В Америці, до завоювання європейцями цього континенту, не було такої рослини. Завезли її разом з собою на кораблях колоністи. Корінні американці називалиїї «слід білої людини», тому що ця рослина, здавалося, слідувала за європейськими поселенцями. Інша назва – «семижильний попутник», через те, що рослина має вертикальні жили на листі. Загальнопоширена назва – подорожник, бо він росте не тільки біля дороги, але так і проситься всім в попутники. Його дозрілі насіння прилипають до шкури тварин, взуття та одягу людей.
Батьківщиною подорожника є Великобританія. У древніх століттях він вважався одним з 9 священних рослин англосаксів, які додавали його насіння в хліб. Подорожник відзначався в англосаксонській поезії як «мати трав». Пізніше з’ясувалося, що насіння подорожника багаті на омега – 3 ненасичені кислоти. У середньовіччі, попри заборону католицької церкви на використання багатьох лікарських рослин, подорожник був дозволений, тому що вважався символом второваної стежки для людей, які йдуть до Христа. Подорожник використовується в китайській медицині, де його називають «це цян», що означає «рослина перед возом», тому що він росте вздовж доріг.
Лист подорожнику
Всім відомо з дитинства, що промитий лист подорожника – засіб номер один для розбитих колін. Завдяки вмісту великої кількості біологічно активних речовин ця трава вже багато століть використовується в народній медицині для зупинки кровотеч. Свіжий сік рослини застосовують в косметичній практиці у вигляді примочок при наривах і ранах. Сік подорожника, а також настій із сухого листя входить до складу багатьох поживних кремів для обличчя і шиї для запобігання утворенню зморшок. У науковій медицині подорожник застосовують у вигляді настою і свіжого соку з листя при гастритах, ентеритах і ентероколітах, гострому і хронічному коліті. Листя входять до складу чаїв від кашлю, а настій, як відхаркувальний засіб. Сік призначають як гіркоту для збудження апетиту. Клінічними дослідженнями встановлено, що сік свіжозібраного листя ефективний при хронічних колітах і позитивно впливає на загоєння ран. Під впливом соку відзначено посилення секреторної функції шлунка.
Насіння подорожнику
Деякі попередні дослідження свідчать, що подорожник може лікувати рак. «Американський журнал китайської медицини» у 2003 році опублікував дослідження, яке показало, що екстракти з листя подорожника мають «помітну інгібуючу активність» і діють на клітини лімфом, карцином і при лікуванні герпесу. Дослідження, опубліковане в «Журналі етнофармакології» в 2003 році, показало, що флавоноїди, які містяться в подорожнику, помітно пригнічують ріст ракових клітинних ліній.
Молоде листя (до складу листя входять вітаміни А, С, Е і такі мінерали, як кальцій, магній, залізо тощо) вживають в салатах, котлетах, супах та пюре. Смак стає приємніше, якщо до листя подорожника додавати листя щавлю. Насіння, поквашене в молоці, можна вживати як приправу до страв. Незамінними насіння подорожника є і для людей, які страждають на целіакію (непереносністьглютену). Останні дослідження американських вчених виявили, що насіння подорожнику вміщують велику кількість клейковини, але без глютену, тому це є можливістю хворим людям не відмовлятися від хліба.
Існує понад 200 видів подорожника, але найбільш відомим є подорожник великий (Plantagomajor L). Нарівні з подорожником великим в лікувальних цілях може використовуватися подорожник блошний (блошнік), подорожник ланцетний і подорожник середній. Листя подорожника пірчастого в Європі використовують в їжу і навіть навмисно вирощують його на городах, бо він є урожайним овочем, листя якого використовують аналогічно салатним культурам. В їжу можна також використовувати молоді пагони і квіти цієї рослини. Подорожник пірчастий містить в листовій масі каротин, вітаміни С і К, лимонну кислоту, ферменти, дубильні речовини, харчові волокна. Квіти містять ефірну олію, використовуються в якості добавки до салатів.
Подорожник блошний (блошнік)
Різні види подорожнику в деяких країнах вирощують у промислових масштабах. Плантації рослини можна використовувати від 3 до 5 років. У Новій Зеландії (є третім за поширеністю бур’яном в цій країні) подорожник використовують як кормову рослину. В кормові суміші з подорожником додають цикорій, конюшину червонувату, райграс багаторічний та конюшину білу. Такі суміші багаті на поживні елементи, високоенергетичні та дуже корисні для годування овець, великої рогатої худоби, а також оленів, яких традиційно розводять у Новій Зеландії. В цьому році у зв’язку з повсюдною посухою новозеландські тваринники передбачливо засіяли пасовища цими травами, стійкими до посухи. Таким чином, їм вдалося подовжити сезон випасу домашньої худоби.
Подорожник пірчастий
Велику кількість подорожника культивують в Індії, майже 60% ринку у цьому напрямку займає ця країна. Рослина вирощується на плантаціях, налагоджено виробництво і збут. Тут вирощують подорожник «яйцевидний». У ньому багато клітковини і корисних речовин, які допомагають боротися із захворюваннями. Насіння подорожника яйцевидного мають злегка рожевий колір і великий розмір. Цікаво, що насіння має здатність вбирати воду в 15 разів більше своєї ваги, через це стають великими і соковитими. До того ж можна побачити у продажу й псілліум – лузгу з насіння подорожника блошного, виробником якого також є Індія. По суті псілліум є дрібною органічною розчинною клітковиною. Показаний тим, хто хоче збагатити свій раціон рослинними волокнами. Але це далеко не все, на що здатний псілліум. Зважаючи частиною дієти зі зниженим вмістом жиру і холестерину, він сприяє зниженню ризику захворювань серцево-судинної системи. Коштує псілліум не дешево. Ціна за 200 г складає біля 150 грн.
Подорожник псілліум
Подорожник є однією з самих невибагливих рослин. Він добре адаптується до різних умов освітлення та є морозостійким та стійким до посухи. Невимогливий до родючості грунту, добре росте на ущільнених, бідних, вапняних, засолених, кислих, піщаних грунтах. Не боїться витоптування. Рослини, які допомагають відразу визначити яка кислотність грунту на полі, прийнято називати бур’янами-індикаторами. Подорожник є саме такою культурою. Якщо грунт кислий, ви знайдете рослину у великій кількості.
Плантації подорожнику
Для Півдня України подорожник може стати прибутковою культурою. І ось чому. Обсяг ринку традиційних рослинних лікарських засобів Китаю подвоюється кожні 5-6 років, тільки у 2015 році він вже був більш $100 млрд, а в майбутньому за прогнозами експертівскладе не менше $400 млрд. При цьому власні земельні ресурси Китаю практично вичерпані. Вирощувати лікарські рослини на порядок дешевше, ніж вирощувати пшеницю, жито або рапс. Тому що з тієї ж самої площі ви отримуєте набагато більше доходу. Наприклад, в середньому один кілограм висушених лікарських рослин буде коштувати $3, а пшениці – всього 25 центів. За оцінками експертів напрямки HealthNet, експорт лікарських рослин в Китай може приносити більше $100 млрд на рік до 2035 року.Подорожник є культурою, яку потребує Китай у великій кількості. Тому культивування подорожнику може стати прибутковим бізнесом шляхом експорту.
До того ж сьогодні лікарські рослини мають попит у вітчизняній фармакології, тому потрібно розвивати їх промислове виробництво у себе в країні. Гріх витрачати великі гроші на те, що можемо виростити власними силами.
Подорожник з цукром
Текст: Євгенія Ткачова