Коли сезон закінчується, приходить час підбиття підсумків і заготівлі зібраного врожаю на зиму. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, станом на 28 вересня 2018 року українські аграрії з площі 11 млн. га (74%) намолотили 40,1 млн. тон зерна при врожайності 36,4 ц/га. У Миколаївській області аграріями було зібрано 2 млн. тон нового врожаю. Але ті, хто вважає, що справу зроблено, глибоко помиляються. Збір врожаю — це тільки пів справи, треба його ще правильно зберегти, так що спочивати на лаврах ніколи. На жаль, за оцінкою Української зернової асоціації, Україна володіє тільки 55% від необхідних потужностей для зберігання зернових. Південь України також не виключення. Більшість елеваторів не можна експлуатувати. Абсолютна більшість елеваторних потужностей для зберігання зерна, які зараз функціонують, було побудовано ще за часів СРСР. Через брак елеваторних потужностей для зберігання зерна аграрії щорічно втрачають не менше 10% свого врожаю. Й найгірше, що нестача елеваторних потужностей в місцях виробництва обрушує ціни на зерно, через що аграрії змушені продавати свою продукцію за безцінь. Звичайно, зберегти врожай можна і без спеціалізованих потужностей для зберігання. Але для цього потрібно вкластися в технології обробки зерна і спеціальні препарати, які не дозволять йому гнити. Так які ж існують інноваційні технології, що можуть допомогти аграріям півдня вдосконалити мистецтво у сфері зберігання продукції?
З економічних міркувань виробництво пшениці в Ізраїлі координується з імпортом — в залежності від поточної ціни на світовому ринку. У червні 2018 р тонна пшениці коштувала близько $ 200. Незважаючи на те, що обсяг виробництва зернових у цій країні невеликий, на сьогодні найбільш інноваційні рішення пропонують саме ізраїльські фахівці.
За дослідами вчених, найбільші втрати врожаю відбуваються завдяки комахам. Майже 40% від загального обсягу припадає на їх частку. Тому більшість ізраїльських технологій сконцентровано на так званому пест–менеджменті, тобто захисті рослин від шкідливих комах. Найбільше вчені сконцентрувалися на розробці саме екологічних методів та технологій, тому застосовують комплексний підхід для вирішення цієї проблеми. Він включає використання ефірних олій для захисту від шкідників. Інтерес для практичного використання в господарській діяльності становлять рослини роду Миртові (Myrtaceae). До цієї родини належать такі рослини як: мирт, гвоздичне дерево, гуаява, фейхоа, чайне дерево і евкаліпт. Також в якості природних захисників врожаю використовуються рослини родини Ясноткові: лаванда, меліса, чебрець, шавлія тощо. Проведені дослідження переконливо продемонстрували фумігантну дію ефірної олії та її складових на різні види комах. Ці натуральні інсектициди не мають побічного ефекту і здатні біологічно руйнуватися в довкіллі.
До того ж з успіхом використовується так званий інертний пил. Інертний пил — це тонкомолотий, негорючий матеріал, в основному вапняк, також глинистий сланець, гіпс, глина. Такий пил змішують з зернами в невеликій кількості. Інертний пил хімічно не активний, тому знищує комах при фізичному контакті. Комахи переміщаються серед зерен, покриваються таким пилом і дуже швидко зневоднюються. Обробка інертним пилом насіння такої бобової культури, як Маш показали, що небезпечний карантинний шкідник бобових культур Калособрухус гине протягом 12 годин на 100%. Інертний пил захищає урожай протягом 12 місяців. До речі, у 2009 році в долині річки Йордан були розкопані зерносховища 11-тисячорічньої давності. За функціональністю вони не поступалися сучасним зерносховищам — вентильована підлога, що захищає від гризунів і вогкості, зовнішня стіна для стабілізації температури і додаткової міцності і навіть похилий майданчик (зі стандартним кутом в 7 градусів), що полегшує збір залишків зерна. Але найцікавіше те, що стіни були обмазані саме глиною — джерелом інертного пилу!
Для збереження врожаю не варто нехтувати й феромонними пастками. Вони призначені для заманювання комах і метеликів за допомогою певних запахів, характерних тільки для представників даного виду. На даний час існує більше сотні різних феромонів шкідливих комах, які були створені спеціально для того, щоб ефективно боротися з конкретними видами комах-шкідників. А головне — це екологічний безпечний засіб.
Велику роль в зберіганні продукції відіграє й добре оснащене приміщення, але, наприклад, будівництво нового елеватору буде коштувати не малих грошей. І хоча практично всі виробники відмовилися від бетонних конструкцій та використовують оцинкований метал, бо така конструкція буде коштувати у 2-3 рази дешевше, не всі господарства можуть собі дозволити такої «розкоші». Тому і зберігають зерно у старих складських приміщеннях, не маючи змоги на щось краще. Саме для таких випадків ізраїльські винахідники придумали рукави, або, як їх ще називають, кокони для зерна. Вони є простим та дешевим способом зберігання врожаю. По суті, це величезні мішки з блискавкою, що не пропускають вологу і повітря. Широко застосовуються в усьому світі, особливо в країнах, що розвиваються. Виготовлений з гнучкого УФ-стійкого полівінілхлориду, такий кокон захищає від гризунів і запобігає обміну повітря і вологи. Він також може захистити продукти від пошкодження повенями нижче лінії застібки-блискавки. До того ж фермер може контролювати внутрішній рівень кисню та відносної вологи за допомогою встановленого всередині датчика. В коконі є спеціальні оснащені порти для фумігації, якщо це потрібно, до того ж ці порти можна використовувати для безпечної органічної фумігації CO2, яка буде захищати врожай від шкідливих комах без використання хімічних речовин.
В Україні вже 10 років використовують подібну технологію в гнучких плівкових рукавах. Але, при використанні таких рукавів за рекомендацією вже українських фахівців, дуже важливо дотримуватися «гігієни території», бо існує можливість пошкодження рукавів птахами, гризунами і людьми. Вирішує таку проблему звичайний плановий огляд, прибирання території після завантаження зерна, використання захисної сітки проти птахів.
Ще одна можливість зберегти врожай непошкодженим – це кільцеві зерносховища, які дуже швидко будуються. Такі конструкції беруть свій початок з Канади та США. Зерносховище виконується у вигляді шатра з огорожею із сталевих оцинкованих кілець з ребристою поверхнею. Їх встановлюють на вирівняному полі, сховища забезпечені системою активної вентиляції, полімерної підкладкою знизу для захисту від гризунів, брезентом зверху для захисту від вологи і здатні зберегти зерно протягом 8 -10 місяців без втрати якості. Такі сховища окупаються за рік і самі по собі мають доступну вартість. Строк служби складає 5 років.
Для фермерів півдня кожен рік іде справжня боротьба за високі врожаї. Перешкодою стають посуха, спека, шкідники, хвороби та багато інших факторів. Зрозуміло, що для аграріїв важливо зберегти те, що отримано тяжкою працею. Тому впровадження нових технологій збереження продукції дуже потребує підтримки на державному рівні, бо не кожен фермер має можливість самостійно придбати більш ефективне обладнання. Комплекс подібних заходів дозволяє скоротити втрати до 0,5%, при цьому якість і безпека зерна залишаються на високому рівні.
Текст: Євгенія Ткачова