Децентралізація не аби як вплинула на розвиток деяких сіл, забезпечила комфортом населення, покращила благоустрій і т.д. Позитивні зміни можна побачити неозброєним оком. Власно кажучи, виникає навіть відчуття, що до об’єднання в селах взагалі нічого не робили. А зараз і нові дороги, і відремонтовані дитсадочки та школи, освітлені вулиці, забезпечення гідним медицинським і адміністративним обслуговуванням та багато іншим. Та що є рушійною силою цих змін: населення, яке хоче покращити своє сільське життя; голова, який піклується про односельців або просто хоче втриматись на посаді; чи може влада, яка своїми реформами рухає українські села на європейський манер. Важко відповісти, напевно, що все в комплексі. Про цікаві історії успіху та колосальні плани на майбутнє йшлося під час ІІ Форуму регіонального розвитку «Південна мрія», який відбувся в с. Коблево Миклаївської області 17-18 жовтня.
«Я 15 років була головою маленької, самої бідної не тільки в районі, але і в області сільської ради. У нас власні доходи складали 500 тис грн та дещо підкидала держава, але ми трималися на плаву тільки за рахунок фермерів, які в нас працювали. А в нас на селі 780 одноосібників, які самі обробляють паї. А об’єктів було дуже багато, тому коштів не вистачало: будинок культури, амбулаторія, дитячий садок, центральне водопостачання, центральне водовідведення. Тому коли тільки в повітрі зазвучало слово «децентралізація», ми одразу знали, що будемо об’єднуватися. І процес пішов», – розказує староста Слобожанської ОТГ (Дніпропетровська область) Євгенія Корінна.
З часу об’єднання Слобожанської ОТГ масово почали кипіти ремонтні роботи. Євгенія Корінна розказує, що у них одночасно працювало 20-30 підрядних організацій охоплюючи всі об’єкти на селі.
«Коли я перший раз прийшла відстоювати бюджет, мені сказали таку фразу, що я сіла: «Женя, фантазуй, що ти хочеш», і тут Остапа понесло – фантазія в мене була широка. А друга така фраза, яка прозвучала, коли до нас приїжджали гості і один із гостей каже: «Я дуже тісно пов’язаний із децентралізацією. Я їжджу по всіх ОТГ, які утворилися. Там будують школу, там будують дитсадок, там дороги, та щоб все село ремонтували і будували одночасно – я такого ще не бачив». В нас не було ні одного об’єкта, який би в нас не ремонтувався. 5% усіх робіт складає поточний ремонт, десь 30% – капітальний ремонт і 65% – це добудова спортивної зали, реконструкція будинку культури, будівництво центру безпеки і т.д.», – зазначає староста Слобожанської ОТГ.
А пишається Євгенія Корінна центром безпеки, який був створений на селі та відновленням повноцінної роботи ЖКХ.
«На минулому засіданні сесії ми прийняли рішення про «Безпечну громаду». В рамках цієї програми ми хочемо поставити відеокамери, а також датчики на чистоту повітря. Якщо десь буде дим або задимленість, то у нашому центрі безпеки будуть одразу про це знати. А сьогодні нам завозять 5 тонн вати для утеплення будинків. У нас 13 будинків. І це моя гордість, тому що я ніколи не думала, що ми ЖКХ поставимо на ноги. Ми їх укомплектували всією технікою, якою тільки можна», – з гордістю розказує Євгенія Корінна.
На Миколаївщині найбільша в області громада – Баштанська ОТГ, яка об’єдналася у 2016 році навколо м. Баштанки. В неї входять 8 сільських рад та 26 населених пункти. Серед проектів, якими пишається громада – це впровадження бюджету участі.
«Були проекти, які я називаю проїданням коштів – це латання доріг. Та пишаємось ми тим, що уже другий рік поспіль впроваджуємо бюджет участі. Ми стали однією з двох громад, яка перемогла в конкурсі і почали впроваджувати бюджет участі на своїй території. Для нас ця програма – це той інструмент, який допомагає нам по справжньому об’єднати громаду і дозволяє нам показати, що люди можуть змінювати щось у своїй громаді, хай це маленькі якісь проекти, але вони можуть впливати на рішення, впливати на розподіл цих коштів. Таким чином ми долучаємо всіх до участі у житті громади», – зазначила начальник відділу енергоменеджменту, муніципальних ініціатив та інвестицій Баштанської міської ради (Миколаївська область) Наталія Шафорост.
Окрім того гордістю громади є спортсмени, та їхні спортивні досягнення. Тому з повагою і гордістю до них у громаді хочуть збудувати цілий спортивний комплекс, тим самим створити на Півдні України спортивну столицю. А для початку почали з будівництва плавального басейну в пам’ять відомого плавця, короля баттерфляю Семена Бойченко, який народився і виріс в селі Мар’ївка Баштанського району Миколаївської області.
«Не можу не похвалитись інфраструктурним об’єктом, який ми почали будувати на нашій території – це будівництво плавального басейну на 25 м, 8 доріжок. Закінчення будівництва басейну планується у 2019 році.Чому басейн», – запевняє Наталія Шафорост.
Та будь-яка інфраструктура не можлива без економічного розвитку. Тому в ОТГ хочуть створити промислово-інвестиційний комплекс.
«Розвиток будь-якої громади буде відбуватися тільки тоді, коли ми будемо підтримувати і стимулювати розвиток економіки. Тому вже 2 рік ми працюємо над проектом промислово-інвестиційного комплексу «Баштанка». Це буде створення нового інноваційного механізму в галузі організації промисловості на території ОТГ. Маємо на сьогодні 6 земельних ділянок в межах міста, які ми будемо готувати інвестору для розвитку бізнесу. Це буде свого роду такий офіс бізнесу. Тобто буде створена керуюча компанія – це комунальне підприємство, а що в цьому найголовніше – це те що, громада буде приймати участь у всіх інвестиційних проектах, які будуть організовуватись на цій території», – ділиться Шафорост.
Одна із фінансово найпотужніших громад в Україні – Соколівська ОТГ, що на Кіровоградщині (у 2017 році посіла 13 місце у рейтингу фінансової спроможності громад України), за 2 роки існування також здійснила великі зміни: відремонтували дороги, зробили міст, який об’єднує два села, встановили LED-ліхтарі, створили комфортні умови у дошкільних та навчальних закладах і т.д. Але найбільшою гордістю та досягнення громади стало відкриття центру адміністративних та соціальних послуг.
«Центр адміністративних та соціальних послуг – це симбіоз багатьох відділів, які в функціонують ся в одному приміщені. Це відділ надання адміністративних послуг – понад 70 послуг. Також працює соціальний захист населення в тих повноваженнях, які нам передала держава. Є служба, яка відповідає за сім’ї, які опинилися в складних життєвих умовах. Служба, яка піклується про людей похилого віку. Служба у справах дітей. До нас приїздить і пенсійний фонд і фонд зайнятості. Відділення зв’язку, яке полегшало людям сплату комунальних послуг», – розказує перший заступник голови Соколівської ОТГ (Кіровоградська область) Ольга Нестеренко.
В громаді навіть скоро планують видавати закордонні паспорти. Окрім того, в громаді працює перукар, в майбутньому планується і швачка. Також було придбано автомобіль, і тепер люди можуть скористатися послугами соціального таксі. А ще побудували ФАП (фельдшерсько-акушерський пункт), залишились лише адміністративні перепони для того щоб його запустити у дію.
В Одеській області є також одна цікава громада, в якій головною задачею було питання водопостачання та освіти. Маразліївстка громада існує вже 3 роки і об’єднала навколо себе Обєднано 3 сільські ради та 8 населених пункти. Тому спершу, що зробили у громаді – це провели 29 км нової водопровідної системи та реформували заклади освіти.
«Великою питання стала освіта. У нас 5 закладів освіти, на утримання яких не вистачало 1,5 млн грн. Тому ми створили один освітній округ – визначили опорну школу і 4 її філії. Окрім того всі заклади у нас стали НВК (навчально-виховні комплекси) – школа та дитсадок знаходяться під одним дахом маючи одного керівника, одного мед-працівника, одного кухаря. І коли розприділяли вільні залишки в кінці 2017 року, то залишки освітніх коштів склали 3,3 млн грн. Деякі кажуть, що ваші же школи позакривали, ваші вчителі залишились без роботи – це не правда, ті хто дійсно хотів працювати, ті були усі забезпечені роботою», – наголошує секретар Маразліївської ОТГ (Одеська область) Антоніна Топор.
Це дало громаді змогу зробити усі приміщення енергозберігаючими – встановили вікна, утеплили стіни, а зараз планують замінити дах. В школах закуплені нові меблі, обладнане багато кабінетів, придбані мультимедійні комплекси.
Успіх громади Антоніна Топор також пояснює тим, що навколо громади згрупували депутатський корпус та членів виконкому. А у виконком було введено всіх керівників фермерських господарств, для того щоб вони бачили куди йдуть ними сплачені кошти.
Це тільки маленька частина історій успіхів, досягнень вже існуючих громад. Попереду їх чекає великий шлях наповнений складнощами та великими звершеннями. Та головне, що всі знають, що спонукало на об’єднання їх одне – бажання жити краще. А це і буде головною мотивацією до нових висот.