Для півдня України волоський горіх не є екзотикою. А за останніми даними багатьох інформаційних видань, альтернативою вирощування баштанних культур, які завжди були прерогативою саме південних регіонів, стало вирощування саме цієї рослини. Сталося це тому, що горіхові дерева достатньо посухостійкі, невибагливі в догляді, посадковий матеріал не є в дефіциті, бо в Україні вже створені свої розплідники саджанців. Технологія вирощування знайома багатьом фермерам, які вже вміють прищеплювати підщепи та дерева. До того ж наш волоський горіх вже давно знають на світовому ринку. Додатковим стимулом для вирощування горіхів стала програма державної компенсації посадкового матеріалу. Фактично горіховий сад здатний приносити великі доходи при невеликих інвестиціях. Але чи може горіховий сад стати ще більш перспективним та рентабельним?
Червоний блискучий трюфель
Може завдяки трюфелю? Трюфелі – це їстівні гриби, які вважаються найціннішими делікатесами. Цей вид грибів ховається під землею на відстані до 40 см. Якщо розрізати гриб по діагоналі, його плідне тіло буде нагадувати мармур, де по черзі розташовані світлі і темні прожилки. Трюфель широко використовують в приготуванні вишуканих страв, або ж подають як самостійну страву. Деякі гурмани вживають його в сирому вигляді. Також успіх має так звана «трюфельна олія». Існують сотні різновидів трюфелів, але найдорожчими є чорні трюфелі з Перигора у Франції і білі з Умбрії і П’ємонту в Італії. Висока вартість цих грибів обумовлена специфікою умов для їх росту, методом їх збору, зберігання і звичайно ж витонченим смаком і ароматом. Найбільший білий трюфель (1,51 кг) був проданий на аукціоні більш ніж за 160 тисяч доларів, а найбільший ринок трюфелів в світі знаходиться в маленькому селі Рішранш, що у Франції. Взагалі Франція є однією з основних виробників цих грибів, фермери якої збирають до 30 тонн в рік. Але, протягом останніх 110 років урожай трюфелів зменшився на 95% (для порівняння, в кінці ХІХ століття виробництво становило понад 1000 тонн). Для вирішення цієї проблеми у Франції організовують рослинні клуби для об’єднання фермерів, яких заохочують розвивати трюфельний бізнес. Пропонується використання розплідників світового класу спеціально підготовлених для вирощування грибів, поміч в продажу продукції за вигіднішою ціною. Рослинні клуби також допомагають в отриманні майбутніми фермерами безкоштовної ліцензії терміном на 15 років на вирощування трюфелів.
Трюфель за 10 тисяч доларів
Подача тюфеля в ресторані
В Італії існує ряд так званих фермерських будинків, які не тільки вирощують ці диво-гриби, а й кожен сезон організовують дегустацію трюфелів, куди, за певну плату, може приїхати кожен бажаючий. На таких фермах можна спробувати не тільки різні види трюфелів, а й здійснити «полювання» за трюфелями разом зі своїм чотириногим вихованцем. До речі, і в Італії, і у Франції для пошуку трюфелів використовують не тільки свиней, а й собак. Лаготто романьоло! Саме таку назву має порода собак, яка шукає гриб трюфель. Порода є досить рідкісною у світі, а більшість з цих собак живе саме в Італії.
Лаготто романьоло
Полювання за трюфелями
З успіхом вирощують трюфелі і в Австралії. Основним комерційним трюфелем країни є Французький чорний або Перигорський трюфель. До того ж австралійська технологія вирощування цих грибів сьогодні вважається найуспішнішою. Вирощені в Австралії гриби вже поставляють в Японію, а в найближчій перспективі — на ринок Франції. За цією технологією вирощують трюфелі і в Америці, і навіть в Новій Зеландії. Адже вона дозволяє отримувати урожай вже через рік вирощування. Через рік ви отримуєте 4 кг грибів з гектару, у наступні п’ять років можна збирати вже до 20 кг з гектара, а через 11 років вирощування — всі 40. Хоча технологія вимагає істотних витрат, вона приносить більший прибуток, якщо врахувати ціну за 1 кг трюфелів (У Європі ціна за 1 кг білих трюфелів вагою до 12 г досягає 4000 €, а більші можуть коштувати до 8000 €). І все ж таки вирощування трюфелів є непростим бізнесом, бо це — справа скрупульозна. Насадження постійно потрібно оглядати, стежити за рівнем рН грунту, наявністю шкідників і бур’янів, не допускати тварин. Проте, отриманий прибуток з лишком окупає витрачений час. По австралійській технології цілком можливо вирощувати трюфеля і в нашому регіоні.
Французький чорний або Перигорський трюфель
Сади з трюфелем в Австралії
На думку фахівців з вирощування горіхів, грибкові гіфи збільшують врожайність і в багато разів прискорюють ріст горіхових насаджень. Досвідчені горіховоди-практики для кращого росту волоських горіхів використовують мікоризу (внесення грибка на корінь горіха). Мало хто знає, що в якості мікоризи може бути й гриб трюфель. У мікоризній взаємодії міцелій гриба колонізує корені рослини-хазяїна внутрішньо- або зовнішньоклітинно. В Троїцькому Біляївського району Одеської області власник T-ferma Павел Тулба та його товариш Александр Джига вже розробили оригінальну технологію мікоризації кореня горіху через таку відому рослину-сидерат, як фацелія, що своїм корінням мікоризує грунт. Одне дерево може виробляти до 10 кг трюфелів на рік. Якщо ви тільки плануєте висаджувати свій горіховий сад, то можна одразу придбати саджанці горіху з мікоризацією кореня мікоризою трюфеля. У результаті через декілька років можна отримувати і підвищений врожай горіхів, і врожай трюфелів, бо вирощування горіху в симбіозі з трюфелем дійсно дають шанс максимально підвищити рентабельність горіхового саду. Висока ж вартість трюфелю допоможе отримати чималий прибуток.
Фацелія
Текст: Євгенія Ткачова