форма життя на нашій планеті містить в собі вуглець, а це означає, що він необхідний для нормального існування всіх біологічних видів.

Фермери Австралії та США, беручи за основу саме цей елемент, започаткували нову технологію в сільському господарстві, яку назвали вуглецевою технологією. У світі вже 25 країн масово використовують таку концепцію. Своєю появою вуглецеве сільське господарство завдячує глобальному потеплінню. Мета такого виду землеробства полягає в тому, щоб отримати надлишок вуглецю з атмосфери, де цей елемент викликає негативні зміни клімату та зберегти його уґрунті, щоб допомогти посилити ріст рослин. Як же працює така система та чи можна її використовувати на Півдні України?

За нинішньої хімізованій системі землеробства неможливо наблизитися навіть до звичайної врожайності древніх шумерів – 250 центнерів з гектара зернових. Все тому, що якість та родючість ґрунту напряму пов’язана з його продуктивністю. А як відомо, Україна є лідером за розораністю земель, найбільше їх у Херсонській області (біля 90%), Миколаївській та Запорізькій (біля 87%). Такий стан ґрунтів ніяк не покращує родючість, а навпаки веде до їх деградації. Вуглецеве землеробство обіцяє відновити ґрунти. То розглянемо який шлях потрібно пройти аграрію для досягнення позитивного результату за якістю ґрунту та отриманню високих врожаїв.

Створення щільного рослинного покриву. Мається на увазі комбінація багатьох різних видів в одній посадці. Тобто фактично на своєму полі ви створюєте «живу» мульчу. Рослини висаджують так, щоб їх листки ледь стикалися в стадії зрілості. До того ж різні культури мають різну глибину кореня, темпи росту, таким чином вони створюють щільний покрив. За ствердженням спеціалістів з вуглецевого землеробства, щільна посадка рослин збільшує кореневий матеріал, який у свою чергу збільшує біологічну активність органічної речовини у ґрунті. У результаті щільна посадка збереже вологу, захистить ґрунт від ерозії, обмежить зростання бур’янів. Американські фахівці вважають найбільш продуктивним шестикутний спосіб посадки – кожна рослинарівновіддалена одна від одної. Вони стверджують, що таким чином збільшується кількість рослин на даній площі, а відповідно й врожайність. Наприклад,у разі зернових культур, таких як кукурудза або пшениця, між стеблами вирощуютьґрунтовий покрив, що швидко росте (наприклад, конюшина або вика). Кормові культури, такі як конюшина та люцерна мають добре розвинені кореневі системи, які можуть стати органічною речовиною ґрунту. Посіви кукурудзи, сої не збільшують вміст органічних речовин уґрунті.

Використання компосту. Компостування було відомо ще з давнини, але з появою хімічних добрив, мистецтво компостування було значною мірою втрачене. Компост містить поживні речовини в формі, найбільш сприятливій для живлення рослин. Його можна вносити в будь-якій дозі, його ніколи не може бути занадто багато. Роль компосту – збільшувати мікробне різноманіття, до того ж компост збагачений стабільною формою вуглецю, а вуглець є складовою частиною органіки, яка бере участь в процесі компостування. У компості протікають ті ж процеси, що й в ґрунті, але тільки в більш концентрованому вигляді.

 

 

Використання мульчі. Мульчування ґрунту може розв’язати основні проблеми південних регіонів. Це – посуха, спека та ліміт вологи. Мульча зберігає вологу, підтримує практично постійну температуру ґрунту, затримує ріст бур’янів, зберігає пористу структуру ґрунту, а згодом, перетворюється на добриво.При переробленні органіки мікроорганізмами у ґрунті виділяється вуглецевий газ, який є головним живленням для рослин. В гумусі утворюються гумінові кислоти, які розчиняють мінеральні елементи та перетворюють їх в засвоювану для рослин форму.

Уникнення оранки ґрунту. Відмова від традиційної оранки збільшує кількість рослинних залишків, що залишаються в ґрунті та знижує швидкість розкладання органічної речовини. В результаті органічний вуглець збільшується та не виділяється двоокис вуглецю в атмосферу. Рекомендовано не залишати поля під паром, а забезпечувати безперервне покриття рослинами. До сівозмін обов’язково включати багаторічні пасовища та бобові культури. З історії відомо, що саме збільшення масштабів розораності ґрунту у 50-х роках стало початком деградації орних земель внаслідок окислення ґрунтового вуглецю до двоокису вуглецю. За даними вчених, стійке зниження викидів вуглецевого газу в атмосферу відзначається там, де вдалося скоротити кількість виїздів сільгосптехніки у поле для внесення пестицидів або застосовувати більш щадні способи обробки ґрунту.

Використання тварин у вуглецевому землеробстві. Коли тварини їдять траву, корені рослин виділяють вуглець у грунт. До того ж худобу використовують для того, щоб розтоптати та/або з’їсти залишки прибраного поля. Обов’язково потрібно розробити ефективне управління відходами тваринництва (гній і сеча) для мінімізації викидів закису азоту.

Австралія оцінює потенціал вуглецевого землеробства у кілька мільярдів доларів. Власники землі отримують оплату за використання методів, які скорочують викиди вуглекислого газу, наприклад за збереження місцевої рослинності на їхній землі. Потім землевласники можуть заробляти вуглецеві (карбонові) кредити за свою практику, яку вони можуть продавати на вуглецевому ринку компаніям, що хочуть компенсувати свої витрати на викиди. Ціна на вуглець становить 13 доларів за вуглецевий кредит. Карбоновий кредит можна купити на біржі. Якщо компанія/держава витратила ліміт на викиди СО2 (за Кіотським протоколом), то такі кредити дають право на викид однієї тонни еквівалента діоксиду вуглецю. Коли компанія або держава скорочує викиди, то можна отримати вуглецеві кредити з правом їх подальшого перепродажу. За прогнозами фахівців, попит на карбонові кредити до 2020 року складе 1,6 млрд тонн.

В Україні вуглецеве землеробство тільки набирає популярності, але вже існують екоферми, які працюють саме за цими принципами. На допомогу USDA пропонує інструмент під назвою COMET-Farm, який оцінює вуглецевий слід ферми. Фермери можуть оцінити різні сценарії управління земельними ресурсами, щоб дізнатися, який з них найкраще підходить саме для нього.

Для Півдня України вуглецеве землеробство є дуже актуальним. Зміни клімату, підвищення та коливання температури, зниження родючості ґрунтів, опустелювання – все це потребує термінового пошуку нових технологій у землеробстві. Тому вуглецеве землеробство може стати непоганою альтернативою класичним методам вирощування сільськогосподарських культур.

Текст: Євгенія Ткачова

Новости по теме

| | |