Тепер засоленість ґрунтів не є завадою для ведення фермермерської діяльності

24 сентября, 2018

Всьому світу відомо, що український чорнозем за родючістю визнаний одним з найкращих. Ці землі займають біля 60% території України та в основному знаходяться у лісостеповій та степовій зонах. Чорноземи багаті на гумус та оптимально зволожені, товщина гумусового горизонту може складати метр, а то й більше. Але окрім родючих земель є в України і засолені ґрунти. До них належать солончаки, солонці, солонцюваті ґрунти та солоді. Поширені вони фактично по всіх ґрунтово-кліматичних зонах України, але найбільше їх на півдні. Існує багато способів боротьби з засоленням ґрунтів, але може є культури для якої саме засолені ґрунти є пріоритетом?

Солончак

Однією з причин засолення ґрунтів в південному регіоні є випаровування мінералізованої підґрунтової води у зв’язку з посухою. Розчинені у воді солі піднімаються з нижчих горизонтів у верхні та залишаються в них після випаровування води. Утворення засолених ґрунтів також може пояснюватися перенесеними вітром солями. Вітер під час бурі захоплює краплі солоної води, яка швидко випаровується в повітрі, а мікроскопічні кристалики солі падають на поверхню ґрунту. Утворення солончакових ґрунтів може відбуватися і за допомогою рослин. Зокрема, в посушливих районах на засолених ґрунтах ростуть рослини, які здатні нагромаджувати багато солей. Після мінералізації органічної маси рослин солі потрапляють знов у ґрунт і через певний період засолюють його верхні горизонти. Засолюватися ґрунти можуть і внаслідок неправильного безсистемного зрошення. При цьому на зрошуваних полях утворюються штучні солончаки. Такі ґрунти стають непридатними для вирощування сільськогосподарських культур, до того ж площа ріллі постійно скорочується, що загострює продовольчу проблему. За даними Інституту ООН з проблем води, довкілля та здоров’я, світ втрачає близько 2000 гектарів землі  сільськогосподарських угідь в день у зв’язку з засоленням.

Як на солончаку росте солерос

Головна небезпека солончаків і засолених ґрунтів для рослин полягає в токсичності солей. Культура фактично отруюється (сольове отруєння), але є ще одна проблема – це неможливість нормально засвоювати воду з таких ґрунтів. Овочевим культурам, наприклад, вода необхідна дуже в великих кількостях для підтримки процесу фотосинтезу, транспортуванню поживних елементів тощо. На засолених ґрунтах надходження води в рослини сповільнюється, що призводить до пригнічення їх росту та повної загибелі. Навіть при наявності в ґрунті чималих запасів вологи, ця волога буде недоступна рослинам.

Солончаковий солерос

Вчені різних країн ведуть масштабні експерименти по дослідженню та виявленню тих культур для яких засолення ґрунтів не є перешкодою для росту та розвитку, а головне для врожайності. Одним з таких масштабних досліджень є «Соляна картопляна ферма» у північного узбережжя Нідерландів. Команда фермерів засіяла близько 30 сортів картоплі. Підхід до експерименту є дуже простим: все що гине в засоленому середовищі відкидається, але те, що виживає піддається ретельному дослідженню. Зрошення є краплинним, тому можна точно виміряти засоленість рослин та ґрунту і взяти до уваги вплив «солодкої» дощової води. Поки що про високі врожаї мова не йде (ферма отримує на солоних ґрунтах біля 30000 кг/га, тоді як фермер при звичайних умовах отримує 60000 кг/га), але головне, що це є спроба вирощувати рослини на зовсім не придатних для культивування ґрунтах. Такий експеримент вже має успіхи, бо солестійкі сорти картоплі були відправлені на спробу вирощування у Пакистані де показали прекрасні результати та зацікавили місцевих фермерів. І хоча ціна на таку картоплю вища (5 євро за 1 кг) ніж на звичайну (біля 1 євро), насіннєвий матеріал солестійких сортів картоплі пакистанські фермери вже замовили на наступний рік. До того ж «солоною» картоплею зацікавилися країни починаючи від Єгипту до Бангладешу та Індії. Цікавою особливістю такої картоплі є її смак. Вона солодше ніж та, що була вирощена на звичайному грунті, тому що рослина виробляє більше цукру, щоб компенсувати солоне середовище. У перспективі вчені – фермери  соляної ферми почнуть вирощувати картоплю в солоних водно-болотних угіддях Камарга на півдні Франції.

«Соляна картопляна ферма» в Нідерландах

Ще однією цікавою рослиною є рослини роду Солерос (лат. Salicornia L.) – щось середнє між травою і водорістю. До цього роду відносяться 9 видів, які ростуть на солончаках і по берегах морів. Найпоширеніший з них Солерос  звичайний (Salicornia herbacea). Він зростає у всіх частинах світу, крім Австралії. Не є винятком й Україна – велика кількість солеросу росте на солончаках Слов’янського курорту в орнітологічному заказнику «Пріозерний». Цю корисну та смачну рослину можна додавати в супи, в салати та використовувати як солону приправу. Унікальність солеросу саме в тому, що ніяка інша рослина не витримує такої великої концентрації солей, як на сильних солончаках, що вкриті густим шаром солі. А от солерос при таких умовах росте дуже рясно!

Солерос ще й лікарська рослина. У народній медицині відвар сухої трави використовують як шлунковий, сечогінний, протизапальний, протицинготний, потогінний і засіб, що тонізує. Він покращує травлення, надає корисну дію при циститах, нефритах, водянці. Встановлено, що солерос уповільнює ріст злоякісних пухлин.

Солерос восени

Солерос на солі

Рослина також може бути використана для виробництва тваринних кормів та біопалива. Еміратський Institute of Science and Technology’s Sustainable Bioenergy Research Consortium (SBRC) який розташувався в споруджуваному в ОАЕ еко-місті Масдар, вже запустив проект створення авіаційного біопалива з солеросу. Нещодавно було зібрано першій врожай з плантації у 2 гектари. Цікаво те, що фахівці поєднали акваферму з вирощування риби і креветок та плантацію солеросу. В процесі накопичуються багаті поживними речовинами стічні води, які і спрямовуються на полив і добриво плантації. Така ідея має одразу декілька переваг:

  1. Вирощування риби та морепродуктів одночасно з виробництвом сировини для біопалива;
  2. Економія прісної води, яка є великою цінністю.
  3. Зниження використання вуглеводного палива, що в свою чергу призведе до скорочення викидів СО2.
  4. Полив плантацій солеросу стічними водами усуває проблему їх очищення.

Еко-місто Масдар

Поєднання акваферми з вирощування риби та креветок з плантацію солеросу у Масдарі

Після цього отриманий продукт буде змішаний в низькій концентрації зі звичайним авіаційним паливом для реактивних двигунів. У цьому проекті зацікавлені достатньо крупні авіакомпанії: Boeing, General Electric, Etihad Airways тощо.

В Індії, де проблема засоленості ґрунтів стоїть достатньо гостро, а чисельність населення постійно зростає, солерос культивують для випасу тварин та для отримання дров. До того ж з нього отримують рослинну олію, яка з успіхом використовується для виготовлення косметичних засобів. У 2008 році екстракт солеросу отримав премію BSB Innovation Prize як найбільш новаторський косметичний компонент.

Часом сама природа підказує нам кращі рішення для тих чи інших ситуацій. Тому, можливо, саме для півдня України пошук необхідних рослин та використання їх незвичного потенціалу є ще одним економічно вигідним та оптимальним вирішенням проблеми засоленості ґрунтів.

Новости по теме

| | | | | |