Фахівець розповів про експорт українського меду та ситуацію на світовому ринку

18 февраля, 2019

Україна експортує свій мед на чотири найбільші ринки збуту світу: Європа, США, Близький Схід, Японія. Важливо зазначити, що за останні п’ять років серед країн-імпортерів лише в Україні прослідковувалась динаміка до зростання ціни завдяки тому, що український мед все ж таки натуральний. Про це заявив директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-пак» Віктор Іванченко під час зустрічі з членами Спілки пасічників Миколаївської області.

«Весь мед, якщо він відповідає прописаним стандартам якості, є натуральним. В тому числі український мед. Він натуральний, і він є апріорі якісним. І далі вже виникають питання тільки стосовно споживчих властивостей того чи іншого меду», – каже він.

Експерт навів три основні категорії меду:

  1. Сортові меди.

«Найрозповсюдженіший мед, який користується великим попитом, це, безумовно, акація. Все дуже просто: він рідкий, мед прозорий. І з цієї точки зору він користується найбільшим попитом. Ця категорія медів є найбільш дорогою в світі і найдорожчий мед з Мануки (чайне дерево), який добувають в Новій Зеландії та в Австралії», – розповідає Іванеченко.

  1. Мед із співвідношенням фруктози та глюкози більше 1,35. (Різнотрав’я).

«Ця категорія найбільш ємна. Таке співвідношення дає те, що мед не кристалізується. Саме ця категорія користується найбільшим попитом. Найкрупніші постачальники меду саме в цій категорії: Аргентина, Китай», – зазначає представник компанії.

  1. Мед із низьким співвідношенням фруктози і глюкози.

«Саме до цієї категорії відноситься наш соняшниковий мед. Це хороший і якісний мед. Єдине, головна його властивість – він швидко кристалізується. Відповідно, враховуючи той факт, що в більшості країн світу споживачі надають перевагу рідкому медові, то цей мед має певне відношення до його використання. В чому також проблема нашого соняшнику, що він навіть після пастеризації, все одно протягом 3-6 місяців кристалізується», – підкреслює експерт.

Директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-пак» Віктор Іванченко

На даний момент існує чотири основних ринків меду: Європа, США, Близький Схід, Японія. За його словами, світовий імпорт-експорт меду оцінюється на рівні 600 тисяч тонн – приблизно по 35% споживається в Європі і США.

Таким чином, в Європі діють найбільш жорсткі вимоги до якості меду, а також існує високий попит на органічну продукцію.

«В Європі зараз певний «бум» на здорове харчування, на все з приставкою у назві «органік», «біо» і т.д. На цьому ринку велика пропозиція сортових медів, тому тут надається перевага саме рідкому меду», – розповідає Іванченко.

В свою чергу, в США вимоги вже більш помірні і не такі жорсткі по всім показникам. Тут також дуже чітко вирізняють мед по кольорах. Є 4 кольори: білий, екстра-світлий, світлий і темний. Найбільше попитом користуються екстра-світлий і світлий. Український мед потрапляє в категорію екстра-світлий.

«Крім того, що на цих ринках відрізняється культура споживання, на всіх чотирьох ринках відрізняється спосіб закупівлі меду. Наприклад, в США жоден експортер не працює з безпосередніми фасувальниками меду. Всі закупівлі робляться у великих трейдерів, які в рік перевалюють через себе близько декількох десятків тисяч тонн меду з різних країн світу. Вони міксують мед, роблять купажні партії. В Європі років 5 тому спостерігалась саме така ситуація. На сьогоднішній день ситуація змінилась – наразі навіть дрібні фасувальники, які готові закупляти українського меду 20-40 тонн на рік, вони теж намагаються вийти на пряму закупівлю», – зазначає експерт.

Віктор Іванченко розповідає, що Японія так само закуповує тільки через трейдерів. Взагалі, там унікальна країна, дуже високі вимоги. Найкрупніший їх постачальник меду – Китай. На другому місці – Канада. Японці надають перевагу рідкому медові, відповідно це або акація, або суміш акації з рапсом. Таким чином, мед в них залишається білим, прозорим і деякий час рідким.

Близький Схід – це найменша територія. За словами експерта, там абсолютно специфічні вимоги до меду. Жорсткі вимоги щодо якості там відсутні, але сам мед, якому вони надають перевагу, це темний мед з дуже специфічним ароматом.

«Для порівняння наша гречка – це не той мед, який вони споживають. На цьому ринку найдешевша закупівельна ціна, але при цьому парадокс: місцеві продавці можуть мати націнку в 300-500%. Для них це норма. Основним їх постачальником є Китай», – каже експортер.

Також відомо, що 55% імпортерів займають наступні країни: Китай, Аргентина, Україна, Індія, Мексика, і скоро підтягнеться В’єтнам.

«Це країни, які постачають умовно бюджетний мед. З цих країн за останні 5 років лише в Україні прослідковувалась динаміка до зростання ціни. На жаль, у 2018 році вона закінчилась. Такої динаміки ми змогли досягти, по-перше, завдяки тому, що наш мед все ж таки натуральний. Як би хто там не казав, всі розуміють, що український мед – натуральний. Друге: це відсутність яскраво вираженого смаку і кольору. Також важливим фактором є ціна і географічна близькість до основного ринку споживання», – впевнений він.

Варто також зазначити, що до основних недоліків українського меду відноситься видова бідність.

«99% українського експорту – соняшник. Як би ми його не любили, це є гальмом для подальшого розвитку. Ну і також ті споживчі властивості, які є у нашого меду, які не відповідають основним потребам ринку», – розповідає експерт.

Позитивна динаміка в експорті українського меду все ж є. Якщо в 2012 році експорт відбувався лише в 11 країн, то за результатами 2018 року Україна експортує близько до 40 країн світу.

«Ми постачаємо вже мед всюди: в Японію, в США, в Європу, Близький Схід. Так само змінилась і структура: якщо в 2012 році 33% постачали на трейдерів і 67% на фасувальників, то вже на кінець 2018 року ситуація змінилась – ми постачаємо більшість меду на фасувальників», – ділиться Віктор Іванченко.

Новости по теме

| |