Які нові держстандарти на пшеницю слід очікувати аграріям — думка

18 сентября, 2018

До кінця цього року Україна зобов’язана змінити державні стандарти на пшеницю. Якими будуть нові – наразі невідомо: зернотрейдери, борошномельні підприємства, агрохолдинги та науково-дослідні установи пропонують свої нововведення, між якими часом є серйозні розбіжності.

«З 1 січня втрачають чинність усі державні стандарти, що не відповідають ISO, зокрема, й стандарти на пшеницю», — повідомив директор асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський.

Як уточнив зав. лабораторії методів збереження та стандартизації зерна Інституту зернових культур НААН України Микола Кирпа, згідно з постановою Кабміну, має бути скасовано 56 стандартів.

Незаангажовані фахівці вказують на те, що перегляд стандартів на пшеницю необхідний навіть без урахування зобов’язань, узятих на себе Україною в Угоді про асоціацію з ЄС. Причому необхідний не просто перегляд, а підвищення якісних показників. Адже за останні 20 років стандарти на пшеницю змінювалися 4 рази: в 1998, 2004, 2009 і 2010 роках. І щоразу — в бік зниження якісних показників. Було 5 класів — додали ще один, 6-й. Тобто, якщо колись пшениця нижче 5-го класу була некондиційною, то тепер більша її частина вписується в вимоги 6 класу.

Галузь пристосовувалася до відсутності у аграріїв коштів на ЗЗР і добрива (за винятком аміачної селітри), до глобального потепління, яке на Півдні позбавило сенсу інвестиції в інтенсивні технології вирощування, до сортів, які мали вищий потенціал урожайності на шкоду якості.

І коли заводять мову про експорт продукції з доданою вартістю, наприклад, про експорт борошна і макаронних виробів замість пшениці, знову все впирається в якість. Наприклад, стандарти на борошно вироблялися з огляду в першу чергу на те, щоб хлібозаводи в умовах державного контролю за цінами на найпопулярніші сорти хліба не змушені були працювати в збиток. Тож на зовнішні ринки вдається вийти лише тим борошномельним підприємствам, які враховують вимоги до показників якості відповідних ринків. Тому Родіон Рибчинський наголошує, що нові стандарти спрямовані в першу чергу на якість продукції.

Як вважає Микола Кирпа, Україна має зберегти поділ на класи хоча б тому, що вона має різні кліматичні зони, де різна якість пшениці, різне поширення клопа-черепашки, тощо. «В степовій зоні пшениця містить більше білка, має кращі показники по клейковині, в лісостеповій — кращі показники натури, маси 1000 зерен», — відзначає фахівець.

В Україні зараз більшість фахівців схиляються до поділу зерна на 4 класи: залишивши нинішні перший-третій класи, всю непродовольчу пшеницю об’єднати в 4-й клас, а ту, яка не відповідатиме вимогам жодного з класів, визнати нестандартною.

Скоріш за все, стандарти будуть до врожаю-2019. Окрім нового принципу поділу пшениці на класи готуються зміни стандартів ще за кількома параметрами. Наприклад, асоціація «Борошномели України» ініціює підвищення показників натури, скловидності, клейковини, а на пшеницю 3 кл. — білка, та зниження гранично допустимого вмісту зернової домішки.

«Ми домагаємося, щоб якість і зерна, і борошна була однаково високою як для внутрішнього ринку, так і для зовнішнього. Тим більше, що зростає й вимогливість вітчизняного споживача. Зараз усе більше приватних пекарень, що спеціалізуються на нішевій високоякісній продукції — якщо не задовольнити їхніх потреб, то на ринок прийде імпортне борошно», — пояснює Рибчинський.

Це цілком відповідає вибраному напрямку європейської інтеграції, адже у провідних європейських країнах обов’язково враховуються такі показники, як вміст протеїну, сила борошна, седиментація.

Окрім самих якісних показників пшениці, назріли й зміни у стандартах методик їх визначення. Вони теж тривалий час гальмувалися по причині неспроможності багатьох елеваторів та зерносховищ придбати сучасне лабораторне обладнання. Зокрема, пропонується розробка нових методик визначення ураженого сажкою, пророслого зерна, тощо. Однак, як вважають в Інституті зернових культур, перегляд методик вимагає багато часу і загрожує прийняттю нового стандарту в визначені терміни.

«Ми поставили завдання зробити новий стандарт якщо не до кінця поточного року, то вже точно до початку жнив наступного року», — підсумував Микола Кирпа.

Новости по теме

| | | |