Не буває врожаю без виносу рослиною поживних речовин з грунту, а тому, без підживлення на наступний рік, кущ винограду стане уразливим до різних хвороб та шкідників. Зав’язі будуть осипатися, тому доброго врожаю не слід й очікувати. Лоза буде погано визрівати, що в результаті знизить морозостійкість виноградного куща.
Досвідчені виноградарі рекомендують вносити весняне підживлення у рідкій формі, для того, щоб добриво скоріше проникло у грунт до кореневої системи рослини. Органічне добриво краще вносити восени одночасно з зяблевою оранкою, бо йому потрібен час на перехід у легкозасвоювану для рослин форму. А якщо органіку внести навесні, особливо коли сухо, то вона не встигне розкластися. Мінеральні добрива вносять, коли починається вегетація винограду.
Помилкою є розкидання добрив по поверхні грунту. Якщо весна суха, такий спосіб внесення не дасть можливість корисним речовинам досягти коріння винограду. Тому їх краще вносити в борозни, проведені плугом в міжряддях. Органічні добрива вносять зазвичай в дві борозни, а мінеральні — в одну.
Для Півдня України український НІІВіВ імені В. Є. Таїрова рекомендує виробництву дві схеми внесення добрив, одна з яких призначена для впровадження на виноградниках з південними і звичайними суглинними чорноземами та каштановими грунтами, а друга — з піщаними грунтами. Основні мінеральні добрива застосовують з розрахунку азоту 60 кг/га і фосфору 120 кг /га. Калій використовують тільки для підживлення — по 10-20 кг/га. Азот та фосфор вносять у таких самих дозах. На чорноземних та каштанових грунтах, як основне мінеральне добриво використовують сірчанокислий амоній і суперфосфат. До того ж всю площу виноградників ділять на три рівні частини: у наступному році на першій площі добрива вносять так, як для другої, а на третій рік — як зазначено для третьої. У наступні роки внесення добрив чергується в тому ж порядку.