Ринок землі має бути відкритим, але будуть встановлені обмеження для іноземців та латифундистів, – Хлань

2 августа, 2018

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення, так званий мораторій, був введений ще у 2001 році. З 2002 року він почав діяти як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі, після чого парламент неодноразово його продовжував. Так, у грудні 2017 року Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року. Та зараз депутатами активно обговорюється зняття мораторію. На яких умовах відкриється ринок землі та що очікувати фермерам розповів в коментарі інтернет-виданню “АгроЮг” народний депутат України Сергій Хлань.

«Мораторій на обіг земель сільгосппризначення стримує розвиток сільського господарства, стримує інновації, технології. Тому, що в орендовані землі вкладати ніхто не хоче і не буде. Два тижні тому ми провели першу робочу групу комітету щодо обговорення ринку землі. Зібралася більша кількість комітету і тривало бурне обговорення. Ми збираємо пропозиції, залучаємо всіх аграрних експертів, всі аграрні асоціації», – говорить Сергій Хлань.

Зняття мораторію вимагає чітких умов. Особливо це стосується фермерів, які ведуть господарство на орендованих землях. Нардеп запевняє, що при відкритті земельного ринку будуть захищені права фермерів, які її орендують, а при продажі пріоритет буде надаватись агрономам, які вже обробляються цю землю.

«На засіданні робочої групи ми також проговорювали те, що в межах договорів оренди землі, навіть, якщо змінюється власник цієї землі, договір повинен бути виконаний. Тобто, той, хто працює на землі буде мати першочергове право придбання. Але це ми ще будемо обговорювати і прописувати. І до того моменту, поки діє цей договір, навіть при зміні власника, він не може бути розірваний. Тому фактично фермер, працюючий на землі, застрахований від того, що в нього будуть розвиватись масиви», – зазначає народний депутат.

Фермери, які ж не мають змогу одразу викупити землі, обробляючи її, будуть мати змогу скористатися іпотечним кредитуванням.

«Повинно бути все в комплексі. Для того, щоб фермер мав право першочергового придбання і мав змогу залучити іпотечний кредит під це придбання. Іпотечне кредитування під зрозумілі відсотки, які будуть гарантовані державою», – підкреслює Хлань.

Згідно останніх соціологічних досліджень тільки 15% власників земельних паїв хочуть продати свою землю. На думку нардепа, це запобіжить хаотичності ринку.

«В нас люди вже не настільки дурні, щоб бігти і за копійки здавати землю. Тому я думаю, що ринок землі почнеться десь с $1000 за га, а потім буде плавно зростати від $500 до $1000 на рік – до європейських рівнів», – наголошує нардеп.

На думку Хланя, ринок землі має бути відкритий. Та для цього мають бути прийняті деякі тимчасові запобіжники. В першу чергу вони будуть стосуватися іноземців.

«На сьогоднішній день більшість схиляється до обмежень. На мою думку, це і буде стримувати ціну на землю, тому що фактично ринок не буде вільний, а з запобіжниками, щоб іноземці на якийсь період часу не мали змогу придбати землю сільськогосподарського призначення. Але треба шукати компроміси і навіть, якщо такий запобіжник буде на якийсь період часу – 5-10 років, я думаю, з цим можна погоджуватись», – стверджує Сергій Хлань.

Також обмеження будуть стосуватися і латифундистів.

«В тих пропозиціях, які є, обговорюється обмеження щодо юридичних осіб. Не більше, наскільки я пам’ятаю, 10% від кількості району, 15% чи 30% від кількості області. Тобто не буде створено монополіста в одній території», – запевняє нардеп.

Новости по теме

| | | | | |