Для того, щоб в Україні розвивалась аграрна наука, ВРУ має переглянути оподаткування для НААН

8 ноября, 2018

За будь-яким прогресом стоїть наука. Це стосується і агропромисловості. Наукові дослідження, виведення нових сортів рослин та порід тварин, експериментальні дослідні поля, аналізи ґрунтів, меліорація і багато іншого – неможливе без науки. Та для того, щоб рухати агропромисловий прогрес вперед, треба неабиякі кошти. Одним із таких наукових закладів для фермерів України є Національна академія аграрних наук України. Та за словами Президента НААН Ярослава Гадзало, держава гальмує розвиток аграрної науки за рахунок високого оподаткування.

«Практично в жодній країні світу немає такого, щоб наукову установу, яка практично повинна фінансуватися на виконання фундаментально-прикладних досліджень з держбюджету, обкладали податком. Треба, щоб комітет з податкової політики Верховної Ради України все таки переглянув підходи оподаткування»,  – говорить Президент НААН.

Гадзало зазначив, що НААН сплачує податки від прибутку у розмірі 75%. Так, лише за 2018 рік в загальній системі академії сплатити 882 млн грн. податків та зборів.

«Звичайно, що це велика сума. І складно шукати кошти на розвиток, на придбання лабораторного обладнання, на навчання аспірантів, йти в ногу з часом та інше, тому що молоді спеціалісти, науковці, кандидати наук, молоді доктори наук отримавши тут високу, гарну державну освіту та ставши добрими вченими тікають за кордон або йдуть працювати в іноземні компанії. Середня зарплата для науковців по академії 6600 грн, коли уже промисловість у нас 10000 грн на сьогоднішній день. Тому треба міняти ці підходи», – наголошує Гадзало.

Окрім того, він зазначив, що багато аграріїв, які розуміють вклад науки у бізнес, допомагають у фінансуванні. Але є також багато тих фермерів, які не вбачають важливість розвитку свого бізнесу за допомогою науки. А це є однією з причиною того, що ефективність використання сільськогосподарських земель в Україні складає менше 50%.

«Аграрії, підприємці, які розуміють, що таке наука, які свідомо працюють, заробляють кошти, розвивають бізнес в Україні, а не перераховують в офшори – вони це розуміють і працюють з нашими установами та допомагають. Але є і інша категорія аграріїв, які не розуміють що таке наука, і, напевно, як висловився один із народних депутатів: «Диплом про вищу освіту купили на Бессарабці, а кандидатську дисертацію їм написали ті ж науковці, проти яких вони тепер кажуть, що вони не потрібні і їх треба зігнати, розпустити та забрати землю, бо вони неефективно будуть її використовувати. Тільки ефективність сьогодні використання, тобто віддача з гектара землі, якщо порівняти до Європейських держав, то вона складає менше 50%», – говорить Ярослав Гадзало.

Він зауважив, що сьогодні більше 80% із понад 200 підприємств і установ у структурі НААН є прибутковими. Досягати позитивних фінансових показників вдається за рахунок впровадження нових сортів рослин, реалізації насіння, елітного посадкового матеріалу та племінного молодняка для фермерів і великих сільгосппідприємств.

«Ми намагаємося знаходити кошти, розширювати співпрацю з бізнесом, ефективно використовувати свій земельний потенціал, аби мати змогу збільшувати виробництво і фінансування за власний рахунок, іншого шляху немає. Вже зараз ми сплачуємо більше на 600 грн з гектара, ніж у середньому по державі сплачує агробізнес», – додав Гадзало.

Новости по теме

| | | | | |