На Миколаївщині продовжать супутникове зондування сільгоспземель ще в 49 сільрадах

7 марта, 2019

Удосконалення даних Державного земельного Кадастру та його наповнення особливо актуально з огляду на інтенсивний процес передачі державних земель територіальним громадам, який торік розпочав Уряд, а також перспективу запровадження ринку земель. Таку думку висловив Давід Егіашвілі, керівник з впровадження заходів Програми Світового банку та ЄС «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» у Миколаївській області під час засідання робочої групи у середу, 6 березня.

«Повна і коректна інформація про землі в Державному земельному кадастрі – одна з головних умов, що українські власники паїв не матимуть проблем зі своїми ділянками, а сільські громади точно знатимуть, скільки земель у їхньому розпорядженні, як вони використовуються, та зможуть планувати надходження до своїх бюджетів від цих земель», – зазначає Давід Егіашвілі.

Варто зауважити, що роботи ведуться на території Широківської територіальної громади Снігурівського району із серпня 2018 року. А вже з квітня 2019 цей досвід планується почати поширювати на 49 сільрад. Роботи ведуться одразу в кількох напрямках, завершаться вони у серпні 2019 року, однак частину з них завершено вже.

Дистанційне зондування землі: супутникові знімки замість ревізора

24,6 тисяч кв.км – таку площу земель на території Миколаївської області було охоплено дистанційним зондуванням, здійсненим компанією ЕОS у рамках Програми. Супутникові знімки дозволяють проаналізувати використання земель області, зокрема – що і де вирощується. Так, можна з високою точністю оцінити площу посівів різних культур, регулярно відстежувати стан рослин на всіх фазах росту, прогнозувати врожай на ранніх стадіях та ін.

Супутникові технології дозволяють виявити реальну інформацію щодо площ посівів цільових культур, яка може відрізнятися від офіційних даних Державної служби статистики і обласних управлінь.

Маючи карти за різні роки можна побачити, де упродовж декількох років вирощується одна й та ж культура, де відбувається розорення чи занепад земель. Отримані таким чином дані дозволять проводити оцінку вартості землі – як з точки зору врожайності, так і ризиків затоплення, тощо.

Оцифрування земельної документації

Передбачається, що земельну документацію усіх сільрад у Миколаївській області, яка зберігається нині у паперовому вигляді, відсканує, а також здійснить геоприв’язку до координат, Центр ДЗК. А в рамках Програми зараз розробляються методи автоматичної векторизації, що суттєво скоротить ручну роботу, а, отже, прискорить процес.

Отримані дані буде порівняно з тими, які є в Державному земельному кадастрі. Таке порівняння дозволить виявити помилки, які вникли при внесенні інформації до Кадастру, незареєстровані земельні ділянки, а також оцінити складність та вартість робіт з виправлення помилок та реєстрації земель.

Загалом за наступні 8 місяців у масштабах України планується обробити 22 700 планів паювання. Орієнтовно роботи буде завершено у жовтні 2019, а поточні результати  розглядатимуться уже на засіданні робочої групи у квітні.

«Головна складність — знайти ці дані та отримати їх від сільрад. Зараз вони зберігаються у паперовому вигляді, і для того, щоб перевести цю інформацію у цифровий формат, ДЗК має спочатку її зібрати. Тож голови сільрад могли б дуже посприяти, якби заздалегідь підготували цю документацію», – зазначає IT-спеціаліст Програми Володимир Попов.

Визначення помилок: 7 головних типів

Аналіз усіх доступних джерел даних, а їх 7 (це: матеріали з Державного фонду документації із землеустрою; державна статистична (або адміністративна) звітність з кількісного обліку земель; відомості з Державного земельного кадастру; планово-картографічні матеріали; інформація про невитребувані земельні частки (паї); схеми проходження інженерних мереж; перелік пам’яток культури) – дозволив визначити також 7 головних типів помилок у Державному земельному кадастрі щодо внесеної інформації про ділянки, розташовані на території пілотних сільрад.

Найбільш поширені – зміщення ділянок, накладання їх на дорогу, лісосмугу або інші т.зв. «тверді контури» (ці два типи помилок становлять 75% від загальної кількості), або ж одна на одну. Також трапляються: зміщення ділянки, помилки у її конфігурації, дуже рідко – невірне розташування ділянок та нестиковки між ними.

«Виправлення помилок у Кадастрі – бюрократично складний, і часто фінансово витратний процес для власника. Завдання Програми – знайти шляхи для спрощення процедур з виправлення помилок та зниження їх вартості», – наголошує Давід Егіашвілі.

Він зазначає, що «цей процес потребуватиме змін до законодавства, оскільки у деяких випадках воно не лише гальмує, але й унеможливлює виправлення помилок».

Так, нині внесення будь-яких змін щодо ділянки у Кадастрі можливо лише за особистим письмовим зверненням її власника. Однак якщо треба внести зміни щодо ділянок зі спільною межею, а власник однієї з них не хоче звертатися або його немає, то інший не має шансів внести зміни. Окрім того, усі корективи, пов’язані зі зміною координат ділянки, за чинним законодавством, вимагають землевпорядних робіт, – а це вже не лише час на бюрократичні процедури, але й кошти, тому значна частина власників не квапляться виправляти помилки.

Землевпорядні роботи: безоплатно для бажаючих власників

Щоб виправити деякі виявлені помилки та зареєструвати правильну інформацію про ділянку в Кадастрі, потрібні будуть землевпорядні роботи.

«Землевпорядні роботи мають стартувати уже найближчим часом. Передбачається, що їх виконавцем буде Центр ДЗК», – повідомляє Попов.

За його словами, у пілотних сільрадах ці роботи будуть безкоштовними для власників – вони оплачуватимуться за рахунок коштів Програми.

Однак, наголошує він, якщо для державних і комунальних земель землевпорядкування проведуть за результатами інвентаризації (а потім інформацію передадуть до Кадастру, де ці землі зареєструють), то для власників ділянок – лише після їх особистого письмового звернення, і лише за відсутності спорів щодо цієї ділянки.

Представник Програми зазначає, що це не стосується реєстрації прав власності на ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, – таку реєстрацію власникам слід буде оплатити самим.

Представники Програми зазначили, що оголошення для власників ділянок про початок землевпорядних робіт буде розміщено у сільраді, а також запропонували, щоб голови сільрад заздалегідь поінформували про це мешканців своїх сіл та ініціювали підготовку письмових звернень.

Безоплатна правова допомога: охоплено понад 160 громадян

21 консультація виїзних мобільних груп у майже всіх селах Снігурівського району та 120 юристів і адвокатів, які підвищили свою кваліфікацію у питання земельних правовідносин – результат роботи в області Програми спільно з фахівцями системи Безоплатної правової допомоги у Миколаївській області.

Як повідомила директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Гнатуша, найпоширенішими питаннями були такі: порядок оформлення права власності на земельну ділянку; порядок укладення/розірвання та пролангації договору оренди землі; порядок реалізації права на безоплатне отримання земельної ділянки; усунення помилок в кадастровому номері земельної ділянки; переоформлення права постійного користування зем. діл. на право власності; отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; порядок заміни сторони в договорі оренди; повернення самовільно захопленої земельної ділянки; визначення орендної плати за земельну ділянку.

Юридичні консультації із цих та інших питань і надалі можна отримати у центрах системи Безоплатної правової допомоги.

Новости по теме

| | | | | |