Можливо через 30 років зими на півдні України не буде

5 октября, 2018

3 жовтня 2018 року в Миколаївському національному аграрному університеті розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Вплив змін клімату на онтогенез рослин». Спонсором цього заходу став Український проект бізнес – розвитку плодоовочівництва (UHBDP) у співпраці з Благодійним фондом «Ласка». Це перша конференція в Україні, на якій протягом 3 днів всесвітньо відомі науковці будуть обговорювати таку актуальну в наш час тему. В роботі конференції взяли участь вчені не тільки наукових установ України, але й представники Польщі, Молдови та Узбекистану. На конференцію від науковців представлено більш як 240 пропозицій.

Над проблемами отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур в умовах змін клімату на півдні України, науковці МНАУ під талановитим керівництвом ректора університету, академіка Шебаніна В’ячеслава Сергійовича, працюють не перший рік. Про це розповів проректор з наукової роботи МНАУ, доктор економічних наук, доцент, Новіков О. Є.. Він зазначив, що ще в 2013 році вченими МНАУ було розпочато проект «Сучасне дощувальне зрошення на полях Миколаївської області». Новітніми дощувальними машинами було оснащено 277 га сільськогосподарських земель. Це стало можливим завдяки тісній співпраці з всесвітньо відомими компаніями, до яких входять «Монсанта», «Сингента», «Байер» та багато інших. До того ж, за підтримки ізраїльської компанії ТОВ «Іригатор» на площі 30 га побудовано систему сучасного краплинного зрошення, що дало змогу проводити сортовипробування овочевих культур відомих компаній. На дослідному полі Миколаївського національного аграрного університету завдяки тісній співпраці із провідними селекційними центрами України, постійно проводяться випробовування та оцінка нових сортів багатьох сільськогосподарських культур.

Про те, як буде змінюватися Національний дендрологічний парк «Софіївка» в рамках змін клімату доповів Косенко І.С., член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, директор Софіївського дендропарку. Він розповів, що за розкішшю та устроєм дендрологічний парк «Софіївка» конкурує зі знаменитими європейськими старовинними парками — Giardino Balbi у Флоренції, Sans-Souci поблизу Берліна і палацовим парком в Версалі. В цьому році на реставрацію об’єктів , що побудовані в Софіївці та подальший розвиток парку, Національною академією наук України було виділено 75 млн. грн. та 55 млн. грн виділило Міністерство екології та природокористування України. Але дендропарк потребує більшої уваги до себе, ніж має зараз, бо  архітектори, інженери та конструктори, які працюють над проектами реставрації, до теперішнього часу ще не представили проектно – кошторисної документації на деякі об’єкти парку. Тому використання коштів зараз під загрозою, отже така необхідна реставрація може просто не відбутися. В свою чергу, Миколаївський національний аграрний університет в особі ректора Шебаніна В.С., факультет агротехнологій і кафедра рослинництва та садово-паркового господарства в особі декана факультета агротехнологій, Дробітько А.В., завідуючого кафедрою рослинництва та СПГ Коваленко О.А. та професора Федорчука М.І. презентували в якості подарунка  дендрологічному парку «Софіївка» унікальний  гербарій, що налічує більше 1250 листів гербарних зразків флори  Миколаївської області, Молдови, України та Білорусії. Це є прекрасним матеріалом, з яким можуть та будуть працювати науковці Софіївки.

Відомий вчений Херсонського державного аграрного університету професор Лимар А.О., який розробив продуктивні схеми сівозмін для підвищення ефективності зрошувального землеробства та збереження родючості ґрунтів і обґрунтував нові підходи до селекції та технології вирощування екологічно чистих, біологічно повноцінних баштанних та овочевих культур у своїй доповіді  підкреслив, що не випадково саме в Миколаєві проводиться перша конференція в Україні за такого спрямування. Справа в тому, що у 80-х – 90-х роках минулого століття саме на Миколаївській дослідній станції були проведені досліди з 6-пільними сівозмінами. В цих сівозмінах передбачено шляхи підбору культур здатних протягом всього періоду вегетації утримувати «зелений килим» на полі. Ця робота була першою в Україні в цьому напрямку, що є опублікованою. Але вчений також зазначив, що науковці спізнилися з розглядом теми, стосовно впливу змін клімату на сільськогосподарські рослини, бо до останнього моменту просто не вірили, що може відбутися таке потепління. Сьогодні взагалі дослідження показують, що зими в нашому розумінні у південному регіоні та на більшій частині країни через найближчі 30 років можливо не буде! Потрібно заздалегідь готуватися до таких кліматичних змін. Для цього багато досліджень необхідно провести як у рослинництві, так і землеробстві. Потрібно змінювати набір сільськогосподарських культур, тому що ті, які ми вирощуємо зараз, вже не реалізують повноцінно свій потенціал, який повинні. Тому зараз науковці працюють у цьому напрямку: наприклад, створюються сприятливі умови для вирощування гарбузових овочевих культур. Створено 6 нових сортів мускатного гарбуза. Велику перспективу мають й безнасінневі сорти кавуна, бо такі сорти потребують саме підвищеної температури при вирощуванні.

Велику увагу викликав виступ провідного вченого, доктора географічних наук, професора, завідувача кафедри агрометеорології та агроекології Одеського державного екологічного університету Польового А.М.. Він розповів, що пройшло вже багато часу, коли проблема зміни клімату була теоретичною, зараз вона набуває суто практичного значення. За останні 50 років дуже сильно змінилася температура повітря, особливо в північні півкулі у бік суттєвого потепління. Вченими ОДЕУ були виконані розрахунки до 2050 року за впливом викидів парникових газів в атмосферу. Вчені зробили не втішні висновки для півдня України. Відбудеться суттєве підвищення температури повітря, знизиться  річна сума опадів, особливо це стосується степової зони, протягом року опади будуть випадати дуже нерівномірно. В зимовий період кількість опадів може збільшитися, але влітку для степової зони їх кількість зменшиться аж на 30%. Загальна повторюваність очікуваних  посух 1 раз на 3-4 роки, але все буде залежати від рівня викиду парникових газів в атмосферу, можливе виникнення екстремальних посух, які стануть згубними для нашого регіону. Зміни клімату також відзначаться на врожайності сільськогосподарських культур. Вченими були оцінені ризики недобору врожаю на прикладі ячменю ярового та соняшнику. За прогнозами фахівців втрати врожаю на півдні України можуть скласти від 13,6% до 29,5%.

Продовжив прогнозування зміни клімату у південному регіоні директор Херсонського обласного центру з гідрометеорології Кіріяк Ю.П. Було відзначено, що температура повітря їх установою фіксується з 1882 року кожні 3 години. Окрім збільшення температури повітря останні 15-20 років (це підтверджує, що дійсно відбувається глобальне потепління) та зменшення опадів, відбулося зміщення календарних місяців на 10-15 днів. За останні 100 років на півдні України зимовий період зі 139 днів знизився до 59 днів. Також було зазначено, що майже 200 років тому південь України вже мав схожі проблеми. Якщо проаналізувати  літописи давнини, то можна побачити, що екстремальна посуха на півдні України відбувається приблизно кожні 200 років. У 1892 році експедиція, яка відбувалася в Приазов’ї, зафіксувала, що суховій за 3 дні зняв 30 см родючого шару грунту та пошкодив 280 га сільськогосподарських культур. Тому володіючи такою інформацією, до екстремальних умов можна підготуватися заздалегідь. Уникнути такої ситуації також може допомогти збільшення лісових насаджень, і тому прикладом є Херсонська область, в якій збільшення рослинності призвело до початку стабілізації температурних показників.

Унікальний гербарій — подарунок МНАУ Софіївському дендропарку

Основні напрямки відтворення родючості грунтів півдня України зазначила доктор наук, професор, завідувач кафедри зрошуваного землеробства Інституту зрошуваного землеробства Грановська Л.М.. На її думку, південна територія України є ризикованою зоною землеробства, тому зараз дуже активно впроваджується зрошення. Кліматичні умови, в свою чергу, сприяють деградації грунтів: біля 15 млн. га знаходяться в цій стадії, а Олешківські піскі в Херсонський області є напівпустелею. Впровадження зрошення викликає ряд проблем, однією з яких є якість води, особливо для Миколаївської області, що веде до осолонцювання грунтів. Крім того, якщо ми втрачаємо грунт, стає актуальною продовольча проблема. В даний час вже є тенденція зміщення аграрного бізнесу з півдня України в центральну й західну її частину. Фермери та крупні компанії обирають території з більш придатними умовами вирощування. Дійсно, на кліматичні умови достатньо важко вплинути, але для зупинення деградації грунту важливо дотримуватися ротації культур, розробляти нові методи обробітку грунту та тримати курс на біологізацію сільськогосподарської діяльності.

Новости по теме

| | | | | | | |