«Пекуча насолода»: Україна має всі шанси почати успішно культивувати перець чилі

16 января, 2019

Перець чилі є мабуть найгострішим перцем у світі. Відомим став цей овоч ще за часів племен Майа, а батьківщиною чилі є Мексика. Назва «чилі» в український  мові співзвучна з назвою країни Чилі, але насправді походить від слова «chilli», що у перекладі з ацтекського означає «червоний». Особливою популярністю такий перець користується у Південно-Східній Азії, де розташовані основні країни виробники. Крім Індонезії, Китаю та Мексики, що є лідерами з вирощування перцю чилі, до їх числа також належать Індія, Китай, Шрі-Ланка та Малайзія.

Аналітики Index Box (провідна міжнародна компанія в галузі маркетингових досліджень ринку) прогнозують, що глобальне споживання перцю в середньостроковій перспективі буде зростати. Завдяки збільшенню чисельності населення, урбанізації та підвищенню рівня життя, лідером за середньорічними темпами приросту попиту залишатимуться країни Азії, Північної Америці та Європи. У перспективності цієї культури вже зацікавлені в Узбекистані. За розпорядженням президенту країни у 2018 році виробничі площі під пекучим перцем розширили до 15000 га. То чи можливо для Півдня України вирощування гострого перцю може стати перспективним напрямком?

В торгівлі та в кулінарії назва «чилі» використовується не тільки відносно кайєннського перцю (Capsicumannuum), а й у відношенні до всіх найбільш пекучих сортів червоного перцю для того, щоб відрізняти їх за гостротою від середньо- і слабопекучих. Є навіть спеціальна шкала пекучості перців, яку у 1912 році створив американський хімік В.Сковіл. Вона так та називається «шкала Сковіла». Її застосовують для порівняння оцінки ступеня пекучості різних перців–капсікумів. Одиниці шкали Сковіла дають оцінку кількісного вмісту капсаїцину – речовині, яка й надає перцю пекучий смак. До речі, саме капсаїцин використовується у медицині, наприклад, для виготовлення медичного пластиру, а також, як основний компонент газової зброї для самозахисту.

Для організму людини пекучий перець є навіть корисним. Звичайно, вживати плоди необхідно в помірних кількостях. У червоному перці міститься багато вітамінів А, В та С, а також бета-каротину, калію та заліза. У сукупності ці речовини складають чудовий вітамінний коктейль для організму. Пекучий перець прискорює метаболізм, покращує апетит, сприятливо діє на роботу печінки. Стручки перцю вміщують 1,5% ефірної олії, яка з успіхом використовується в косметології для виготовлення антицелюлітних кремів. Мешканці Мексики стверджують, що перець чилі освітлює розум. В Індії вважають, що, якби не було червоного перцю, бідне населення країни давно б вже вимерло поголовно через мізерне харчування. Останні відкриття вчених свідчать, що спеції, які містять порошок червоного гострого перцю, знищують ракові клітини. Вони атакують мітохондрії – енергетичні запасники ракових клітин. Вчені навіть розглядають можливість створення нових протиракових препаратів на основі речовин червоного гострого перцю.

Посівні площі перцю чилі у Мексиці складають біля 141 тисяч га, з них 85% цих площ зрошується. Загальний обсяг виробництва кожен рік зростає в середньому на 1,5% через застосування вдосконалених технологій, знань та устаткування, особливо через більш широкое використання теплиць. Загальний річний обсяг виробництва чилі в Мексиці становить близько 2 мільйонів тонн (в порівнянні з 14,3 мільйонами тонн в Китаї). За сортами близько 30% продукції складають Халапеньйо чилі, потім слідують Серрано (10,9%), Поблано (9,7%) та Морроне (8,1%). На ці чотири сорти припадає 60% від усього виробництва. Але сьогодні Мексика все ж є провідним експортером у світі не червоного, а зеленого чилі та займає 6-е місце по сушеному чилі. Близько 25% продукції Мексики експортується у 52 країни світу, 98% продукції користується попитом у США, за якими слідують Великобританія, Канада, Німеччина та Японія. У Мексиці існує таке поняття як «чилі-туризм». Багато мешканців з Керендаро, Мічоакан комерційно вирощують 3 тисячі  гектарів чилі Чілака (Сhilaca). Високоякісна чілака – довга, струнка та хвиляста. Кожен чилі може бути довжиною до 30 см у довжину. До свого повного дозрівання чілака за кольором чорнильно-синьо-зелена та має чудовий аромат. Після збору врожаю місцеві жителі сушать перець на сонці, на сплетених спеціально для цього підстилках з озерного очерету, прямо на вулицях міста. Багато туристів приїжджають саме для того, щоб спробувати цей пекучий перець у якості приправи до колоритних національних страв.

Для Мексики перець навіть став новою валютою. Країна ввела криптовалюту, забезпеченням якої стали плантації перцю Хабанеро чилі. Актив має назву Agrocoin та продається за ціною 27 доларів.

Кожного року у багатьох країнах світу проводяться міжнародні фестивалі пекучого перцю. Наприклад, Фестиваль пеперончино (гострого перцю) в Італії. У ці дні місто Діаманті перетворюється на величезний ярмарок. Саме тут у великій кількості представлені численні сорти перцю та продукти з його використанням. Протягом п’яти днів в місті проходять різні заходи-виставки, конференції, кінофестиваль. Щороку проводиться конкурс фотографії та тематичні виставки відомих фотографів. Також організовується виставка на якій всі бажаючі можуть ознайомитись з численними видами гострого перцю та їх назвами. У 2018 було представлено біля 500 сортів перцю-чилі. Обов’язково проходить головна подія фестивалю – чемпіонат з поїдання пекучого перцю. А ось найбільш оригінальним та навіть екстремальним фестивалем можна назвати той, що відбувається у Китаї. Учасники фестивалю «FireandIce» (вогонь та лід), поїдають гострий перець занурюючись у воду, а іноді у бочки з льодом та намагаються з’їсти якомога більше перчин швидше за інших конкурсантів. Чилі перець йде не в якості приправи до блюда, а сам по собі є основною стравою.

В Індонезії перець вирощують з використанням срібно-чорної пластикової мульчі, яку щільно розподіляють по ґрунту срібною стороною вгору. Срібна сторона відображає світло та відштовхує комах, темна нижня сторона контролює бур’яни. Для отримання кращого врожаю фахівці з Індонезії рекомендують під вирощування використовувати ґрунт, багатий на органічні речовини та показником рh близько 5,5-6,8. До того ж, ґрунт повинен бути добре дренованим та пористим. Індонезійські фермери вирощують спочатку розсаду перцю у спеціальних конструкціях, дах яких повинен бути вкритий соломою. Сторони залишені відкритими, щоб забезпечити хорошу вентиляцію. Ґрунт під саджанці змішують з гноєм у пропорції 1:1. Через 25-30 днів готову розсаду пересаджують у ґрунт у спеціальні гряди, в які вже були внесені добрива та натягнута мульча. Перший чилі можна збирати через 60 або 70 днів після пересаджування. До цього часу плоди придбають яскравий червоний колір.

Але найпекучіший перець в світі виріс не в Індонезії та не в Мексиці, а в місті Грентем в графстві Лінкольншир на сході в Англії. За шкалою Сковіла гострота овочу становить близько 1,17 мільйона пунктів. Більш пекучими можуть бути тільки перцеві балончики. Для порівняння за шкалою Сковіла болгарський перець має 0 пунктів.

Сьогодні в світі червоний перець вирощується на 4,4 мільйона га, при цьому щорічно збирається 68,3 мільйона тонн продукту. Урожай з 1 га досягає більш 15 тонн. З 5 кг врожаю можна отримати 1 кг сушеного червоного перцю. 1 тонна продукту на світовому ринку оцінюється приблизно в 8640 доларів.

В Україні нерозвинений ринок насіння гострих перців. Чилі існує біля 1000 різновидів, але на 100% гарантувати, що це саме той сорт, який ви хочете культивувати, українські продавці насіння частіше за все не можуть. Тому, якщо займатися таким напрямком у бізнесі, потрібно почати з пошуку якісного насіннєвого матеріалу. Не розвинений і ринок споживання гострого перцю, тому розпочати потрібно з виготовлення оригінальних соусів та приправ з різних сортів перцю чилі. Також існують такі технології обробки цього овочу, при якому міцність гостроти можливо контролювати.

На півдні України, на думку фахівців, частину площ при вирощуванні пекучого перцю розсадним способом, можна відвести й підпекучий перець, який буде культивуватися насіннєвим способом (близько 25-30% від загальної площі). А це вже істотна економія витрат при виробництві. До того ж, стійкість до хвороб та шкідників при вирощуванні цієї культури є великим плюсом для виробника. Агротехнічні прийоми вирощування перцю чилі практично нічим не відрізняються від перцю солодких сортів. Тому у фермерів півдня є всі можливості для успішного культивування пекучої насолоди для гурманів.

Текст: Євгенія Ткачова

Новости по теме

| | |