Нам всім з дитинства пояснюють, що лінощі це погано, що такого стану ніколи не можна допускати. Але давайте поглянемо на лінощі під іншим кутом. Лінь — двигун прогресу, як би дивно це не звучало. Тільки подумайте, адже багато винаходів були придумані, щоб полегшити нам життя. Одним з таких винаходів є пермакультура. Що ж це таке і яка користь з неї для півдня України?
Якщо ви помітили, в природі не існує голого ґрунту, прямих смуг та монокультур. Так ось, в пермакультурі немає звичайних прямих грядок, які б були заповнені рослинами одного виду. Грядки можуть бути спіральні, овочі висаджені упереміш з квітами, а бур’яни є захисниками ґрунту. Пермакультура є системою дизайну, мета якого складається в організації простору, займаного людьми, на основі екологічно доцільних моделей. Тобто орієнтована на створення взаємозв’язків між всіма компонентами природи, що оточують людину. Простими словами – це філософія співпраці з природою, а не боротьби з нею. А головними навичками пермакультурного фермера є спостереження, роздуми і лінощі, тому що ця система не потребує великих трудових затрат від людини. Все зробить сама природа! Рослини знаходяться в природному симбіозі і не потребують підгодівлі, поливів, засобів захисту. Тварини та птахи живуть в природних умовах і самостійно харчуються. Завдяки цьому економиться велика кількість сил і засобів. А продукція господарства — екологічно чиста і найвищої якості.
План пермаферми
Самим відомим агрономом-революціонером у світі є Зепп Хольцер , який на протязі 40 років, маючи 50 гектарів, створив по-справжньому унікальну біосистему. Вона складається з каменів та гірських терас, ставків та заповнена плодовими, лікарськими, злаковими, декоративними рослинами і овочами. Птахи і тварини також беруть участь в екосистемі маєтку — вони живуть вільно, але у спеціально підготовлених місцях. Назва цього маєтку — Краметерхоф. Він розташований на схилі гори в Австрійських Альпах в доволі важких екстремальних кліматичних умовах, тому що в липні бувають снігопади, град, а взимку — чималі морози. Незважаючи на це, вже документально підтверджено, що Краметерхоф є місцем, де найбільше розмаїття рослинного і тваринного світу в Австрії. Обробляють цю землю лише три людини — господарі маєтку та один найманий робітник. Рослини не потребують підгодівлі, поливів та засобів захисту. Як таке можливо, спитаєте ви? А ось і можливо. Секрет Краметерхофа є в збалансованої різноманітності рослин та тварин. Для прикладу, посередині озера знаходиться спеціальний будиночок, де живуть качки. Виходить, що дикі тварини, які теж присутні та території, ніяк не можуть зашкодити качкам, бо вхід до будиночку захищає вода. Спочатку потрібно проплинути декілька метрів, а потім пірнути в воду, щоб потрапити всередину пташиної домівки. Для хижака це зробити доволі важко. Для того, щоб вода не замерзала взимку, створена така природна циркуляція води, що в морози залишається незамерзаючим простір перед будиночком качок. Все це було створено та продумано Хольцером при формуванні та проектуванні маєтку. Ще один цікавий приклад, це використання свиней для оранки ґрунту. Свині на території маєтку живуть в спеціальних будиночках, які вкопані в землю. За рахунок такої споруди, всередині будиночка влітку прохолодно, а взимку тепло. Але разом зі свинями живуть й кури, бо свині затопчуть будь-якого хижака, який спробує вночі пробратися до курей. Ось вам і «природні охоронці». А коли потрібно провести оранку, на ділянці, що призначена для цього, розсипається приманка у вигляді кукурудзяних зерен. Свині своїми потужними іклами і копитами глибоко переорюють землю. Далі туди висіваються насіння тих культур, що потрібно виростити. Потім розсипають ще трохи кукурудзи і свині боронять ділянку. Ось і вся праця. Ніякої сільськогосподарської техніки. Хольцером були створені чисельні ставки на території Краметерхова, які виконують функцію створення мікроклімату та підтримують загальний водний баланс. До цього ж, в ставках розводяться численні види риб, які харчуються природною їжею. Кожен ставок спроектований по-різному (має свою особливу форму). Це дозволяє підтримувати в них природний круговорот. За рахунок берегових та водних рослин харчуються равлики, жуки, хробаки та мікроорганізми. В свою чергу ними харчується риба. Тому все, що залишається людині, це по мірі необхідності просто виловлювати рибу. Для посіву Хольцер змішує насіння 45-50 рослин. Суміш складається з насіння овочів, трав, квітів, злаків. В результаті те, що виростає в господарстві, балансується природним чином.
Зепп Хольцер
Маєток Краметерхоф
Успіху у напрямку пермакультури також досяг й японський мікробіолог Масанобу Фукуока. Його книгу, яка має назву «Революція однієї соломинки» знають у всьому світі. На своїй невеликій фермі (ферма включає в себе рисові поля площею 0,5 га і мандаринові сади площею 5 га) Фукуока створив метод натурального ведення сільського господарства. Він не користувався сільськогосподарською технікою, не орав ґрунт більш ніж 25 років, не використовував компост і навіть не заливав свої рисові поля водою протягом вегетаційного періоду. Але Фукуока при цьому веденні господарства, отримував врожаї, які можна порівняти з врожаями найбільш продуктивних японських ферм. Його метод обробітку ґрунту вимагає менше праці, не сприяє забрудненню середовища і не вимагає використання викопного палива. Ідея цього методу прийшла до нього тоді, коли він побачив на старому покинутому полі здорові паростки рису, що пробиваються через сплетіння трав і бур’янів. З цього часу він перестав затоплять водою своє рисове поле. Він перестав сіяти рис навесні і замість цього висівав насіння восени прямо на поверхню ґрунту, як вони і повинні були б розсіюватися природним шляхом — просто падати на поверхню ґрунту із зрілих мітелок. Замість того, щоб знищувати бур’яни за допомогою оранки ґрунту, він навчився контролювати їх чисельність шляхом постійної підтримки більш-менш постійного покриву з білої конюшини та мульчування рисовою та ячмінною соломою. Переконавшись, що такі умови сприяють розвитку культурних рослин, Фукуока намагався якомога менше втручатися в життя рослинних і тваринних співтовариств на своїх полях. Ґрунт на полях з кожним сезоном ставав краще. Протягом останніх двадцяти п’яти років після припинення оранки, постійно підвищується родючість полів, поліпшується структура і водоутримуюча здатність ґрунту. Коли проростки овочевих рослин ще молоді і слабкі, бур’яни повинні бути скошені, але коли овочі досить розвинуті, їх залишають рости разом з природним рослинним покривом. Багато з цих овочів ростуть абсолютно без будь-якого догляду. Кожен бур’ян на своєму місці виконує важливу, позитивну роль в системі.
Масанобу Фукуока
Ферма Фукуока
На Півдні України в Одесі Impact Hub Odessa спільно з українськими та британськими фахівцями використали ідеї пермакультури для перетворення Зеленого театру (амфітеатр під відкритим небом) на міський город, на грядках якого вирощуватимуть овочі та фрукти. Це система взаємодії рослин та людської діяльності. Доступ до оновленого Зеленого театру вільний, а город належить людям. Кожен може прийти та висадити саме ту рослину, яка йому до вподоби. Пермодизайн Зеленого театру створювали фахівці з різних куточків України. На одному зі схилів відновленого театру волонтери створили еко-ферму, де навчають дітей і підлітків вирощувати екологічно чисті овочі і фрукти.
Зелений театр в Одесі
Так як організувати успішну пермакультурну ферму можна в любих екстремальних умовах (спека, посуха, мороз, перепади температур, низька родючість ґрунтів та інше), для півдня України це справжня знахідка! А ще така ферма може принести прибуток. Для прикладу, пермоферма Food Forest, що знаходиться в Австралії (ділянка 25 га, 25 років досвіду) вирощує 160 видів органічної сертифікованої продукції – від меду та горіхів до пшениці, деревини та саджанців дерев. На фермі організований збір дощової води, встановлені сонячні панелі для нагріву води та забезпечення електроенергією. Акцент в продукції на дорогих багаторічних рослинах. Доходи розподіляються таким чином: 50% від продажу вирощеної органік-продукції та переробка продуктів; 47% від проведення семінарів, курсів, продаж DVD; 1-2% — консультації; 1-2% — продаж рослин з розплідника. Але найголовніше полягає в тому, що пермакультура, в першу чергу, є шляхом до збереження природи заради майбутнього наших дітей.
Пермоферма Food Forest в АвстраліПівдень
Текст: Євгенія Ткачова