Всім відомо, що найбільш родючими ґрунтами у світі є чорноземи. Україна завжди пишалася своїми чорноземами, бо саме вони по праву вважалися найкращими. Але зараз ситуація змінилася. За даними Національної академії аграрних наук України, за 110 років вміст гумусу в чорноземах зменшився з 4,2% до 3,2%. І такий процес тільки прискорюється (на 0,04 % за останні п’ять років). На сьогодні середній вміст гумусу в українських чорноземах становить 3,14%. Окрім цього, екстенсивний розвиток землеробства викликав надмірну оранку чорноземних ґрунтів, яка провокує ерозійні процеси ґрунту та мінералізацію. На Півдні України розораність ґрунтів складає майже 90%. За даними Міністерства екології та природних ресурсів України, понад 50% території вражені вітровою та водною ерозією. За даними FAO, щороку через ерозію втрачається майже 300-600 мільйонів тонн ґрунту. То який вихід з цієї ситуації?
Однією із самих перспективних технологій обробітку ґрунту є вертикальний обробіток, який вперше був застосований фермерами Канади та США. Така технологія запобігає ущільненню ґрунту, прискорює розкладання пожнивних залишків, формує ідеальне посівне ложе. При ущільненні всі опади, а в південних регіонах їх й так замало, осідають у верхніх шарах ґрунту та дуже швидко випаровуються. Тому користі від такого зволоження ніякої. У свою чергу корені рослин в ущільненому ґрунті не можуть нормально розвиватися та проникати на необхідну глибину для отримання ефективного ґрунтового зволоження. Без доступу вологи та повітря страждає біота ґрунту, а отже і його родючість. Вертикальний обробіток ґрунту формує його нормальну структуру та забезпечує кореневу систему рослин вологою, що збільшує ефективність споживання ними корисних речовин. Вертикальна технологія обробітку ґрунту вже з успіхом використовується на Півдні України фермерським господарством «Аннушка», яке працює в Первомайському та Врадіївському районах Миколаївської області. Фермери використовують таку технологію при культивуванні технічних культур – соняшнику, кукурудзи та сої. Було встановлено, що показники врожаю не падають, а вміст гумусу у ґрунті підвищується.
Гумус під мікроскопом
Родючий ґрунт під мікроскопом
Вертикальний обробіток ґрунту
Вже ні для кого не секрет, що весь чорнозем Південної Америки штучного походження, тобто індіанці вміли штучно його створювати. У багатьох країнах світу зараз активно опрацьовуються технології прискореного ґрунтоутворення. Такі технології мають загальну назву «штучний чорнозем». Технологія складається з декількох етапів. Спочатку поверхню збідненого ґрунту покривають тонким шаром (3-5 мм) активованого вугілля. Звичайно таке вугілля повністю не замінить деревне, але воно являє собою пористий матеріал, який немов губка вбирає молекули інших речовин. Активоване вугілля прекрасно вбирає вологу і захищає ґрунт від появи гнилі. Далі поверх нього наносять стартовий шар чорнозему, приблизно 20 см. Звичайно він формується з лісових ґрунтів з мінімальним антропогенним впливом. Але шар чорнозему, який спеціально наноситься на поля, з часом втрачає вуглець. По суті, такі штучно відтворені поля мають низьку якість ґрунту і фонтанують вуглекислим газом, тим самим посилюючи парниковий ефект. Саме тому цей шар чорнозему заселяють штучно вирощеними корисними мікроорганізмами (два ґрунтових грибки – триходерма та гломіус і два види бактерій – псевдомонади та бацілус субтіліс), мурахами та дощовими хробаками. В кінці площу засівають травами з такою кореневою системою, яка буде формувати структуру ґрунту. У природних екосистемах саме рослинність забезпечує баланс органічної речовини. Ґрунти, що знаходяться під лісом, луговою та степовою рослинністю, відрізняються від орних значно кращим структурним станом та водопроникністю. За ствердженнями фахівців, швидкість зростання штучного шару вище природного в 130 разів. Для порівняння, природним шляхом на збільшення вмісту органічних речовин в ґрунті на 0,1% потрібно не менше 25-30 років.
Численними дослідженнями встановлено цікаві факти, пов’язані зі слабкими та надслабкими впливами різної природи на різноманітні фізичні, біологічні об’єкти та процеси. Попри те, що інтенсивність цих впливів виключно мала, факти такого впливу однозначно зафіксовано для самих різних типів впливів і різноманітних фізичних систем. Помітною науковою розробкою в області відновлення і збереження родючого шару ґрунту стала технологія активізації біохімічних процесів на основі принципів резонансного впливу. Концепція передбачає стимулювання самоочищення, а також заповнення гумусу шляхом природного обміну в екосистемі. За даними дослідників, будь-який мікроорганізм випромінює певні електромагнітні хвилі. Коливання створюють молекули, розташовані на відстані нанометрів, які можна виміряти, відтворити та викликати резонанс. Технологія дозволяє без значних витрат забезпечити не тільки збереження, а й відновлення нормального стану ґрунту. Процес абсолютно безпечний, але вимагає певної підготовки фахівців. У результаті випробовувань з’ясувалося, що після резонансного впливу на ґрунт відбулося підвищення вмісту гумусу в ньому, збільшилася кількість корисних мікроорганізмів, хробаків. До того ж такий вплив скорочує період появи сходів та формування рослин, а головне, збільшує загальний показник врожайності. Знижується кількість присутніх гербіцидів у ґрунті, поліпшується якість сільгосппродукції та зменшується потреба у внесенні мінеральних добрив. Таким чином, інноваційна система виявилася не тільки ефективною, а й економічно більш вигідною.
Ренатурування ґрунту передбачає принципово новий підхід до відновлення пошкоджених земель. Це комплексна реабілітація ґрунту, яка дозволяє в повній мірі повернути природний стан порушених екосистем. Основна суть такого підходу – це консервація порушених ґрунтів, тобто тимчасове або постійне їх виключення з сільськогосподарського користування. В процесі денатурування ґрунту вносять органічні добрива та структуроутворювачі, проводять підсів трав. Таким чином, екосистема у процесі свого встановлення отримує додаткову поміч для прискорення регенераційних процесів. Постійно проводять діагностування ґрунтів (показники швидкості ґрунтоутворення) для визначення строків виведення земель з режиму ренатурування в режим основного землекористування. Такий процес може тривати довго (до 50 років), в залежності від стану ґрунту, але це гарантує повне відновлення його родючості.
Ситуація з чорноземами, а саме з родючістю земель на Півдні України, стрімко погіршується. Тому вже зараз потрібно застосовувати нові технології для їх відновлення. Можливо, проект ФАО по боротьбі з деградацією ґрунтів допоможе досягнути нульового рівня деградації земель та відновити природний баланс ґрунтів. Але необхідно пам’ятати, що яка б не була ідеальна і досконала сучасна технологія, конструкція машин і приладів, досягти результату можна лише спільними зусиллями,пам’ятаючи про те, що земля є найбільш коштовною спадщиною, яку ми повинні передати в цілості нашим нащадкам.
Текст: Євгенія Ткачова