Вирощування імбирю економічно вигідно для малого фермерства Півдня України

16 июля, 2018

Вже всім, мабуть, давно відомо, що за прогнозами світових експертів та експертів Гідрометцентру України, наш клімат змінюється: підвищується середньорічна температура, українські степи переходять в розряд субтропіків тощо.  А ті сільськогосподарські культури, які є для нас звичними, вже через декілька десятків років ризикують не вижити у нових умовах. У зв’язку з цим все частіше постає питання про вирощування тих сільськогосподарських культур, які раніше не культивувалися у нашому регіоні. Однією з таких культур є імбир. На півдні України ще немає досвіду вирощування імбиру в промислових масштабах, але на думку експертів, цю культуру цілком можливо вирощувати в Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях та ще й отримати прибуток, бо імбир є економічно вигідний.  Спробуємо розібратися, чи дійсно це можливо?

Цвітіння імбирю

Як сказав би вам досвідчений агроном, для того, щоб почати вирощувати будь-яку культуру, в першу чергу необхідно знати її біологічні особливості. І це дійсно так. Імбир справжній (Zingiber officinale) – це багаторічна трав’яниста рослина, але для отримання врожаю коренів її вирощують як однорічну. До речі, припускають, що латинська назва «Zingiber» перекладається з санскриту як «рогатий корінь». Імбир росте в теплому і вологому кліматі на висоті до 1500 м над рівнем моря. Загадка імбиру в тому, що в природі він не зустрічається у дикому вигляді. Обробляють рослину в тропічних і субтропічних областях в промислових масштабах на території багатьох країн, розташованих в зоні тропіків і субтропіків. Індія, Китай, Непал, Нігерія, Таїланд та Індонезія є провідними країнами-імпортерами імбиру. Але на відміну від інших тропічних прянощів він може виростати при різноманітних агрокліматичних умовах. Кращим ґрунтом для обробітку імбиру є пухкий суглинок, багатий гумусом.  Вирощують цю рослину як при зрошенні, так і на богарі. Тобто вже можна зробити висновок, що не така то й вибаглива культура цей імбир. Далі спеціалісти стверджують, що ця рослина на півдні України  поки що не буде мати ні шкідників, а ні хвороб. І це дуже великий плюс, бо не потрібно обробляти імбир у процесі вирощування хімічними препаратами. А ось, наприклад, в Китаї  у 2013 році газети писали, що фермери в Шаньдуні зловживають незаконним і високотоксичним пестицидом (отруйний карбаматний пестицид), щоб вирощувати імбир багато років поспіль. Вплив такого хімікату в великих кількостях може призвести людину до запаморочення, помутніння зору, нудоти та респіраторної недостатності. Всього 50 міліграмів препарату досить, щоб убити людину вагою 50 кг, йдеться в доповіді Міністерства сільського господарства Китаю. Вміст препарату у коренях імбиру перевищував допустимий у 3 – 6 разів. Пестицид продається в США під торговою назвою Temik та виробляється Bayer CropScience. Ось тут відразу замислюєшся, навіщо купувати імбир за кордоном, якщо можна вирощувати його на своїй території?

Вирощуванння імбирю в Китаї

Але й є свої труднощі при культивуванні імбиру. Головна з них, це період його вегетації, який складає 5 – 6 місяців, а щоб отримати корінь достатнього розміру, потрібно 8 – 9 місяців. Для вирішення цієї проблеми можна спробувати починати вирощувати розсаду імбиру з перших чисел лютого. Тільки в цьому випадку можливе отримання якісного врожаю  до середини вересня.

Отримання розсади із кореня

Іншим варіантом вирішення може стати культивування японського імбиру Міога, період вегетації якого складає біля 100 – 120 днів. Культивують цю рослину не задля отримання цінного кореню (вони є не такі великі, як у Імбиру справжнього), а для того, щоб виростити їстівні цінні бутони квітів. Міога, або Танцюючий журавель, є до того ж й морозостійким імбиром. За інформацією японських фахівців максимальна холодна температура, яку витримує ця рослина, складає – 25 оС. В Японії цю культуру вирощують у промислових масштабах, але «не в сезон» культивування обходиться японцям достатньо дорого, тому для них дешевше цей продукт закупати в інших країнах, в яких клімат більш тепліший. Однією з таких країн стала Австралія. В Австралії міога почали вирощувати  в рамках проекту Азіатської продовольчої програми RIRDC, яка пропонує країнам не тільки вирощувати азіатські їстівні рослини задля любителів екзотичної їжі, але й для розвитку їх експорту саме в азіатські країни. Австралійські вчені при підтримці партнерів з Тасманії та Японії, вивчили специфіку вирощування японського імбиру та зараз вже є одними з основних постачальників їстівних бутонів міога в Японію. Цікаво, що для успішного вирощування міога обов’язково потрібна мульча, бо  квіткові бруньки виробляються під землею на різомах, і в міру їх зростання вони з’являються через шар мульчі.  Але потрібно застосовувати не  будь-яку, а саме відповідного розміру, тобто найбільш дрібна мульча, така як тирса, призводить до блідості бутонів, а її частки часто лягають в оцвітину бутонів, що з’являються. У такому разі бутони потрібно буде промивати, а це дуже втомлює. Квіткові бруньки після дозрівання, виробляють ніжні, білуваті суцвіття. Бутони, які вже розкрилися, вважаються занадто зрілими і не мають комерційної цінності. Аналогічно, бруньки, які розвиваються в легких умовах без мульчі, стають темно – зеленого кольору (виробляють хлорофіл) і не мають типового рожевого кольору, який потрібен у високоякісних бутонах.

Цвітіння Міога

Імбир Міога

В Китаї проблему довгого вегетаційного періоду вирішили за допомогою використання зйомних теплиць. Якщо рослина не встигає дозріти у зв’язку з погодними умовами (збір повноцінного врожаю імбиру восени), за рахунок таких теплиць можна зберегти необхідне тепло. А якщо температура перевищує оптимальну, то в таких теплицях просто роблять отвори.

Імбирні теплиці в Китаї

Рослина імбиру, будь то Танцюючий журавель, або Імбир справжній, вимагає часткового затінення від впливу прямого сонячного світла. В різних країнах цю проблему вирішують по різному. В Австралії у комерційних умовах для затінення 30 – 50%  міога  досягається з використанням штучної тіні за допомогою трикотажної зеленої тканини, яка притіняє ще молоду розсаду. В Індії при вирощуванні імбиру справжнього (Імбир є важливою спецією Індії і становить 45% від виробництва імбиру в світі) затінення дають рослини, які вирощують між грядами розсади імбиру. Для затінення частіше за все висаджують Каян, або Голубиний горох. Висота цього чагарника складає 1 – 4 метри, тому затінення для імбиру достатнє. До того ж незрілі боби і насіння голубиного гороху використовують в супи, насіння консервують як звичайний зелений горошок. Із стиглого насіння в Індії варять горохову кашу (дхал), борошно використовують для випічки.

 

Машина для збору імбирю

Штучне розведення культури призвело до того¸ що рослина імбиру не здатна дати повноцінного насіння. Саме тому, технологія вирощування імбиру передбачає розмноження поділом кореневища. Придбати посадковий матеріал нескладно, це можна зробити в продовольчому магазині, або на ринку. В Україні імбир в спеціалізованих інтернет-магазинах буде коштувати біля 150 грн за кілограм, а ось міога буде коштувати 150 грн за один корінь, та й посадковий матеріал міоги можна купити тільки навесні.

Посадка імбирю

Мульча для імбирю (Австралія)

Вирощування імбиру являє собою гарну бізнес-ідею для півдня України. Ця рослина вдало підходить для того, щоб заробити на ньому у вигляді додаткового заробітку. Вирощування на великих площах не має сенсу. Тому значних за обсягом продажу конкурентів бути не може. Незважаючи на те, що купують його в невеликих кількостях, Імбир користується сьогодні високим попитом, тому вирощувати цю культуру в нашому регіоні буде доцільно.

 

Новости по теме

| |