«Для песимізму поки що немає підстав»: підсумки АПК Миколаївської області за 2018 рік

11 января, 2019

Кінець року – час підведення підсумків. Про здобутки та перспективи розвитку агропромислового комплексу Миколаївщини у 2018 році розповіла директор департаменту агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації Олена Піскун.

АгроЮг: На сьогоднішній день агропромисловий комплекс є однією із провідних галузей економіки нашої країни. Який внесок робить саме Миколаївська область у розвиток аграрного сектору?

Олена Піскун: Природно-ресурсний, демографічний, інноваційно-інвестиційний потенціал Миколаївської області дає значні можливості для розвитку аграрного сектору, перетворення його у високоефективний, експертно-спроможний сектор економіки, який здатний забезпечити продовольчу безпеку – важливу умову соціальної та політичної стабільності, економічної незалежності країни в цілому.

Щороку в загальнодержавному обсязі Миколаївщина забезпечує 13,0% винограду, 7,0% соняшнику, 6,0% овочів, понад 4% зернових та зернобобових культур, 1,4% плодоягідних культур, 3,0% молока, майже 2% яєць, 1,3% м’яса у живій вазі. Все це виробляється на 5% площ нашої держави, а це майже 2 мільйони гектарів.

АЮДедалі частіше південні області потерпають від кліматичних негаразді, і вже стали офіційно називатись зоною ризикованого землеробства. Як це позначається на Миколаївській області?

О.П.: Світова тенденція до зміни клімату не може не позначитися і на нашій області. Цей рік, як і минулий, не були винятком. В області спостерігався дефіцит опадів починаючи з кінця третьої декади березня по першу декаду червня. Це призвело до поширення та поглиблення ґрунтової посухи.

Надзвичайно рано були повністю вичерпані або майже вичерпані запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимою пшеницею та ярим ячменем, що, в свою чергу, призвело до зниження урожайності ранніх зернових та зернобобових культур. І тільки завдяки пізнім зерновим культурам, в першу чергу, таким як кукурудза на зерно, валовий збір якої склав понад 570 тис. тонн, або 150,8% до попереднього року, дали змогу вийти по валовому виробництву зернових та зернобобових культур на рівень 2017 року, а саме 2,7 млн. тонн.

В той же час, сприятливі кліматичні умови другого півріччя поточного року дали змогу аграріям отримати непоганий врожай технічних культур, в першу чергу, провідної для області культури – соняшнику. Його валове виробництво перевищило 1 млн. тонн (на 123,2 % більше за попередній рік). Окрім цього, аграріями області отримано достатньо вагомий врожай ріпаку, який склав 88 тис. тонн, що в порівнянні з минулорічним більший на 125,9 %.

АЮ: Чи можливо якимось чином унеможливити всі ці примхи природи?

О.П.: Шлях до отримання гарантованих врожаїв безумовно лежить через дотримання сучасних агротехнологій вирощування сільгоспкультур: якісне насіння, посухостійкі сорти, а найголовніше – штучне зрошення. Розвиток зрошення на Миколаївщині є одним з основних пріоритетних напрямів в агропромисловому комплексі.

Зрошувані землі в області становлять 190,3 тис. га або 10% від загальної площі сільгоспугідь, з яких 47 тис. га підлягають списанню, 36,5 тис. га можна поливати без додаткових капітальних вкладів, решта земель – 106,8 тис. га – не використовуються у зрошуваному землеробстві через незадовільний технічний стан господарської мережі, відсутність дощувальних машин тощо, і потребує відновленню.

У 2018 році сільгосптоваровиробниками області полито 32,2 тис. га земель (що на 10,3 % більше минулорічного показника), в т.ч.: дощуванням – 20,5 тис. га, краплинним – 8,6 тис. га, поверхневим – 2,7 тис. га (17% від загальної кількості меліорованих земель). Також придбано та проведено реконструкцію 32 одиниць дощувальних машин (+77,8% до 2017 року), що дало змогу забезпечити полив на площі 2330 га. Окрім цього, встановлено нового крапельного зрошення на площі 493 га.

Незважаючи на позитивну тенденцію по збільшенню площ зрошуваних земель, цього замало. Для більш ефективного відновлення зрошення потрібно концептуальне бачення проблеми, яке може бути досягнуто в рамках цільової програми.

Південно-Бузьким басейновим управлінням водних ресурсів в цьому році було розроблено Програму розвитку водного господарства Миколаївської області на 2019-2021 роки, яка була розглянута та прийнята на сесії Миколаївської обласної ради 21 грудня 2018 року.

Це комплексна програма, яка має на меті підвищення ефективності використання меліоративних систем області, відновлення ролі меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, реалізації державної і регіональної політики у галузі водного господарства, забезпечення централізованим питним водопостачанням сільського населення, поліпшення екологічного стану сільських територій та умов проживання населення, задоволення потреби галузей економіки області у водних ресурсах, оптимізації водоспоживання, запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод, визначення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, збереження і відтворення водних ресурсів.

І, що важливо, поряд із фінансуванням заходів Програми за рахунок державного та місцевих бюджетів, передбачено фінансування за рахунок грантових проектів. Прийняття Програми дає можливість місцевим громадам для відновлення зрошення залучати гроші Європейського союзу, Світового банку саме через написання грантових проектів.

АЮ: З осені закладається більша частина зернового клину області – озимі культури. Як складається ситуація з їх сходами в цьому році?

Олена Піскун: Цього року осіння посівна компанія під урожай 2019 року пройшла злагоджено і в оптимальні науковообгрунтовані терміни.

Площа посіву озимих на зерно збільшилась на 5,6% у порівняні з відповідним періодом минулого року і склала 656 тис. га, в тому числі: пшениці – 434 тис. га (+0,5 %), ячменю – 221 тис. га (+17,5 %), жита – 0,3 тис. га (-24,3 %). Також збільшилася площа посіву під озимим ріпаком, якого фактично посіяно 84 тис. га, що на 95,4 % більше минулорічного показника.

Сходи отримані на всій посівній площі. Зараз озимина знаходиться в доброму та задовільному стані.

АЮ: Згідно статистичної інформації, за 11 місяців 2018 року по господарствах усіх категорій чисельність великої рогатої худоби скоротилась більше, ніж на 30% порівняно з відповідним періодом 2017 року.

О.П.: Дійсно, за даними експрес-випуску головного управління статистики у Миколаївській області станом на 1 грудня 2018 року чисельність поголів’я великої рогатої худоби по господарствах усіх категорій складає 107,8 тис. голів, що на 49,9 тис. гол. або 31,2% менше, ніж було на відповідну дату в 2017 році.

Майже все поголів’я худоби (49,8 тис. гол) скорочено по господарствах приватного сектору.

При цьому слід зазначити, що розрахунок виробництва продукції тваринництва та чисельності поголів’я худоби і птиці по господарствах приватного сектору головним управлінням статистики проводиться на підставі спеціальної Методики проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва в усіх категоріях господарств, що є не зовсім коректним.

В даному випадку зазначений висновок підтверджується деякими фактами, що суперечать статистичним даним. Зокрема, за інформацією Миколаївської філії державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» за 11 місяців поточного року по господарствах приватного сектора проідентифіковано, зареєстровано та введено до Державного реєстру тварин 36,7 тис. голів великої рогатої худоби, що більше на 22,3 тис. голів або в 2,5 рази відповідного періоду минулого року.

В основному, з цієї кількості поголів’я на 16 тис. голів молодняку були нараховані  дотації з державного бюджету за їх утримання до 13 місячного віку в особистих селянських господарствах.

Цей показник кількості худоби – один з найбільших серед інших областей, які подавали подібне поголів’я для нарахування дотацій.

Крім цього, за нашими даними, в деяких населених пунктах області функціонують так звані міні-ферми з поголів’ям худоби, яке ніде не зареєстровано. Особливо це стосується міст, районних центрів та селищ міського типу, де облік худоби відбувається тільки розрахунково.

Немало таких суб’єктів господарювання було визначено під час приймання місцевими органами самоврядування відповідних документів для нарахування дотацій. Отож цілком природно, що майже все поголів’я худоби, за яке фізичні особи отримали дотації, було реалізоване на м’ясо.

При цьому, по області маємо позитивний баланс виробництва м’яса, а саме вирощування перевищує його реалізацію більше, ніж на 30%. Особливо це стосується великотоварних господарств, з якими пов’язуємо перспективу розвитку тваринництва області.

Прогнозується, що в найближчі 3-5 років, на фоні поступового скорочення загальної кількості поголів’я худоби у господарствах населення, зростатиме питома вага поголів’я худоби у господарствах громадського сектору (до 30-40%) та її продуктивність (до 50%).

Вже в поточному році по великотоварних господарствам маємо приріст майже по всім показникам виробництва продукції тваринництва та чисельності поголів’я худоби, а продуктивність одна з найкращих в Україні (майже 7 тонн молока на 1 корову в рік).

В цілому по області в поточному році очікується отримати 338 тис. тонн (-4,2 тис.тонн до 2017 року), 50 тис.тонн м’яса в живій вазі (+1,9 тис. тонн), 245 млн. штук яєць (-7,7, 146 тонн вовни (+14 тонн до 2017).

В наступному році планується створення декількох сімейних ферм та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів з виробництва молока. Певні напрацювання вже є по Новоодеському, Баштанському та Березанському районах.

Щорічно в області реалізується до 10 інвестиційних проектів з будівництва та реконструкції тваринницьких об’єктів. Зокрема, в 2018 році реалізовано 10 таких проектів орієнтовною їх кошторисною вартістю 32,2 млн.грн. Буде продовжено вкладення інвестиційних коштів у будівництво та реконструкцію тваринницьких об’єктів у господарствах Арбузинського, Очаківського, Новоодеського та деяких інших районів.

Отже, розвиток галузі тваринництва рухається згідно вимог часу, тому для песимізму поки що немає підстав.

Крім того, ми сподіваємось на отримання коштів з державного бюджету на розвиток тваринництва на рівні не меншому цьогорічного.

АЮ: Ми знаємо, що цього року в державному бюджеті для підтримки галузі АПК було передбачено рекордні 6,3 млрд. грн.. Що надійшло до аграріїв Миколаївщини і по яких програмах?

О.П.: Так, аграрії області отримали майже 116,6 млн. грн. коштів фінансової підтримки, зокрема на:

  • розвиток тваринницької галузі – 29,5 млн. грн., з яких:

— за утримання корів молочного та м’ясного напряму продуктивності –

8,9 млн. грн.;

— спеціальна бюджетна дотація за утримання молодняка великої рогатої худоби, який народився в домогосподарствах – 18,8 млн грн. (майже 6,9 тис. домогосподарств за утримання 16,0 тис голів молодняка),

— відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин отримали 6 сільськогосподарських підприємства –1,8 млн. грн., зокрема: 60 голів ВРХ – 1,1 млн. грн., 30 голів свиней –0,14 млн. грн., 6,4 доз спермопродукції 0,62 млн. грн.

  • розвиток садівництва та виноградарства – 10,6 млн. грн. Компенсацію вартості вітчизняних саджанців плодово-ягідних культур та винограду отримали 7 суб’єктів господарювання;
  • здешевлення вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 58,4 млн. грн. Бюджетні кошти отримали 495 сільськогосподарських підприємств за придбані 928 одиниць техніки та обладнання;
  • здешевлення банківських кредитів – 7,7 млн. грн. Кошти розподілено між 60 господарствами;
  • фінансова підтримка фермерських господарств:
  • надання пільгових кредитів – 2,6млн грн. (отримали 7 фермерських господарств).
  • бюджетна субсидія – 7,6 млн.грн, які отримали 301 фермерське господарство.

Крім цього, через уповноважені банки:

— здешевлено вартість закупленого насіння сільськогосподарських культур вітчизняної селекції – 1 ФГ 12,0 тисяч грн.;

— здешевлено кредити – 1 ФГ 2533,3 тисяч грн.

Не можу не зупинитися ще на одному виду кредитування аграріїв, яке в цьому році набуло нового потужного поштовху – це аграрні розписки.

Миколаївська область була першою в південному регіоні та п’ятою в Україні, яка в жовтні 2016 року приєдналася до пілотного проекту, що здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією IFC у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією  «Аграрні розписки в Україні», реалізація якого відкрила доступ малим та середнім агровиробникам до фінансових ресурсів під заставу майбутньої сільськогосподарської продукції. При цьому земля не є заставою за аграрною розпискою.

Якщо в минулому році ми мали 2 фінансові аграрні розписки на суму 2,3 млн. грн. то вже в цьому році загальна кількість аграрних розписок сягала 30 на загальну суму 195,4 млн. грн., з яких 18 фінансових на суму 25,2 млн. грн.,12 товарних на суму 170,2 млн. грн.

АЮ: Ви торкнулись питання співпраці АПК Миколаївської області із міжнародними організаціями. В яких ще напрямках проводиться ця робота?

О.П.: Звісно, це не єдина міжнародна організація, із якою співпрацює облдержадміністрація в галузі АПК. Прикладом є «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва» (UHBDP).

У  2015 році ми підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо впровадження на території області проекту міжнародної технічної допомоги «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва» з Менонітською Асоціацією Економічного розвитку, канадською неурядовою організацією.

Проект охоплює дрібних та середніх приватних підприємців південних областей України: Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської і направлений на розвиток і зміцнення можливостей цієї категорії громадян, виробників плодоовочевої продукції через покращення їх потенціалу, маркетингових зв’язків, а також відносин між учасниками ринку.

Донор проекту – Уряд Канади через Міністерство закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади. Загальний бюджет проекту становить 19 млн 325 тисяч 100 канадських доларів. На Миколаївську область вже спрямовано майже 3,0 млн. грн. з яких грантові програми 722 тисяч 440 грн. (холодильне обладнання для доробки продукції ФГ «Хуторок» Вітовського району). Решта коштів – це інформаційно-роз’яснювальна та навчальна робота, що здійснюється реципієнтом проекту благодійним фондом «Ласка».

Наразі учасниками проекту стали понад 6 тисяч чоловік.

Вже в цьому році з Міжнародним банком реконструкції ми підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо впровадження програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». Програма направлена на підвищення можливостей місцевих громад щодо використання належних їм земельних ресурсів, а власників сільськогосподарських земель (пайовиків) – щодо захисту прав власності на землю.

Програма впроваджується в трьох областях України: Київській, Миколаївській та Львівській. Загальний бюджет програми становить €3 млн. і розрахована на 5 років.

В Миколаївській області впровадження програми розпочато в Широківській сільській раді Снігурівського району. До програми буде залучено ще 50 сільських (селищних) рад та об’єднаних територіальних громад області.

На цей час проведено три засідання робочої групи, під час яких розглядалися проміжні результати впровадження програми. Відповідну інформацію було розміщено на офіційному веб-сайті облдержадміністрації.

Наразі напрацьовано базу з дистанційного зондування земель та активно надається юридична допомога безпосередньо жителям територіальних громад Снігурівського району. Другим миколаївським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

У рамках реалізації програми здійснено 17 виїздів мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги до населених пунктів Снігурівського району, надано роз’яснення із земельних та інших правових питань 161 громадянину.

Також проведено 2 безоплатних тренінги у сфері земельних правовідносин для юристів органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад та землевпорядників.

АЮ: Сьогодні ведуться розмови про те, що АПК є провідною галуззю, яка працює на експорт. Це стосується і наших підприємств, чи не так?

О.П.: Завдяки вигідному географічному становищу області та розвиненої портової інфраструктури через Миколаївщину проходить великий обсяг продукції на експорт, в тому числі і аграрного спрямування.

Експорт продукції сільського господарства та продуктів її переробки за 2017 рік склав 1,3 млрд. дол. США, питома вага такої продукції у загальнообласному експорті товарів становила 69,1%, за січень – жовтень 2018 року – 1,1 млрд. дол. США (68,0%).

Переважну частину структури експорту рослинницької продукції складають зернові культури, насіння і плоди олійних рослин, овочі, їстівні плоди та горіхи.

Географія експортних поставок сільгосппродукції розширилася і наразі становить 77 країн світу. Найбільші їх обсяги припали на Єгипет, Індонезію, Китай, Саудівську Аравію, Ісламську Республіка Іран, Туреччину, Іспанію, Португалію, Францію.

АЮ: І наостанок, що Ви хочете побажати аграріям в новому році?

О.П.: По перше, і найголовніше – це миру в нашій країні, а також злагоди в сім’ях, міцного здоров’я, успіхів в нелегкому аграрному бізнесі, і звісно ж добрих врожаїв та сприятливої погоди.

Новости по теме

| | | |