Не такі вже вони і «шкідливі» ці бур’яни

6 июля, 2018

Всі ми вважаємо, що бур’яни є «шкідниками» культурних рослин. Бур’янисті рослини ростуть на полях, у посівах культурних злакових рослин, серед кормових трав, садів плодових дерев і ягідних чагарників, а також серед овочевих культур. Звичайно ж таке сусідство неприпустиме, так як негативно позначається на рості й розвитку культурних рослин, є причиною захворювань, а іноді і засобом залучення багатьох шкідників. Підсумком є зниження врожаю і неможливість для рослини максимально реалізувати весь свій потенціал. Але як відомо, будь-яке питання має «дві сторони медалі» і стверджувати, що бур’яни — це суто шкідники не зовсім правильно. Та чи можливо отримати користь від бур’янів? Якщо взяти будь-яку книгу під назвою «Лікарські рослини», то ми побачимо, що багато з них відносяться саме до тих рослин, які для людини є бур’янами. До числа таких рослин належить Талабан польовий, Пирій і навіть Амброзія Полинолиста. Всі ці бур’янисті трави ростуть і на півдні України.

Талабан польовий (лат. Thlaspiarvense). У давні часи талабан польовий носив при собі кожен, хто хотів розбагатіти, тому його називали копійчаником або грошовиком. Це добре відомий зимуючий бур’ян оброблюваних земель. Будь-яка обробка грунту переміщає насіння з нижніх шарів грунту в поверхневі, а це гарантує їх масове проростання. Але мало хто знає, що цей бур’ян має величезну цінність: його можна вживати в їжу, використовувати для виготовлення ліків, а також в якості рослинного матеріалу для біопалива. Наприклад, в США була розроблена технологія, коли талабан польовий спеціально був включенийу сівозміну між кукурудзою та соєю. Талабан сіяли після кукурудзи на зиму. Навесні збирали його врожай, а після цього сіяли сою. В результаті фермери отримали і корм для тварин і масло. Масло, що містять насіння талабану, дуже схоже за смаком на лляне, яке не тільки можна вживати в їжу, але і використовувати в миловарінні. У промислових масштабах в США талабан вирощують для отримання біопалива. В якості лікарської сировини, що володіє цілющими властивостями, використовується вся надземна частина талабану польового, включаючи плоди з насінням. За даними дослідників, препарати на основі цієї рослини проявляють ранозагоювальну, протимікробну, в’яжучу, протицинготну, протизапальну, спазмолітичну, тонізуючу властивості. Листки талабану містять велику кількість аскорбінової кислоти, понад 470 мг%. Не дарма колишні керівники «Монсанто» вклали чималі кошти на розвиток проектів його вирощування. Крім всіх перерахованих вище позитивних якостей, цей бур’ян чудово захищає ґрунт від ерозії, хімічних забруднень, а також приносить фермерам США додатковий відчутний дохід.

Талабан польовий

Пирій (лат. Elytrígia) або корінь-трава, собача трава, хробак-трава, житняк, собачий зуб. Всім знайомий цей злісний бур’ян. З 60 видів пирію найбільш поширеною є пирій повзучий. Повзучим його називають недарма: кореневище розповзається на всі боки, захоплюючи все нові і нові площі. Навіть невеликий відрізок кореня, потрапивши в борозну, з часом розростається вшир, сильно засмічуючи орні землі. Але пирій є не тільки злісним бур’яном, він також представляє певний інтерес і як кормова, і як лікарська рослина. Наукова медицина відноситься до пирію досить прохолодно, але тим не менш у Швейцарії, наприклад, він широко використовується як лікарська рослина. Завдяки наявності кремнієвої кислоти, ця рослина застосовується при хворобах бронхів, проблемах з обміном речовин, ревматизмі і подагрі. Державна служба охорони здоров’я Німеччини вказує такі області застосування кореневищ пирію: для збільшення сечовиділення при запальних процесах у сечовивідних шляхах; як добавка при лікуванні катару верхніх дихальних шляхів. Пирій є ще й харчовою рослиною. В їжу можна використовувати кореневище . Його перемелюють, отримують борошно, яке за поживністю не поступається пшеничному, і випікають хліб, коржі, пироги та інші борошняні вироби. З висушених кореневищ можна приготувати крупу для каш, приправ, запіканок, які відрізняються приємним смаком та ароматом. Зі свіжих коренів варять супи, готують салати і гарніри для рибних, овочевих і м’ясних страв. З підсмажених кореневищ можна приготувати кавовий напій. Пирій цінний вже тим, що очищає організм від радіації. Вчені стверджують, що таніни, які входять до його хімічного складу, дійсно «виганяють» стронцій. Це потвердили дані, одержані після використання пирію людьми, які отримали різні дози опромінення після трагічної аварії на Чорнобильській АЕС.

Пирій

Амброзія полинолиста (лат. Ambrósiaartemisiifólia) назва з грецької мови перекладається , як «їжа богів». Ця рослина є небезпечним карантинним бур’яном у багатьох країнах світу. Щорічно атакує культурні насадження, виснажує землю і приносить відчутної шкоди здоров’ю людини. Основним алергеном виступає рясний пилок амброзії, яка в період цвітіння рослини викликає у чутливих людей полінозита сінну лихоманку. На полях сільськогосподарського призначення цей бур’ян є причиною зниження продуктивності сільськогосподарської техніки, серйозно ускладнює збирання врожаю, в рази погіршує якість проведених польових робіт. Амброзія полинолиста витісняє корисні кормові трави і погіршує якість заготовлюваного сіна. Вже багато років приділяється підвищена увага розробці ефективних заходів боротьби з цим невгамовним бур’яном. Однак, при всій своїй негативній зарядженості, амброзія може при певних умовах і приносити користь людству. В амброзії міститься величезна кількість ефірних олій, вітамінів, мікроелементів, корисних сполук і біоактивних речовин, які допомагають боротися з багатьма захворюваннями. Дослідження підтвердили і виражену бактерицидну дію амброзії. В офіційній медицині з пилку амброзії полинолистої отримують імунобіологічні препарати, що дозволяють діагностувати і десенсибілізувати сезонний алергічний ринокон’юнктивіт, викликаний пилком як даної рослини, так і пилком соняшнику. Цікаве дослідження амброзії було проведено дослідниками П’ятигорського медико–фармацевтичного інституту під керівництвом професора Е. Т. Оганесяна. З’ясувалося, що амброзію полинолисту можна використовувати як додаткове джерело біологічно–активних сполук. На підставі даних біологічних досліджень, амброзія полинолиставолодієгепатозахисною активністю, тобто запобігає ураженню печінки. Дія амброзії набагато сильніше, ніж дія такого всім відомого препарату, як «Карсил». Також вченими доведена здатність амброзії ефективно знижувати рівень холестерину в крові. При всьому при цьому, збір рослинного матеріалу для досліджень проводився в період росту і цвітіння рослини, коли амброзія викликає найменшу подразнюючу дію. Закордоном на сьогоднішній момент ведуться активні дослідження використання амброзії проти такої страшної хвороби, як рак. На даному етапі вже з’ясовано, що в деякій мірі рослина допомагає боротися з онкологічними новоутвореннями (нульовій-першій стадії). Такі наукові відкриття в майбутньому, можливо, дозволять безпечно і раціонально ліквідувати цю карантинну рослину.

Амброзія полинолиста

Звичайно ж, смітна рослинність значною мірою перешкоджає отриманню високих і стійких урожаїв. Для прикладу, на півдні України тільки на виноградниках зафіксовано понад 530 видів бур’янів, з якими кожен рік змушені боротися агрономи. Але проводячи дослідження не тільки для ефективної боротьби з ними, але і для раціонального використання таких рослин, можна отримати цінну сировину, яка стане помічником для людини, а можливо йрятівником від багатьох невиліковних на даний момент захворювань.

Текст: Євгенія Ткачова

Новости по теме

| | | |